ТБ-карта України: хто з чим підходить до виборів

Долю майбутніх президентських виборів все ще вирішуватиме підтримка ключових телеканалів країни, хоча інтернет складе серйозну конкуренцію телевізору.

Більшість українців досі отримують інформацію саме з телеефіру, а тому експерти вже прогнозують активний перерозподіл ринку з наближенням президентських виборів навесні 2019 року

ВВС Україна склала своєрідну карту власності українських телеканалів та за допомогою експертів позначила головні тенденції телеринку на початку нового політичного сезону.

Вирішальна роль ТБ

Останні соціологічні дослідження щодо головних джерел інформації, яке провів КМІС на початку 2017 року, свідчать, що телеканали досі відіграють провідну роль в інформаційному полі.

І хоча інтернет стає все більш важливим джерелом новин, 87,1% респондентів все ж таки визнали, що про ситуацію в країні переважно дізнаються із загальнонаціональних телеканалів.

Паралельно з цим 40,7% українців читають новини на новинних сайтах, 20,6% – дізнаються новини із соціальних мереж, а 47,7% – просто від друзів, родичів та сусідів.

Газети є джерелом інформації для 17% українців, а радіо – 16,5%.

Шеф-редактор порталу “Детектормедіа” Наталія Лігачова вказує, що телевізійні канали продовжують відігравати вирішальну роль для електорату на виборах.

“Це розуміють політики, коли зараз активно займаються перерозподілом телевізійного простору і намагаються його контролювати. Це найбільш ефективний електоральний ресурс”, – розповіла ВВС Україна пані Лігачова.

Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк у розмові з ВВС Україна спрогнозувала, що так може тривати ще п’ять-десять років, проте поступово роль телебачення зменшуватиметься.

Вона вказує, що останні п’ять років інтернет стрімко набирає вплив у інформаційній сфері.

“З розвитком технологій і приходом нових поколінь виборців на перший план виходитиме інтернет. Але зараз основний виборець – пенсіонери та громадяни старшого віку”, – додала пані Романюк.

Лідери ринку в руках олігархів

Як свідчить моніторинг рейтингу телеканалів від Індустріального телевізійного комітету, найбільшою популярністю користуються новини каналів провідних українських олігархів.

До прикладу, ввечері 28 серпня найрейтинговішими з суттєвим відривом були випуски новин на телеканалах “Україна”, “Інтер” та “1+1”.

Далі йдуть “СТБ” і ICTV, а за ними, з великим відставанням від лідерів, розташувались “UA:Перший”, 112, “Прямий”, News One, “5 канал” та “24”.

Ще восени 2015 року Верховна Рада схвалила спеціальний закон, яким зобов’язала телеканали повністю відкрити структуру власності та називати своїх кінцевих власників.

Телеканал “Україна” належить найбагатшому бізнесмену країни Рінату Ахметову, який має суттєвий вплив на частину фракції “Опозиційного блоку” у Верховній Раді.

“Інтер”, згідно з офіційно заявленою структурою власності, належить бізнесмену Дмитру Фірташу.

Свої частки власності там також мають депутат від “Опозиційного блоку” Сергій Льовочкін та колишній урядовець часів Віктора Януковича Валерій Хорошковський.

Дмитро Фірташ має своїх соратників у фракції “Опозиційного блоку”. Останні три роки він перебував у Відні, де очікував на рішення правоохоронних органів про екстрадицію до США у межах кримінальної справи щодо корупції.

Телеканал “1+1” належить бізнесмену та екс-губернатору Дніпропетровщини Ігорю Коломойському.

Ігор Коломойський має вплив на партію УКРОП, у якої власної фракції у парламенті немає.

У пана Коломойського напружені стосунки з нинішньою владою, особливо після націоналізації його “Приватбанку”.

Телеканали ICTV та СТБ належать бізнесмену Віктору Пінчуку та його дружині Олені, доньці екс-президента України Леоніда Кучми.

Пан Пінчук не має власної партії, проте низка колишніх менеджерів його компаній є членами парламенту.

Середняки

UA:Перший – ще донедавна державний “Перший національний”, який перетворюють на громадського мовника.

Телеканал “112”, який є одним із найпопулярніших у ніші новинних каналів, попри вимогу закону, не називає свого кінцевого власника.

У 2015 році телеканал офіційно заявляв, що його власником був Андрій Подщипков.

Не дуже відому в українській політиці постать багато експертів називали посередником з реальним власником телеканалу.

У 2015 році пан Подщипков став першим заступником партії простих людей Сергія Капліна.

До Ради пан Каплін пройшов у мажоритарному окрузі та досі входить до фракції ББП, проте за останні кілька років його політичну діяльність пов’язували з найрізноманітнішими політичними групами.

У 2016 році канал “112” прибрав пана Подщипкова з реєстру своїх кінцевих власників.

“Не відкривають, бо, очевидно, щось приховують. Є різні версії, хто може стояти за каналом, але це припущення”, – прокоментувала ситуацію Наталя Лігачова, натякаючи, що власниками можуть бути представниками колишньої влади.

Оксана Романюк зауважила, що штрафи за нерозкриття кінцевого власника досить скромні, а тому “оприлюднення власників – це добра воля каналу”.

У 2016 році в українських політичних колах ходили розмови про можливий продаж телеканалу комусь з оточення президента, проте вони не підтвердились.

Телеканал News One офіційно належить члену парламенту Євгенію Мураєву. Колишній регіонал з Харківщини обрався до парламенту під прапором “Опозиційного блоку”, але потім вийшов з фракції.

Зараз він очолює власну партію “За життя”.

“5 канал” належить президенту України Петру Порошенку й він неодноразово заявляв, що продавати чи передавати його комусь не збирається.

Львівський “Канал “24”, який виріс до загальнонаціонального, належить дружині мера Львова Андрія Садового Катерині Кіт-Садовій.

Пан Садовий є головою партії “Самопоміч”, яка має власну фракцію у Верховній Раді.

Ще один львівський телеканал ZIK офіційно належить одному з найбагатших львівських бізнесменів Петру Димінському.

Останнім часом канал активізував роботу, а його генпродюсером стала відома журналістка Наталя Влащенко.

Телеканал досить критичний до влади, а донедавна на ньому виходила програма Міхеіла Саакашвілі, в якій він дуже різко критикував президента.

Нещодавно власник каналу Петро Димінський став учасником смертельного ДТП й залишив Україну.

Співвласником телеканалу “Еспресо”, який мав значні рейтинги під час Євромайдану, проте зараз дещо просів, нещодавно став керівник партії “Народний фронт” Арсеній Яценюк.

Новачок осені

На День Незалежності після ребрендингу “Тонісу” вийшов в ефір телеканал “Прямий”.

Він мовить у доступному для всієї країни цифровому пакеті Т2.

Власником каналу нещодавно став колишній депутат від “Партії регіонів” Володимир Макеєнко.

“Прямий” провів дуже потужну рекламну кампанію та запросив на роботу низку відомих ведучих, зокрема Євгена Кисельова та Матвія Ганапольського.

Канал має велику студію в офісному центрі “Парус” – одному з найпрестижніших у столиці.

За перші кілька днів мовлення він вже опинився серед середняків рейтингу вечірніх випусків новин, а 28 серпня навіть дещо обходив “112”.

Експерти сумніваються, що пан Макеєнко є реальним власником телеканалу й допускають, що цей проект може бути пов’язаний з оточенням президента.

Ще в 2015 році Володимир Макеєнко балотувався у мери Києва від партії “Наш край”, яку експерти називали наближеною до Банкової.

Сам Володимир Макеєнко неодноразово заперечував будь-який свій зв’язок із президентом чи його оточенням.

“Ніяких нарад в адміністрації президента у мене з цього приводу не було. Я радився лише зі своєю дружиною, бо це наші спільні гроші”, – заявив він на прес-конференції з приводу запуску каналу.

Наталя Лігачова в коментарі ВВС Україна назвала канал “Прямий” “електоральним проектом”.

Розквіт інформаційних телеканалів

За останні кілька років на ринок вийшли кілька виключно інформаційних телеканалів, які стали потужними гравцями.

І хоча в офіційних рейтингах випусків новин їм дуже далеко до головних каналів країни, вони також можуть зіграти важливу роль на виборах.

“У інформаційних каналів є специфічна ніша – їх дивляться найбільш просунуті глядачі. Це лідери думок у своєму оточенні”, – наголошує Наталія Лігачова.

За її словами, за сприятливих обставин та чіткої роботи з цільовою аудиторією, власники можуть отримати вагомий результат, у тому числі на виборах.

Оксана Романюк появу нових інформаційних каналів з безперервними стрімами та коментарями називає глобальним трендом.

“Людина робить щось на кухні цілий день, а якась “говоряща голова” постійно щось розповідає та коментує”, – вказує пані Романюк.

За її словами, роль і вплив таких каналів з часом тільки посилюватиметься.

Чи можлива монополія телеефіру?

Вже зараз Наталія Лігачова, організація якої стежить за ефірами телеканалів, фіксує певні політичні тенденції на ринку.

Зокрема, за її словами, більшість українських телеканалів у випусках новин практично не критикують президента, а подекуди і прем’єр-міністра.

“Поки вимальовується тенденція, що під час виборів на телеканалах у новинах не буде критики президента. Це вже зараз помітно – саме в теленовинах”, – зауважує пані Лігачова.

Ще у червні видання “Новое время” опублікувало статтю, в якій автори дійшли до схожого висновку.

“Можливо, це самоцензура власників. Можливо, певні домовленості з власниками. Але є факт – відсутність критики президента у новинах”, – розповідає пані Лігачова.

Хоча вона наголошує, що жорсткої критики у всіх інших форматах – студіях, ток-шоу – достатньо, і вона й надалі буде.

Оксана Романюк натомість вважає, що ще зарано говорити про певну монополізацію ефіру і блокування критики влади у новинах.

“Передвиборчі домовленості тільки зароджуються, думаю, десь на початку 2018 року відбуватимуться головні домовленості олігархів щодо підтримки на виборах”, – вважає пані Романюк.

Наталя Лігачова наголошує, що зараз на головних каналах країни не дуже часто можна побачити Юлію Тимошенко. Пані Тимошенко зараз має найвищий президентський рейтинг, а тому, можливо, ця тенденція до виборів посилюватиметься.

Але пані Лігачова впевнена, що повністю прибрати Тимошенко з головних каналів просто неможливо, до того ж дехто з олігархів ближче до виборів може поставити саме на неї.

Джерело: BBC Україна