“Слуга народу”, отримавши рекордну кількість депутатських мандатів, провела у Верховну раду дуже неоднорідну команду. Підбираючи кадри для дострокових виборів в стислі терміни, партія президента зібрала під куполом більшість з різними інтересами і поглядами.
Змусити працювати монокоаліцію як налагоджений механізм, мабуть, одне з головних завдань для президента і його команди. Як показав досвід перших тижнів роботи нової Ради, втримати цю різношерсту конструкцію від збоїв далеко не просто. Детальніше — у матеріалі РБК-Україна.
У вересні у “Слуги народу” виникли перші суперечки навколо низки законопроектів, які вилилися у публічну площину. Так було, наприклад, з введенням імперативного мандата для мажоритарників і позбавленням мандата за виключення з фракції.
Прийняття цієї норми поставили на паузу, хоча вона якраз і могла б стати інструментом проти турбулентності у фракції або її дроблення.
Пізніше бурхливі дискусії в “Слузі народу” викликали поправки до Кримінального процесуального кодексу, що дозволяють обшук і прослуховування депутатів без згоди парламенту.
Останній скандал трапився минулої п’ятниці, коли політсила Володимира Зеленського обговорювала проект бюджету на 2020 рік. Суперечка виникла через субвенції соціально-економічного розвитку для мажоритарних округів.
Окремі депутати, як, наприклад, Олександр Дубинський, обраний від “Слуги народу” на окрузі в Київській області, з перших днів відкрито критикують рішення партії і кадрові призначення президента. Від нього вже звучать прогнози про можливий відкол частини фракції навесні.
Сам Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів про розкол монокоаліції, сказав, що йому б не хотілося “ламати партію”. Але якщо депутати “почнуть їсти одне одного”, то через рік він готовий їх розпустити, додав президент.
Перехопити ініціативу
Ще на початку роботи нової Ради керівництво “Слуги народу” розділило фракцію на 15 міні-груп. Розподіл відбувався шляхом жеребкування, однак при бажанні окремі депутати могли перейти до іншої групи.
Кожну з них очолює один із заступників керівника фракції. На чолі піраміди – Давид Арахамія. За контроль над монокоаліцією також відповідає його перший заступник Олександр Корнієнко.
Офіційно основна мета поділу на групи – спрощення комунікації та підтримання дисципліни. Але це також дозволило ускладнити утворення окремих груп за інтересами та центрів впливу всередині фракції.
Співрозмовник в “Слуги народу” пояснив РБК-Україна, що основні центри впливу були зрозумілі ще на етапі парламентської кампанії. Формальний поділ дозволив якийсь час стримувати появу самостійних груп.
У монобільшості розуміли, що така конструкція не буде на сто відсотків ідеальною, розповів РБК-Україна перший заступник голови фракції Олександр Корнієнко.
“Спочатку ризиком в цій системі було те, що люди об’єднуються в групи випадковим чином. З одного боку, це дозволило нам вивести людей з їхніх старих зв’язків. З іншого, не у кожній групі відразу вийшло налагодити якісну атмосферу”, – уточнив він.
Є групи, в яких депутати спілкуються тісніше, наприклад, святкуючи разом дні народження. В інших же комунікація більш робоча.
Спілкування всередині груп відбувається як в онлайн-режимі в окремому чаті WhatsApp, так і під час зборів. На цьому рівні “слуги народу” обговорюють порядок денний, законопроекти та інші організаційні питання.
“Зараз більшість інформації про проблемні моменти ми отримуємо від заступників голови фракцій – керівників груп. У нас постійне спілкування з ними, для чого, зокрема, також створений окремий чат, де ми перебуваємо на зв’язку 24/7”, – пояснив Корнієнко.
Крім того, є два формати “живого” спілкування всередині керівництва фракції. Перший – зустріч тільки голови та його заступників. Таке зібрання відбувається за потребою, але як мінімум раз на два тижні.
“Воно присвячене в основному законопроектам і організаційним моментам, наприклад, раніше це було розселення депутатів, зараз – партійне будівництво тощо”, – каже Корнієнко.
Другий формат більш розширений – це “мала фракція”, на яку збирається керівництво фракції разом з головами комітетів від “Слуги народу”. На цих зустрічах детально обговорюються законопроекти і напрацьовується порядок денний.
Керівники груп у ході зборів передають “фідбек” від своїх депутатів. Наприклад, що той чи інший законопроект варто відкласти, тому що він може не пройти голосування. Зазвичай “мала фракція” збирається раз на тиждень.
Якщо в групах виникають бурхливі дискусії щодо законопроектів або інших питань, тоді їх виносять на обговорення всієї фракції. Там рішення приймається більшістю. Під час голосування в сесійній залі незгодна меншість, як правило, підтримує загальну позицію.
“На жаль, з цим турборежимом немає можливості збиратися щотижня, тому ми проводимо засідання фракції раз на два-три тижні”, – зазначив голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія в коментарі РБК-Україна.
На спільне засідання фракція часто збирається у виставковому центрі “Парковий”. Іноді на нього приходять представники Офісу президента або Кабінету міністрів, якщо у депутатів до них виникають питання або навпаки.
“Наприклад, коли в середу (16 жовтня, – ред.) ми збиралися, нікого не було, була закрита фракція”, – уточнив Арахамія.
Незважаючи на організаційну вертикаль, вибудувану всередині фракції, дисципліна серед депутатів все одно трохи кульгає, визнають в “Слузі народу”.
“У залі зазвичай присутні 237-240 наших депутатів. Десять-дванадцять чоловік завжди відсутні. Серед них максимум вісім реально хворіють, ще частина у відрядженнях, а інші – не попереджаючи нікого, йдуть по якихось своїх справах під час засідання. Інша справа, коли депутат у Раді, його картка перебуває в гнізді, але його самого в залі немає”, – зазначає один зі співрозмовників в монокоаліції.
Потенційна загроза
Набагато більшу загрозу для дисципліни в “Слузі народу” представляють неформальні групи. Правда, поки вони повністю не організовані і не можуть проявити себе на повну силу.
“Кристалізації поки чіткої не відбулося. Головне, щоб ці люди відчували, що ми все розуміємо”, – відзначає джерело в керівництві фракції.
Голосування групами простежується, насамперед, під час розгляду законопроектів, принципових для великих стейкхолдерів, визнають кілька впливових співрозмовників в команді Зеленського.
Окрему групу всередині фракції хоче спроектувати чернівецький бізнесмен Ілля Павлюк, який працював з командою Зеленського ще під час президентської кампанії. У штабі він допомагав у пошуку джерел фінансування та з координацією регіональних штабів.
За інформацією РБК-Україна, ця потенційна група налічує приблизно два десятки депутатів, яких в “Зе-команду” привів сам Павлюк. При цьому її учасники стверджують, що їх вже близько 70 осіб. Свої дії вони координують в окремому чаті.
Поки що єдине голосування, яке більш-менш показало синхронність цієї групи – законопроект про напівпровідникові вироби №1062, передбачений зобов’язаннями України щодо Асоціації з Євросоюзом. Він був прийнятий за допомогою голосів депутатів з-поза коаліції, тоді як “Слуга народу” дала лише 196 голосів “за”.
“Тоді цей документ не підтримали депутати, які належать до умовної групи Павлюка. Але в той же час за нього не проголосували й інші члени фракції. Багато хто просто не розібрався, вважаючи його лобістським”, – стверджує джерело в монобільшості.
Чимало депутатів у фракції так чи інакше пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським. За оцінкою Давида Арахамії, ця група становить не більше дев’яти осіб. Інші співрозмовники називають цифру до тридцяти депутатів. Правда, у цієї групи поки що нібито немає очевидної координації.
“У них немає ніякої організованості або власних чатів. Вони періодично перемовляються в залі. Наприклад, з Дубинським”, – говорить джерело в команді Зеленського.
Не можна не зауважити, що під час засідань сам Дубинський часто розмовляє з депутатом “За майбутнє”, бізнес-партнером Коломойського Ігорем Палицею.
“Вони давно дружать, як мені говорили, і вони якось синхронізують думки. Ігор Палиця більш досвідчений, кілька скликань пропрацював у парламенті. В цьому ми бачимо орбіту одну і ту ж”, – пояснив Арахамія.
Сам Палиця сказав РБК-Україна, що спілкується з усіма депутатами. “Якщо у когось є до мене питання, в яких я розбираюся більше ніж вони, вони запитують. Коли у мене виникають такі питання, я також піду і запитаю, якщо я не професійно розбираюся в цьому питанні”, – сказав виданню нардеп.
При цьому він назвав розмови про вплив Ігоря Коломойського на частину “Слуги народу” конспірологією. Мовляв, треба писати такі законопроекти, щоб люди не хвилювалися, голосуючи за них.
“Депутати, які пройшли по округах, несуть більше відповідальності перед своїми виборцями. Вважати, що якийсь депутат не голосує за законопроект, тому що йому хтось сказав так зробити – помилково”, – прокоментував Палиця.
Сформувати міні-групу у фракції також намагається заступник голови бюджетного комітету Ради Олександр Трухін, стверджують кілька співрозмовників у “Слузі народу”. Хоча сам Трухін в коментарі РБК-Україна це заперечує.
Ядро фракції налічує приблизно сто чоловік. Це і списочники, і лояльні до президента мажоритарники, а також люди з умовної групи “кварталу”, що орієнтується на ВП.
“Це ті, хто в разі якихось розколів залишаться у фракції до останнього. У їх числі Арахамія, Корнієнко, голови майже всіх комітетів, майже всі заступники голови фракції. Це люди або близькі до Зеленського, або ті, які пройшли з командою всю президентську кампанію”, – пояснило РБК-Україна джерело в оточенні Зеленського.
Незалежність або лояльність
Багато мажоритарників приєдналися до “Слуги народу” безпосередньо в період дострокових виборів Ради і зараз по деяких законопроектах займають позицію, що йде врозріз з фракційною. Цим сильно незадоволені списочники, які були в команді Зеленського від початку президентської кампанії.
“Вони вже питають, чому ми йдемо по лінії президента слухняно, а мажоритарники, які за півтора місяця залетіли під зеленим прапором, грають в незалежність”, – пояснило джерело в СН.
Його колега стверджує, що з кожною поїздкою до себе на округи мажоритарники вважають себе все більш самодостатніми, суб’єктними і політично незалежними від бренду “Зе”.
До того ж окрема їх частина починає працювати за “старими лекалами”: “Вони вимагають виділити їм гроші на округи або, як приклад, вписати окремим рядком в бюджеті гроші на аеропорт у Дніпрі”, – зазначило джерело видання.
Розподіл субвенцій на “соцеконом” для мажоритарних округів стало приводом для конфлікту на засіданні фракції з прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком минулої п’ятниці.
Деякі депутати вважали, що соцеконом скасують, а тому і не розраховували на його виділення. Тим часом інша частина мажоритарників пішла просити в уряду конкретні суми для своїх округів. У результаті, щоб заспокоїти депутатів, прем’єр пообіцяв субвенції розподілити пропорційно для кожного округу.
Паралельно предметом дискусії на засіданні фракції став законопроект про анбандлінг “Нафтогазу” №2239-1. Причому набагато більше претензій у депутатів було не до його змісту, а до того, що прем’єр передав фракції документ лише напередодні голосування.
“Всі депутати або їх помічники вже почали уважно вичитувати законопроекти. Деякі депутати, об’єднуючись у невеликі групи по 3-5 чоловік, наймають для себе юристів, які вивчають проекти законів. Депутати готові голосувати за патріотичні законопроекти, вони просто не хочуть відчувати себе обведеними навколо пальця”, – розповів співрозмовник в “Слузі народу”.
В керівництві фракції кажуть, що вже зробили висновки і направлять більше зусиль на комунікацію з депутатами. Приміром, тепер голови профільних комітетів будуть проводити окремі зустрічі з ключових законопроектів. Таким чином члени монобільшості зможуть зняти всі побоювання ще до голосування.
Але питання “зайвої самостійності” окремих депутатів все ж викликає побоювання у верхівки “Слуги народу”. У фракції роздумують над санкціями щодо тих, хто грає проти команди.
“У кожного є свої інтереси. Якщо ти йдеш проти фракції, то твої ініціативи розглядати не будуть. Якщо хочеш якусь посаду або є свої кандидати, то ти вже “підсвічений”, так що можна забути”, – пояснює один із впливових депутатів більшості.
При цьому “Слуга народу” не збирається виносити внутрішні скандали на загальний огляд, справедливо побоюючись удару по рейтингу партії. Санкції не будуть публічними, навіть якщо цього домагаються окремі члени президентської фракції.
“Ми приходимо до етапу, коли потрібно приймати рішення. Але виключати з фракції поки ніхто не збирається. Це скринька Пандори. Ми розуміємо, що така монокоаліція краще, ніж коаліція з ким би то не було”, – резюмує співрозмовник РБК-Україна.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color: