Якими мають бути домашні завдання у школі: роз’яснення освітнього омбудсмена

Відповіді на найпоширеніші запитання батьків щодо об’ємів, змісту та оцінювання домашніх завдань, – повідомляє ВСЕОСВІТА.

Сьогодні батьки часто скаржаться на те, що дітей перевантажують кількістю домашніх завдань, дають домашні завдання на канікули. Також батьків хвилює – як має відбуватися оцінювання домашніх завдань. В офісі освітнього омбудсмена надали відповіли на ці запитання, а також пояснили скільки хвилин має виконувати учень домашнє завдання з кожного уроку, чи потрібно постійно вчити з дитиною домашні завдання і постійно контролювати.

ОБ’ЄМ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

Відповідно до пункту 6 розділу 5 Санрегламенту тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується:

• більш як 1 години для учнів 3-5 класів;
• 1,5 годин для учнів 6-9 класів;
• 2 годин для учнів 10-11(12) класів.

Учням 1-2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час.

ЗМІСТ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

Вчитель під час педагогічної діяльності має право вільно обирати форми, методи і засоби навчання, що відповідають освітній програмі. Але під час формування змісту домашніх завдань необхідно враховувати максимальний час на виконання всіх домашніх завдань і пам’ятати, що учень має виконувати завдання з кількох предметів.

З урахуванням санітарних норм, залежно від класу, час на виконання одного домашнього завдання з 1 уроку складає від 10 до 18 хвилин. Сформувати домашнє завдання, яке можливо зробити за такий короткий час, складно. В межах академічної свободи вчитель може, крім запропонованого переліку вправ та питань для самоперевірки з підручника, пропонувати й інші домашні завдання. Це можуть бути різні проєкти, квести, віртуальні подорожі за темою уроку.

Обсяг і характер домашніх завдань для учнів загалом та для учнів початкових класів визначаються двома листами. Хоча ці листи є застарілими, певні, визначені в них вимоги до домашніх завдань, все ж залишаються актуальними. 

У листі МОН від 29.10.2007 № 1/9-651 зазначено, що під час формування домашнього завдання вчитель повинен враховувати вікові та індивідуальні особливості школярів, їхні пізнавальні можливості, специфіку кожного навчального предмета, складності матеріалу, характеру завдань. Домашні завдання можуть бути усні, письмові, індивідуальні (розвивають індивідуальні здібності), парні та групові (розвивають навички співпраці).

Домашні завдання можна диференціювати залежно від підготовки учнів, їх індивідуальних особливостей сприйняття, урізноманітнювати зміст та характер завдань.

У листі МОН від 28.01.2014 № 1/9-72 звертають увагу на правильності дозування домашнього завдання. Учителі повинні спланувати роботу такого об’єму і змісту, щоб учні не відчували перевантаження. Для цього необхідно враховувати зайнятість учнів з інших предметів у цей день, темп і ритм роботи учнів, стан їхнього здоров’я. Не можна пропонувати завдання на невідпрацьований матеріал, який не пояснювався на уроці, оскільки в такому випадку вся складність засвоєння навчального матеріалу переноситься з уроку на домашню роботу. Недопустимим є домашнє завдання з написання рефератів.

В офісі освітнього омбудсмена зазначають, що необхідно розробити нові актуальні документи, які визначатимуть характеру та вимоги до домашніх завдань відповідно до оновлених Державних стандартів освіти та Санітарного регламенту.

ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ НА ВИХІДНІ ДНІ ТА КАНІКУЛИ

У 2020 році Методичні рекомендації щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи доповнили такою вимогою: на вихідні, святкові та канікулярні дні домашнє завдання не задається та відповідно не фіксується у класному журналі. Ця вимога стосується лише учнів початкових класів.

У листі МОН ще 2007 року «Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів» зазначається, що домашні завдання  не рекомендується задавати на канікули, на вихідні та святкові дні. Але невідомо чи є цей лист чинним, адже у тексті листа посилаються на дотримання вимог Державних  санітарних правил ДСанПіН 5.5.2.008-01, які втратили чинність у січні 2021 року.

Тому питання домашніх завдань на вихідні та канікули для 5-11 класів є відкритим.

ГОТОВІ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ – ДОБРЕ ЧИ ПОГАНО

Вільний доступ дитини до готових домашніх завдань спонукає до списування, тобто до академічної недоброчесності. Деякі батьки вважають, що ГДЗ можна користуватися для самоперевірки й розібратися з тим, що залишається незрозумілим. Але коли щось із домашнього завдання залишається незрозумілим – найкраще – попросити вчителя пояснити це, а не списати.

Батькам варто пам’ятати, що дитина має право помилятися, бо коли вона помиляється – вона вчиться. Тому навіть якщо дитина на чернетці виконала завдання самостійно, а в чистовик переписує ідеально виправлене з допомогою готових домашніх завдань – це також негативно впливає на її розвиток. До того ж таке переписування є подвійним навантаженням на дитину.

Коли дитина постійно списує домашні завдання, вона не закріплює отримані на уроці знання й не здобуває нові. Успішність такої дитини у школі знижується. Також списування негативно впливає на розвиток життєвих навичок та компетентностей дитини, зокрема, вміння навчатися впродовж життя, вчитися самостійно, креативно мислити, на формування допитливості, на вміння самостійно досліджувати та робити висновки, вирішувати складні завдання тощо. 

ОЦІНЮВАННЯ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

Оцінювання домашніх завдань належить до поточного оцінювання. Форми, зміст та спосіб оцінювання обирають педагогічні працівники закладу освіти (частина 3 статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Оцінювання навчальних здобутків, зокрема, домашніх завдань сильно впливає на мотивацію учнів до навчання. І коли учні не розуміють, чому отримали нижчу оцінку, ніж очікували, їхня мотивація до навчання знижується. Водночас якщо учню не пояснити, чому він отримав високу оцінку, його це також дезорієнтує та не дозволяє зробити висновки на майбутнє. Якщо ж хтось поруч отримує або відверто завищену чи занижену оцінку без її обґрунтування, це викликає відчуття несправедливості.

Тому в кожному закладі освіти мають бути розроблені та оприлюднені на сайті критерії оцінювання здобувачів освіти. Здобувачі освіти та їхні представники мають бути ознайомлені з цими критеріями.

Оцінювання в початковій школі Нової української школи здійснюється відповідно до наказу МОН від 13.07.2021 №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти» і передбачає нові вимоги до оцінювання, у 1-2 класі, як ми вже писали, домашні завдання давати не рекомендується. У 3-4 класі загалом існує 2 види оцінювання: формувальне (щоб відстежувати особистісний розвиток учнів) та підсумкове. 

ЧИ ПОТРІБНО БАТЬКАМ РОБИТИ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ З ДІТЬМИ

Дружня підтримка батьків – періодична допомога з домашніми завданнями, обговорення успіхів і невдач, періодична участь у шкільному житті дитини тощо, сприяє підвищенню успішності дитини. Тому надзвичайно важливо, щоб батьки підтримували своїх дітей у навчанні, але це не означає, що батьки мають виконувати за дитину домашні завдання та встановлювати надмірний контроль.

Освітній омбудсмен радить встановити дружні стосунки з дитиною, не бути байдужими до неї, цікавитися її справами та запропонувати їй у разі потреби просити допомогу у виконанні домашніх завдань. Але під час вашої допомоги варто пам’ятати – що домашні завдання має виконувати дитина, а не батьки.

Якщо об’єм домашніх завдань надмірний і дитина не в силі їх виконати, варто поспілкуватися з іншими батьками з цього приводу. Якщо подібна ситуації у всьому або частини класу, то варто говорити про об’єм домашніх завдань з вчителем (вчителями). А якщо така ситуація лише у вашої дитини, то необхідно розібратися з причинами цього явища, поради психологів у наступному розділі.

ЧИ ІСНУЄ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ ЗА НЕВИКОНАННЯ ДІТЬМИ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

Законом України «Про охорону дитинства» визначено, що батьки та особи, що їх замінюють, повинні сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу.

У статті 150 Сімейного кодексу України зазначається, що обов’язком батьків є  забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти.

На батьків учнів, а також керівників закладів освіти, які виконують обов’язки опікунів дитини у випадках, визначених законом, покладається відповідальність за здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, це зазначено у статті 25 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Якщо батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – це тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Звісно, що  лише за невиконання домашніх завдань дитиною не тягне накладання покарань на батьків. Але якщо цей фактор поєднується з іншими факторами, які перешкоджають здобуттю дитиною загальної середньої освіти, то на батьків може бути покладено відповідальність за невиконання ними батьківських обов’язків