“Смотрящі” за регіонами: як у “Слузі народу” хочуть захопити владу в Україні

Уже восени 2020 року українці можуть дати “зеленим” право не просто ухвалювати закони і вести переговори з Росією щодо Донбасу, а ще й керувати країною в містах, селах і селищах.

Рівно через 8 місяців відбудуться місцеві вибори. І в СН, як і в інших партіях, готуються до чергового забігу. Але цього разу перед монобільшістю стоїть завдання непросте – знайти тисячі потенційних депутатів і мерів.

Як готуються до місцевих виборів у партії Володимира Зеленського, які проблеми є на старті і як “зелені” хочуть “захопити” Україну – з’ясовував OBOZREVATEL.

“Слуги” борються за владу всюди, навіть на Донбасі

Перший крок для захоплення влади в кожному селі, селищі та місті був зроблений уже 15 лютого. Цього дня партія Зеленського провела з’їзд у самому центрі Києва на території елітного комплексу КВЦ “Парковий”. Офіційно там презентували новий партійний офіс на 100 осіб. Неофіційно – обирали кураторів і давали перші вказівки своїм партійцям.

Також на зустрічі:

• затвердили Вищу рада партії. Туди увійшли 8 осіб, з них 7 списочників і 1 мажоритарник;
• провели тренінг для представників партії в ОТГ;
• розповіли про плани відкрити свій інтернет-канал і запустити регіональну газету;

На перший погляд – пересічний партійний з’їзд. Але якщо поглянути з іншого боку – “Слуги народу” де-факто дають старт добору кандидатів в регіонах.

Основних проблем у монобільшості кілька:

• Відсутність команд на місцях

За 8 місяців роботи партія поки не змогла зібрати активні регіональні осередки. Йдеться не про офіси, або номінальних контактних осіб, а де-факто про робочі центри, які б просували інтереси в конкретному регіоні. Зараз активістів на місцях не так багато, а глави ОДА не координують їхню роботу.

• Обмежена лава запасних (це стосується і голів ОДА, РДА)

Кепські справи на місцях із главами ОДА, РДА і навіть власними мажоритарниками. За каденцію Зеленський звільнив п’ять призначених ним же глав ОДА. Йдеться про губернаторів: Київської області (Михайло Бно-Айріян), Луганської (Віталій Комарницький), Закарпатської (Ігор Бондаренко), Львівської (Маркіян Мальський) та Черкаської (Ігор Шевченко).

Кепські справи у глав Одеської (Максим Куций) і Миколаївської областей (Олександр Стадник). Куций вже втрапив у кілька гучних скандалів. А буквально тиждень тому змусив незгодних підлеглих добровільно написати заяви на звільнення. А Олександр Стадник уже 4-й місяць не може навести лад ні в обласній, ні в міській раді.

Також хитається крісло у глави Харківської ОДА Олексія Кучера. Лакмусовим папірцем для нього стануть вибори на 179-му окрузі. Якщо кандидат від “Слуги народу” їх провалить, губернатор позбудеться своєї посади найближчим часом.

Не кращі справи і з керівниками РДА, а також окремими мажоритарниками. Партія вже позбулася трьох мажоритарних депутатів, які були виключені з політсили, це – Анна Скороход, Антон Поляков і одіозний Роман Іванісов.

• Слабка підтримка саме в Західній Україні.

Співрозмовники OBOZREVATEL серед членів партії зізнаються, що труднощі викликає і західний регіон, який налаштований підтримувати місцеві еліти, орієнтовані на “Європейську солідарність”, “Голос”, регіональні проєкти (як Українська Галицька партія), праві політсили – “Свободу” чи “Національний Корпус” .

Тому з пошуком впливових кандидатур все не так просто, враховуючи те, що до осені балотуватися від СН на заході може бути більш ніж невигідно. Адже в команді президента серйозно планують іти на переговори з Росією, розпочати процес відведення військ, проводити спільне патрулювання тощо. Ці кроки не дуже популярні в західних областях України.

Частково питання регіональних партій в Західній Україні та неконтрольованих суперників спробували вирішити ухваленням Нового Виборчого Кодексу. Серед багатьох позитивних моментів монобільшість “протягла” і скандальну норму про підвищення фінансового цензу для майбутніх кандидатів і партій.

OBOZREVATEL раніше вже писав, що політсилі знадобиться трохи менше 90 млн гривень тільки для того, щоб зареєструватися на виборах у всіх областях України. Це без урахування витрат на саму кампанію.

Якщо в це положення не внесуть зміни, то таким чином місцеві еліти будуть змушені входити у більші партії, заручатися підтримкою зокрема і парламентських гігантів.

Каменем спотикання напередодні осінніх виборів може стати і Донбас. Чи будуть там вибори – стане відомо лише за підсумком наступній зустрічі Зеленського і Володимира Путіна. Сторони нібито готові йти на компроміс, а українська сторона вже підготувала дорожню карту. Детальніше її вивчити можна тут.

До слова, на з’їзді “Слуги” Донбасу також приділили час. Виступив скандальний колишній чиновник “ДНР” Василь Савін із полум’яною промовою і попросив партію взяти на облік організацію “СН” донецьких політв’язнів. Можливо саме Савіну в політсилі дадуть курувати Донбас на майбутніх виборах разом із радником глави РНБО Сергієм Сивохою.

Останній вже анонсував запуск “Національної платформи примирення та єдності”. Можливо, саме через цю структуру влада нарощуватиме рейтинги на окупованих територіях.

Якби вибори відбулися завтра?

Як зазначено вище, в партії ретельно вирішують, як працюватимуть із регіонами. Очікується, що до березня Вища рада визначить кураторів за штабами в регіонах, а до травня 2020-го розробить виборчу стратегію.

Співрозмовники OBOZREVATEL пояснюють, що серед “керівництва” побоюються договірняків і можливих зливів при формуванні списків. Мовляв, встежити за всіма складно, є ризики, що місцеві мажоритарники просто віддадуть місця у списках у місцевих радах своїм людям.

ЗМІ вже писали про те, що за підбір кадрів під час парламентських виборів відповідав заступник голови Офісу президента Сергій Трофімов, який часто лобіював потрібних людей на ті чи інші позиції. А, наприклад, колишній “слуга” Антон Поляков прямо заявляв, що мажоритарні місця в Чернігівській області прямо віддавали людям нардепа Павла Халімона.

Щоб уникнути таких трансформацій, в СН обіцяють віддати області політикам або якимось менеджерам, що ніяк не пов’язані з регіонами.

“Позиція верхівки – віддати керівництво в обласних осередках менеджерам, які не мають зв’язків із областю. Це можуть бути як народні депутати, так і просто запрошені керівники. Таким чином хочуть зняти питання місцевих договірняків”, – пояснило джерело.

Наприклад, глава фракції СН Давид Арахамія може очолити осередок партії в Миколаївській області, практично з “99% ймовірністю”. Такі самі призначення, можливо і тимчасові, відбудуться і в інших регіонах. У ЗМІ вже з’явилася інформація, що куратором Києва від “Слуги народу” стане Олександр Корнієнко, Миколаївської області – лідер фракції “СН” Давид Арахамія. Нардеп Павло Сушко закріплений за Харківською областю, парламентар Павло Халімон – за Чернігівською, нардеп Олександр Сова – за Одеською.

Куратором Кіровоградської області стане Микита Потураєв, Вінницької – Аліна Загоруйко, Черкаської – Олександр Завітневич. “Уповноваженим” по Херсонській області, ймовірно, має стати Олександр Дубінський.

Залишається багато питань і щодо великих міст-мільйонників. Якщо раніше У столиці фаворитом у СН був колишній Генеральний директор 1+1 Олександр Ткаченко, то зараз у кулуарах говорять про посилення позицій нардепа Миколи Тищенка.

Він спирається на свого кума, новоспеченого главу ОП Андрія Єрмака. Можливо, місто спеціально віддадуть під слабкого кандидата на догоду нинішньому меру Віталію Кличку.

Важливо додати, що, як і з Києвом, за Одесу точиться боротьба не на жарт. Поки відомо, що від партії на мерське крісло може піти нардеп Олексій Леонов.

Що кажуть рейтинги?

Про те, що партія “Слуга народу” лідер уподобань українців. Але скандали і невиразна соціальна політика рейтинг поступово зменшують.

В кінці січня група “Рейтинг” оцінювала середню підтримку партії СН в районі 42%. Найближчі конкуренти отримували значно менше – “Опозиційна платформа – За життя” 13,5%, “Європейська Солідарність” 9,5%, “Батьківщина” 8,1%. Зовсім провальний рейтинг публікує для партії влади Центр дослідження “Соціс” (група, що може бути лояльна до Петра Порошенка). Так, у СН – 30,1%, у ЄС – 10,1%, у Опоплатформи – 10,1%, у “Батьківщини” – 8,1%.

Щоправда, як вважає керівник Центру соціальний моніторинг Дмитро Дмитрук, парламентський рейтинг партій не можна переносити на місцеві вибори. Бо на місцях люди голосують за конкретних людей, а не за бренди.

“Через зміни правил виборчих перегонів, впевнений, ми отримаємо ту ситуацію, коли від партії до місцевих рад пройдуть не лідери, а рядові кандидати. Та й загалом хочу зазначити, що в регіонах партії мають підтримку меншу, ніж на парламентських виборах, і тому самі зацікавилися в нових людях”, – розповів він у коментарі OBOZREVATEL.

Простіше кажучи – якщо партія влади хоче отримати прийнятний результат на місцевих виборах, треба працювати саме в регіонах, із людьми. Шукати лідерів думок без “зашкварів” і не продавати місця містечковій еліті.

Інакше СН очікує сумний рейтинг грудневих виборів до ОТГ. Коли найбільша в Україні політична партія з великими труднощами набрала третину депутатів і голів громад у декількох регіонах.