ФОТО: ФОКУС
“Сильні сторони дітей не поважають, а слабкі перебільшують”, “Дітям показують, що навчання – це виснажливий ритуал, який їм доведеться пройти через невідомі причини”. Ці цитати відмінно ілюструють больові точки української освіти, але насправді це думки батьків з усього світу. Їх зібрав експерт, учасник реформи британської системи освіти сер Кен Робінсон. Його книги стали бестселерами по всьому світу, так як більшість сучасних батьків всерйоз стурбовані тим, щоб забезпечити своїм дітям успішне майбутнє, і покладаються в цьому питанні на систему освіти.
Експерти “Українського інституту майбутнього”, що підтримали вихід книги Робінсона українською мовою, провели опитування і з’ясували, чого чекають від системи освіти батьки в Україні. Результати дослідження були опубліковані під час заходу під назвою “Що таке хороша школа?”, Що пройшов 8 червня. Експерти в освіті прокоментували результати опитування і пояснили, які навички, отримані в школі, можуть принести дитині успіх у дорослому житті.
Чого хочуть батьки
Учасникам опитування пропонувалася серія питань і тверджень про якість українських шкіл і освіти. Оцінювали актуальність проблем за шкалою від 1 до 10.
З’ясувалося, що нинішній стан освіти батьки оцінюють на 5-6 балів з 10, при цьому якість конкретних навчальних закладів, де навчаються їхні діти, оцінили вище – на 7-8 балів. Більшість опитаних (71%) відзначили, що у них є чіткі критерії, за якими вони вибирають школу для дитини. Роблячи вибір, батьки керуються власним досвідом, орієнтуються на офіційні рейтинги шкіл, думки експертів, батьківські форуми та інші канали інформації.
Також українських батьків запитали про їхні очікування, побажаннях до школи. Їх чимало. Батьки хочуть, щоб вчителі застосовували нові методики викладання, витримували баланс між роботою з підручником і практичними завданнями, пред’являли однакові вимоги до всіх учнів. Важливими для батьків є фізична активність дітей в школі, відкрите і інформативне оцінювання, а також гнучкий розклад, який можна адаптувати до потреб учнів. А найважливішими побажаннями батьків до якості освіти є повага до індивідуальності дитини і проектна робота в класах. Менш важливі для батьків опції – щоб вчителі приділяли окрему увагу підготовці до ЗНО, а також робота учнів в різновікових групах.
Микола Скиба, експерт з освіти та компетенцій майбутнього, автор дослідження, розповів, що крім заданих критеріїв, за які голосували батьки, також була опція “інше”, в якій вони активно вписували свої думки про те, що вважати хорошою школою.
“Виявилося, що для батьків дуже важлива атмосфера в школі, а показником цього є бажання дитини йти туди. Значить, для нього в школі комфортне середовище. Категорії психологічного комфорту і індивідуальний підхід вчителя для учасників опитування дуже важливі. Тут потрібно відзначити певний розрив між критеріями розробників нормативно-правових актів та батьками. Перші прагнуть забезпечити відповідність навчального процесу державному стандарту. А для других важливо щастя дитини “, – розповів експерт.
Свої думки про критерії якості шкіл і освіти висловили й інші учасники дискусії.
Андрій Китаєв, глава ГО “Батьківська турбота”
– Я вважаю, що українській школі не вистачає форми і змісту. Коли ми говоримо про сучасну школу, то маємо на увазі нове обладнання, інтерактивні дошки, спортивні майданчики. На все це потрібен ресурс, і нам необхідно зрозуміти, де його взяти – зібрати кошти самим або залучити з боку. Якщо ми говоримо про наповнення освіти, то нам потрібні чіткі стандарти, які на даний момент є прихованими. А мені при виборі школи дуже хотілося б знати, яка її стратегія, якою вона стане через п’ять років. Також мені важливі стандарти безпеки, харчування, інноваційна складова школи. Я живу на Оболоні, мої діти вчаться в цьому районі, і у мене складається враження, що школи занадто зосереджені на іноземних мовах. Ще десять років тому знання англійської було викликом, проте зараз в програми потрібно додавати щось ще, щоб ростити креативних дітей з системним мисленням і адаптивністю до швидких змін у світі.
Ігор Ліскі, співзасновник Українського інституту майбутнього
– У Радянському Союзі замовником освіти була держава, і школи виховували солдат, винятково системи. Зараз все змінилося, і замовниками сучасної освіти є діти, їх батьки і, врешті-решт, бізнес, якому необхідні фахівці з актуальними навичками. Я – випускник радянських освітніх установ, маю дві освіти, а зараз навчаюся в Оксфорді. Головне, що мене вразило в закордонному вузі, – підхід до командної роботи. Головним критерієм оцінювання в Оксфорді є те, наскільки ти успішний в команді, чи вмієш довіряти колегам, а не конкурувати з ними. У бізнесі, економіці майбутнього без цієї навички неможливо йти вперед. Тому українським школам необхідно привносити цю навичку в навчання.
Світлана Олексюк, директор Київської середньої школи №5
– Я працюю в школі 35 років, і останні років п’ять беру участь в реформі освіти. Я маю честь керувати школою, якій сто років, в ній навчається 80 дітей, і останній капітальний ремонт в ній проводився в 1956 році. Зараз зробити ремонт наша держава не може собі дозволити – його вартість надзвичайно висока, а ефективність вкрай низька. Що можна зробити в умовах наших шкіл, які при площі класів в 50 кв. м не можуть виділити простір на 10 робочих зон для учнів? Я б винесла всі меблі, зробила рівні чисті поверхні, щоб діти могли по ним ходити, в тому числі і босоніж. І основне – встановила б LED-лампи, які вкрай необхідні, коли діти не сидять за партами цілий день, а переміщаються по класу. І ми зробили енергоефективне освітлення, за рік встановили 1020 світильників в школі і майже подолали цю проблему. Ще я б взагалі прибрала парти, бо вони шкодять дитині. У нашій країні немає жодної антисколіозні парти, бо їх в принципі в світі не існує. У нашій школі діти щодня мають по 22 види навчальної діяльності, і сколіоз їм не загрожує. Весело проводити час можна і на математиці, сидячи або стоячи. Чим більше мобільних, трансформованих меблів – тим краще.
Я намагаюся зробити таким чином, щоб школа виконувала свою головну функцію: навчала детей. Моє завдання як директора школи – не заважати працювати фахівцям сформувати у батьків довіру до школи і створювати умови, щоб вчителі були щасливими і вільними. Нам потрібно створити інституційні норми, які дозволять це здійснити. І я б не говорила про школу як про стіни і дахи, я б говорила про те, чому там навчаються діти. Коли ми зрозуміємо, скільки коштує навчання кожного учня, то зможемо розраховувати індивідуальну освітню траєкторію, незважаючи на форму навчання.
Найбільші перспективи я бачу в проектній, дослідницькій діяльності дитини. Навчити вчитися – і є головна мета школи. Це можливо виключно в партнерстві педагогів, навіть з тими з них, хто не підтримує НУШ. Швидкого результату в педагогіці не варто чекати. Але по пілотним першим класами в рамках реформи вже зараз ми бачимо, що у дітей практично відсутні показники тривожності на початку і в кінці дня, учні протестують проти канікул і хочуть ходити в школу влітку. Ми провели 32 тренінг для педагогів з усієї України, виключно практичні заняття, тому що вчителям зі стажем хочеться побачити трансформацію їх досвіду, зануритися в атмосферу творчості. Реформа освіти – це дуже складно, але надзвичайно потрібно і корисно.
- dsq_needs_sync:
- 1
