Глава Державного бюро розслідувань Роман Труба збирається розширити свої повноваження, порушуючи норми закону про ДБР.
Про це повідомив народний депутат Мустафа Найєм з посиланням на оприлюднений Регламент реалізації повноважень директором ДБР на сайті Кабінету міністрів.
“Судячи з тексту документа, у відомстві назріває конфлікт між його главою і заступниками. Регламент безпосередньо порушує норми закону “Про державне бюро розслідувань”, надаючи голові відомства непередбачені законом повноваження і права”, – зазначає Найєм.
Водночас цей документ скорочує права заступників очільника ДБР. Регламент усуває їх від прийняття значної кількості рішень, які потребують колективного узгодження.
“Зокрема, згідно зі ст. 12 закону про ДБР, значну частку своїх повноважень директор Бюро реалізує за погодженням із заступниками. У прийнятому регламенті ця норма порушена, і тепер в окремих випадках директор Бюро отримує право одноосібного прийняття рішень в питаннях, які потребують колегіального узгодження”, – пояснює нардеп.
При цьому у положенні Регламенту зазначено, що заступники можуть відмовлятися погоджувати рішення глави ДБР. Однак вони мають на це право, коли рішення глави ДБР не відповідають нормам законів “Про запобігання корупції”, “Про державну службу” та “Про очищення влади”.
“Тобто, наприклад, якщо рішення глави ДБР будуть порушувати норми КПК або будь-якого іншого закону, у заступників не буде можливості відмовити в узгодженні таких рішень”, – розповідає Найєм.
Крім того, у Регламенті є норма, згідно з якою, підставами для відмови погоджувати рішення не можуть бути аргументи про недоцільність або необґрунтованість прийнятих главою рішень.
“І найважливіше. Регламент взагалі не регулює повноваження директора Бюро, якщо між його заступниками не досягнуто згоди. В такому випадку голові доведеться або порушити закон і узурпувати владу в ДБР, або відомство повинно бути паралізовано. І в той же час дає директор відомства не передбачене законом право самостійно визначити підстави для юридичної відповідальності заступників і керівників територіальних органів ДБР”, – підкреслює нардеп.
За словами Найєма, він звернувся до міністра юстиції Павла Петренка з вимогою відмовити у реєстрації відповідного Регламенту.
ДБР – єдиний правоохоронний орган, де троє керівників мають колегіально ухвалювати важливі рішення. Вони повинні узгоджувати прийняття працівників на роботу, плани й організацію роботи Бюро.
Наразі немає механізму такого погодження, але Труба каже, що над ним працюють, бо в іншому випадку робота органу може бути заблокованою.
Він обіцяє залучити для цього “якомога більше людей: експертів, фахівців”. Однак також заявляв, що хотів би мати більше повноважень:
“При цьому, в законі також прописано, що всю відповідальність за діяльність ДБР, його оперативних і слідчих підрозділів усе одно несе одноособово його директор”, – говорив очільник Бюро у коментарі УП.
Як відомо, 16 листопада комісія з обрання керівництва ДБР обрала директором Державного бюро розслідування Романа Трубу, а його заступниками– прокурора Ольгу Варченко й заступника екс-прокурора Києва Олександра Буряка.
22 листопада президент Петро Порошенко підписав указ про призначення Труби директором ДБР.
Державне бюро розслідувань покликане розслідувати злочини, скоєні правоохоронцями, суддями та високопосадовцями – за винятком справ, підслідних Національному антикорупційному бюро.
ДБР має перебрати на себе функцію досудового слідства від прокуратури.
Поки що є колізія з тим, хто порушуватиме нові справи, доки ДБР розгортає діяльність.
Міністерство юстиції звернулося до Адміністрації президента з листом про проведення люстраційної перевірки щодо Романа Труби, оскільки він таку перевірку не проходив.
- dsq_needs_sync:
- 1