Вчителі помітили, що в учнів Нової української школи змінилася мотивація, тепер вони хочуть не просто високих оцінок. Як оцінюють учнів у школах НУШ та які з цим проблеми виникають – читайте у статті.
Джерело:“Нова українська школа”.
Як школи НУШ організували оцінювання
Київ
Директорка Київської школи №5 Світлана Олексюк розповіла, що вони визначили, що в пілотних 5-х класах НУШ підтримуватимуть формувальне та рівневе оцінювання.
Утім, уже тричі школа отримувала пропозиції від МОН, які абсолютно суперечать засадам реформи. Наприклад, у вересні їм запропонували ввести бальне оцінювання, бо цього, мовляв, хочуть батьки.
Крім того, на 50 сторінках документа, який нам пропонують у МОН, результати навчання визначені дивно й не відповідають Держстандарту базової середньої освіти. Розумієте, 5 клас – це адаптаційний період середньої школи. Думаю, може йтися тільки про поступове запровадження бального підсумкового оцінювання,
– ваажає педагогиня.
Тож, вони ухвалили компромісне рішення й вирішили зробити так: бальне оцінювання – тільки семестрове й лише за трьома предметами: українська й англійська мови та математика. Решта – рівневе та формувальне оцінювання.
До способів формувального оцінювання додали власну розробку: карту успіху, яка має вигляд путівника. Йдеться про бажані результати навчання, різні досягнення, також дитина може сама себе оцінити. Карта успіху працює також за QR-кодами, і це цікаво спостерігати як батькам, так і дітям.
Перший семестр у київській школі закінчили зустрічами вчителів і батьків, де останні побачили портфоліо своєї дитини, отримали свідоцтво досягнень за перший семестр та обговорити з учителями все, що стосується навчання їхніх дітей.
Херсон
Директорка опорного закладу “Академічний ліцей” у Скадовську Анна Соценко розпоіла, що вони вирішили провадити формувальне оцінювання в 5-х класах упродовж першого семестру.
Учителі використовують різні техніки відстеження траєкторії учнів до навчальних цілей. Змінилися підходи до оцінювання – педагоги не використовують частку “не”. Тобто жодних негативних суджень чи критики. Натомість діагностують сфери, які треба покращити,
– пояснила директорка.
На її думку, формувальне оцінювання – найкраще, бо воно не травмує дітей, не вбиває бажання навчатися і розвиватися. Це той різновид оцінювання, який спонукає, мотивує, дає можливості.
У традиційній школі дитина боїться відповідати, бо може помилитися, а ця помилка автоматично впливає на загальний бал. Водночас діти 5-х класів НУШ не бояться відповідати чи помилятися.
Педагогиня повідомила, що два місяці другого семестру у школі здійснюватимуть рівневе оцінювання, аби подивитися, як діти на нього реагуватимуть. Планують дійти до бального оцінювання до кінця року, зважаючи на відгук дітей.
Львів
Директорка Золочівської “Школи радості” Ярина Сухецька каже, що вони хотіли, аби формувальне оцінювання було основним у пілотних класах. Попри це, з бажання батьків вчителі таки вирішили, що будуть виставляти бали учням 5 класів.
Тому зробили так: у вересні не оцінювати взагалі, у жовтні – паралельно запроваджувати рівневе оцінювання, пояснюючи критерії, розповідати дітям, яким балам відповідають ті чи інші рівні. Зрештою, у листопаді – грудні 5-ті класи перейшли на бальне оцінювання,
– сказала педагогиня.
Свідоцтво досягнень у школі майже не змінювали. Залишили характеристику навчальних досягнень, але не записували “сформовано / формується”, а вирішили писати “виявляє інтерес до навчання”.
Також там вирішили, що якщо за перший семестр у дитини 9 балів, а за другий – 6, то за рік можемо вивести 6, а не середнє арифметичне. Тобто будуть дивитися: прогресує чи регресує дитина, чи хоче вчитися.
“Ми поспілкувалися з учителями й вирішили, що наступного року таки не оцінюватимемо перший семестр [у пʼятикласників]. А можливо, добре не оцінювати і другий семестр 5 класу й загалом 6 клас. Вони ще діти. От у 7 класі варто переходити на оцінювання”, – вважає директорка.
Виклики та проблеми нового оцінювання
Світлана Олексюк каже, що освітній процес у НУШ відрізняється від традиційного навчання. Тому запроваджувати бальне оцінювання після переходу до 5 класу поспіхом, без пояснень критеріїв оцінювання – недоречно.
Усі процеси, які стосуються дітей, мають бути поступовими, зрозумілими всі. Нам варто навчитися цілепокладанню, будувати освітні траєкторії, визначати проблеми та йти далі.
Ярина Сухецька додає, що у НУШ вони перейшли до діяльнісного і практичного методу. Наприклад, з мистецтва вирішили здебільшого працювати з проєктами, де могли б побачити успіхи дітей, учителі почали краще комунікувати між собою.
За її словами, є кілька конкретних проблем. Зокрема, формувальне оцінювання відбувається щодня: і в записах у зошиті, й усно, але загальних критеріїв і даних про це немає. Для кожної дитини це дуже індивідуально.
Так, кожну дитину треба закликати до себе й розказати їй, що з її навчальним поступом. Це справді потребує багато часу. Тому вчителі намагаються кілька уроків звертати увагу на одну дитину, а тоді кажуть їй, з чим попрацювати, що підтягнути.
Ще одна проблема: мистецтво й музику читають різні вчителі, а треба вивести одну оцінку. Але ж є діти, які люблять співати й не люблять малювати. Так, двоє вчителів обговорювали досягнення кожного учня, спілкувалися й виставляли середню оцінку.
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
