• Українська
  • Русский

Член Комітету з логістики Європейської бізнес-асоціації Юрій Щуклін висловився про реформування залізничної галузі: деталі

Юрій Щуклін
член Комітету з логістики Європейської бізнес-асоціації (ЄБА), голова асоціації проєктів транспортної та логістичної прозорості “Цифрові шляхи свободи”

Кадрові зміни в Мінінфраструктури дають обережні підстави сподіватися на появу вікна можливостей у реформуванні залізничної галузі. Важливо, щоб це були реальні зміни, а не імітація реформ. Новий керівник Мінінфраструктури зможе уникнути цього ризику за умови, якщо реформа залізничного транспорту буде реалізована в логіці її практичного застосування «прямо тут і зараз». Також варто буде залучити фахівців-практиків, які мають досвід застосування не лише монопольних важелів Укрзалізниці.

Відповідно Директив ЄС, стратегія реформування залізничного транспорту України має бути здійснена такими кроками:

  1. відокремлення від АТ “Укрзалізниця” стратегічної інфраструктури в окреме Державне підприємство;
  2. забезпечення недискримінаційного доступу до всіх ресурсів стратегічної інфраструктури (в т.ч. цифрової) учасникам перевізного процесу усіх форм власності;
  3. надання повноважень по організації руху потягів Оператору стратегічної інфраструктури.

Чи не найважливішою зміною у залізничних перевезень стане те, що Оператор стратегічної інфраструктури не матиме права володіти вагонами та локомотивами (як зараз володіє Укрзалізниця). Саме це фундаментально змінить ідеологію взаємовідносин та технологію організації перевезень.

Передусім, акцент в реформуванні має бути на організації інформаційної взаємодії між автоматизованими системами учасників та організаторів перевізного процесу. Зараз всі учасники процесів вантажних перевезень утримують величезні штати працівників, які займаються суто виявленням та виправленням помилок. Деякі помилки відбуваються через недбалість, деякі робляться навмисне, але більшість помилок – саме через затримку в обміні даними. Технологічна неможливість отримання та обробки в автоматизованому режимі сигналів про перепони логістичного ланцюжка, що насуваються (початок утворення корків або шторми) призводить до ситуацій, коли завантажені вагони прибувають у локацію в той час, коли неможливо здійснити заплановані операції навантаження/вивантаження. А все тому, що час між отриманням, обробкою повідомлення про корок становить навіть не хвилини, а години, а до прийняття рішень – збільшується багаторазово.Такі ситуації в українській логістиці відбуваються постійно.

Саме внаслідок відсутності своєчасного обміну та доступу до даних сталося те, що в умовах тотального профіциту зерновозів, користування ними дорожчає, а не навпаки. Перевезення складається не тільки з вагона, ємності, в якій везуть вантаж, чи локомотива, а також з інфраструктури, колії, станцій, цифрової інфраструктури, елеваторів, вантажних потужностей, приймальних, під’їзних колій, портів. Тобто, є безліч людей та ресурсів, які беруть участь у послузі під назвою “перевезення”.

Отже, що необхідно зробити?

Розробка та адаптація відповідних інформаційних систем зазвичай досить тривалий процес, і задля масштабної роботи із розробкою нормативних документів для реформування залізничного транспорту України, Міністерству інфраструктури варто використати досвід фахівців профільних бізнес-асоціацій, логістичних підприємств, тих же підрозділів “Укрзалізниці”.

Необхідно розробити протокол взаємодії між інформаційними системами підприємства-перевізника, оператора інфраструктури, щоб це давало можливість інформування про дислокацію та стан вагонів та потягів, для всіх учасників та замовників перевізного процесу. Має бути створене єдине інформаційне середовище, в якому взаємодіятимуть володар усієї стратегічної інфраструктури залізниць України, всі сучасні та майбутні підприємства, що надаватимуть та отримають послуги. Продаж пропускної спроможності інфраструктури напевно буде здійснюватися через зведений графік руху. Отже, треба розробити технологію та відповідне програмне забезпечення для розрахунків графіка руху його обліку і контролю.

Вже зараз необхідно розробити нормативні документи, які регламентують організацію перевезень, зокрема:

  • Правила рівноправного доступу до стратегічної інфраструктури.
  • Методику формування тарифів на обов’язкові послуги до стратегічної інфраструктури
  • Оновлені Правила перевезення вантажів та Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу
  • Порядок державної реєстрації та ведення реєстру залізничного рухомого складу
  • Порядок ведення реєстрів стратегічної інфраструктури та під’їзних колій
  • Порядок ведення реєстрів перевізників.
  • Типовий Договір про надання послуг з доступу до об’єктів стратегічної інфраструктури та здійснення перевезень.
  • Єдиний мережевий технологічний процес залізничних перевезень
  • Технологічний процес взаємодії під’їзних колій із оператором стратегічної інфраструктури та володарем тягового рухомого складу.

Всю цю роботу потрібно здійснити з прицілом на невідворотність імплементації Україною Директив ЄС і прийняття Закону “Про залізничний транспорт”. Якщо Міністерство інфраструктури стане ініціатором та флагманом зміни нормативної бази організації залізничних перевезень, то навіть не чекаючи закону, ми виконаємо Директиви ЄС. Причому ці Директиви не загрожують нашому ринку. Навпаки, вони зроблять так, що Укрзалізниця буде прагнути підвищення ефективності. Почнуть з’являтися електронні сервіси обміну даними, які сприятимуть прогресу, усуненню помилок та більш ефективному використанню пропускних та провізних спроможностей української залізничної інфраструктури.

intense_post_subtitle:
intense_post_single_template:
intense_featured_gallery:
intense_featured_image_type:
standard
intense_image_shadow:
null
intense_hover_effect_type:
null
intense_hover_effect:
0
intense_featured_audio_url:
intense_featured_video_type:
intense_featured_color:
Tagged under

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *