Більше вільного часу, менше стресу та значно вищий рівень освіти – такі переваги вбачають у домашньому навчанні черкаські батьки-хоумскулери. Обираючи дистанційне навчання або екстернат, вони намагаються полегшити життя дітям – учні проходять шкільний матеріал в чотири рази швидше, вчаться за новими методиками, мають більше часу для відвідування секцій і гуртків, пише in.ck.ua.
Хоумскулінг – домашнє навчання, спосіб вивчення загальноосвітніх предметів поза школою. Водночас представники класичної школи застерігають – батьки-хоумскулери мають бути суперорганізованими та працювати зі школярами систематично, адже їм доведеться “тягнути” на собі функції, які виконує ціла шкільна система.
Батьки не задумуються, що мають вибір
Андрій та Яна Євтушенки у Черкасах були одними з перших у темі навчання поза школою. Їхня старша дочка почала навчатися вдома на екстернаті ще 7 років тому. Для школи це був зовсім новий досвід, але адміністрація закладу пішла їм назустріч. Зараз донька вже випускниця, а батьки за цей час заснували громадську організацію хоумскулерів.
– У нашому суспільстві побутує думка: якщо дитина не ходить у школу, значить, вона хвора. Але насправді це не так, і батьки навіть не задумуються, що мають вибір. В Україні існує декілька форм навчання. Перша – всім відоме класичне відвідування школи. Другий варіант – індивідуальний план, коли дитина та вчитель займаються віч-на-віч. Третя форма – екстернат. Дитину зараховують у школу, але матеріал вона освоює сама, в школу приходить лише складати контрольні та екзамени. Четвертий різновид – порівняно “молода” дистанційна освіта, яка передбачає зустрічі зі вчителями онлайн і спілкування електронною поштою, скайпом. П’ятий вид освіти – це домашня освіта. За такого підходу батьки самі виконують роль вчителів. Принципи домашньої освіти недосконало прописані в законі, тому батькам доводиться обирати між екстернатом і дистанційним навчанням. У світі домашню освіту обирає близько 4-5% людей. Наприклад, у США понад 2,3 млн хоумскулерів. Але ця форма навчання – не для всіх. Вона підходить батькам, які готові взяти на себе повну відповідальність за процес, – говорить керівник “Української асоціації домашньої освіти” Андрій Євтушенко.
Вдома дитина освоює шкільну програму за 2-3 години на день
Хоумскулери стверджують, що за 5-6 годин, які дитина проводить у школі, особистої уваги від учителя вона отримує дуже мало. В середньому – 6 хвилин за день, і це за умови рівномірного розподілення уваги кожній дитині. Більша частина часу в школі йде на встановлення дисципліни і контролю.
– У нашій сім’ї двоє дітей шкільного віку, перший та четвертий класи. Старша дочка, вже випускниця, перейшла на сімейну освіту в п’ятому класі. Тому ми пройшли всі етапи молодшої, середньої та старшої школи. Навантаження на батьків, насправді, не таке величезне, як здається. Головне – правильно організувати себе та дитину. По-перше, варто дізнатися, що хоче від вас школа – скільки предметів дитина має здати, скільки робіт, чи будуть екзамени тощо. Потім розділити предмети на три категорії. До першої категорії ми зараховуємо математику, рідну та іноземні мови, фізику і хімію. Цим предметам треба приділити більше часу (можливо, знадобиться репетитор). До другої – літературу, географію, історію, природознавчі науки. Тут матеріал діти опановують частково з допомогою батьків та інтернету. До третьої зараховуємо співи, малювання, фізкультуру, працю. Вчителів із цих предметів, за бажанням батьків, можуть замінити викладачі гуртків або секцій, – каже Яна Євтушенко. – Якщо розподілити все навантаження на кількість робочих тижнів у році з урахуванням канікул і 2-3 тижнів “на екстрим” – хвороби дитини чи батьків та інші форс-мажори – вийде приблизно 36 тижнів на два семестри. Тобто наші діти вивчають 1-2 теми з кожного предмета на тиждень у молодших класах та максимум 3 теми у старших. На день це 2-3 теми та одна самостійна робота. Оскільки вивчення однієї теми не займає цілу академічну годину, діти працюють над шкільними завданнями максимум 2-3 години на день. Зазвичай все це відбувається в першій половині дня, а час після обіду у них вільний для гуртків, спілкування з друзями та відпочинку.
Мозок дитини – це процесор, а не вінчестер
У сім’ї Дмитра та Надії Толкачових 11 дітей. Батьки навчають їх, використовуючи “проектний метод” – спочатку дають завдання, а дитина вирішує його всіма доступними способами, звертаючись за порадами до батьків, старших братів-сестер, книжок та інтернету. Толкачові впевнені, що для успішного життя не потрібно накопичувати знання, потрібно вміти за потреби знайти необхідну інформацію та застосувати її на практиці.
– Ніхто з наших дітей не ходив у традиційну школу. З самого початку діти були на домашній освіті, потім деякий час відвідували приватну школу “Софія” і знову повернулися на хоумскулінг. У перший рік після повернення на домашню освіту у нас було семеро школярів – перший, третій, п’ятий класи, по два дев’ятикласники та одинадцятикласники. Для себе я вирішив, що мозок моїх дітей має бути процесором, який вирішує завдання, а не вінчестером, що накопичує інформацію. За Конституцією, ми не зобов’язані віддавати дитину в школу. Дитина має отримати освіту, а в якій формі – це вже вибір батьків. Коли ми хотіли атестувати дітей екстернатом (законна форма освіти), довелося звертатися з колективним листом до тодішнього президента Віктора Ющенка. Держава нас помітила, почалися проблеми – нас з однодумцями викликала виконавча служба в справах дітей, навіть позбавити батьківських прав погрожували. Дванадцять років тому це була ще “дика” ситуація для Черкас. Потім ми навчались дистанційно у Сімферополі – атестувалися скайпом, коли почалася анексія, ледве встигли забрати документи вже з оцінками за російською системою. Згодом потрапили в державний експеримент із сімейної освіти та продовжували дистанційне навчання в Переяславі-Хмельницькому. Двічі на рік здавали письмові контрольні з усіх предметів, в школу ж їздили лише на державну підсумкову атестацію. Зараз школу перепрофілювали, а експеримент пригальмували. Поки що продовжуємо навчати дітей самостійно. Репетитора наймаємо лише для англійської, з технічними предметами дітям допомагаю я, з гуманітарними – дружина. Вчимо дітей планувати час так, щоб на “сніданки-обіди-вечері” всі збиралися разом, а в середу виділяємо декілька годин на сімейний вечір. З усім справляємося, попри те, що найменшій дитині зараз усього рік, – розповідає батько 11 дітей Дмитро Толкачов.
Кожна дитина має власний розклад
Батьки-хоумскулери також розвіюють міф, що без дитячого колективу школяр буде замкнутим і не соціалізованим. Завдяки скороченню кількості годин “сидіння над уроками”, діти отримують більше часу на гуртки за інтересами та хобі, налагодження стосунків із друзями, родичами та сусідами.
За словами Надії Толкачової, в їхній родині діти настільки соціалізовані, що інколи доводиться пригальмовувати їхню активність, щоб вчасно здати шкільні предмети. Школярів не змушують вчити все на відмінно, забезпечують тільки мінімум, який вимагає школа, і сприяють розвитку талантів.
– Семен у нас “народився з ножем у руці”: він захоплюється кухарською справою, багато читає на цю тему, пробує різні рецепти. Клим захоплюється електронікою, три роки тому вступив у ЧДТУ на бюджет з другим результатом по конкурсу. Загалом, у нас уже четверо успішних випускників. А це ще раз підтверджує, що батьки цілком можуть допомогти дитині в освоєнні шкільної програми. Адже 85% інформації дитина отримує за перші 6 років життя. То чому ж мама, яка дала так багато до школи, не може це робити й далі? Кожна дитина має власний розклад. Старші складають його самі, молодшим ми допомагаємо. О 23 годині ми вимикаємо Wi-Fi, щоб діти дотримувалися режиму. Зате ми всіляко сприяємо тому, щоб вони багато читали. Власні мобільні телефони діти отримують лише в 14 років, і вони “кнопкові”. На смартфони можуть заробити самі, допомагаючи батькові. Для великих покупок допомагаємо їм скласти бюджет і бізнес-план. На нашу думку, ці знання набагато важливіші за зубріння формул, які дитина ніколи не використовуватиме і просто забуде, бо так влаштований людський мозок, – вважає Надія Толкачова.
Після приватної школи дитині довелося працювати з психологом
Директор дитячого навчального центру “Крокодил Гена”, засновник альтернативної школи “Квінтесенція” та співзасновник бізнес-школи для підлітків “BTS” Ірина Ткаченко перевела доньку Кіру на домашню освіту через невідповідність державних і приватних шкіл Черкас її вимогам. Зараз дитина вчиться з репетиторами, в гуртках і самостійно.
– До першого класу дочка ходила в державну школу, але їй там було нецікаво, оскільки майже всю програму першого класу вона пройшла в приватному дитсадку. Ми зрозуміли, що дочка не лише не вивчила нічого нового, а й втратила ті знання, які мала. У другому класі Кіра вчилася в приватній школі, де прислухалися до батьків, поважали дітей, але на моральний клімат у колективі педагог ніяк не впливав. Серед дітей були сварки, формувалися ієрархії, і після року навчання Кіра була дуже пригніченою. У третьому класі ми перейшли на домашню освіту і дуже задоволені. Навчаємося в Харківській дистанційній школі “Очаг”. Інтернетом отримуємо програму, потім поштою надсилаємо контрольні та виконані завдання. Програму третього класу дочка пройшла буквально за півроку, у неї з’явилося багато часу на гуртки, які вона давно хотіла відвідувати – вокал, фортепіано, журналістика, малювання, плетіння бісером. В середньому на навчання дитина витрачає 3-4 години на день. Це годинні уроки, частина з них – індивідуальні, частина – групові заняття. Між уроками по годині вільного часу. З української, російської та англійської наймаємо репетитора. Математикою з нею займаюся сама. Навчання в дистанційній школі, звичайно, дорожче, ніж у державній. За 10 місяців менторства “Очага” ми платимо 4 тисячі гривень. Додатково оплачуємо репетиторів та гуртки. Зате маємо результат! І не здаємо на ремонти класу і школи, обладнання, подарунки вчителям, – ділится досвідом мама школярки, хоумскулер Ірина Ткаченко.
У “Новій українській школі” ролі вчителя і учня зміняться
Педагоги класичної школи вважають, згідно з новим законом “Про освіту” вже з 2019 року почне реалізовуватися принцип “гроші за дітьми”, за яким державне фінансування розподілятиметься і на приватні, зокрема й дистанційні школи. Цей закон взагалі переверне традиції у спілкуванні вчителя та учня.
Вчителі зауважують, що здобуття середньої освіти є не лише правом, а й обов’язком дитини, а батьки, які хочуть перевести своє чадо на екстернат, повинні мати не лише бажання, а й вагомі підстави для такого рішення.
– Основним недоліком домашньої освіти є те, що неможливо перевірити, чи дотримуються державні стандарти надання і здобуття освіти. Наскільки батьки можуть забезпечити ці стандарти? Питання відкрите. Домашня освіта – це комфортне середовище, тож є небезпека, що дитина виросте “тепличною” і не зможе боротися з труднощами в подальшому житті. Я не погоджуюся з тезою, що в школі дитина взаємодіє лише з однокласниками, тобто однолітками. В учнів старшої школи 14-18 предметів, відповідно – стільки ж вчителів. Це люди різного віку, характеру, темпераменту, і дитина також шукає до них підхід, як і потім, уже в дорослому житті. Якщо вчитель не приділяє особистої уваги кожній дитині на кожному уроці, це не означає, що учень випадає із зони контролю. Вчителі вивчають психологію, фізіологію, контролюють процес включення-виключення з уроку. А контроль і дисципліна потрібні не лише для того, щоб дати знання, а й для того, щоб перевірити, який рівень їх закріплення у дитини. Чи зможуть все це забезпечити батьки? Звісно, бувають “перекоси”, адже головна вада професії вчителя – великий рівень консерватизму. Частина вчителів упевнена, що “вже все знає” і зупиняється в самоосвіті. Проте новий закон про освіту є революційним в цьому плані, й 1 вересня 2019 року три тисячі черкаських першокласників підуть до зовсім нової української школи, – говорить начальник управління освіти Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, Заслужений вчитель України Євгеній Степко.
За словами Євгенія Степка, проект “Нова українська школа” передбачає кардинальні зміни в побудові освітнього процесу. Щоб покращити зв’язок між педагогами й учнями молодших класів, від 15 до 40 хвилин першого уроку триватиме позаурочне спілкування та “руханки”. Зміни торкнуться всіх сфер – від розташування парт до введення тематичних тижнів та наскрізних тем. Вчителі намагатимуться викладати предмети взаємопов’язано, щоб не відривати дисципліни одна від одної і від життя. На втілення амбітних планів із державного бюджету виділили 1 мільярд гривень. Гроші у вигляді субвенції нині освоюють на перепідготовку вчителів молодших класів і закупівлю спеціального обладнання для шкіл.
Експерти та батьки сходяться на думці, що у кожної дитини має бути особиста стратегія розвитку та здобуття знань. Що ж до домашнього навчання, то воно може стати гарним досвідом. Головне – не просто слідувати за модою, а зважити, чи буде це оптимальним варіантом для дитини.
- dsq_needs_sync:
- 1
