Які переваги отримають педагоги за Законом про середню освіту? Які можуть бути ризики?

EtCetera дізнавався, які новації прописані у новому законі про повну середню освіту, у кого він викликав схвальні відгуки та для кого становить загрозу.

СТВОРЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ТРАЄКТОРІЇ. Мовою практики це означає, що, наприклад, діти з інвалідністю зможуть отримати освіту у стінах звичайних, а не «особливих» шкіл. Якщо раніше на уроках поруч з такими дітьми повинен був бути присутнім тьютор (проте через низькі зарплати знайти таких фахівців складно), то зараз це може бути хтось із батьків (раніше це не дозволялося, тому що вимагалася наявність педагогічної освіти). Саме через це формування інклюзивних класів виявилося надто проблематичним.

Ще одне нововведення – діти, які займаються спортом чи музикою, будуть звільнені від вивчення певних предметів.

Для того щоб перейти на домашнє навчання, достатньо буде написати заяву, після чого для учня розроблять індивідуальний план навчання.

Для того щоб підтвердити знання, двічі на рік таким учням доведеться проходити семестровий контроль. Це вирішить проблему для тих дітей, які змушені проходити лікування чи реабілітацію у лікарнях та санаторіях.

АДАПТАЦІЙНІ ПЕРІОДИ. Згідно з новим Законом про повну середню освіту, буде передбачено два адаптаційні періоди навчання – це 1-2-й та 5-6-й класи. Саме в ці періоди учні найбільш вразливі – змінюється і звичний розпорядок дня, і доводиться звикати до нових людей.

ВИБІР ПРЕДМЕТІВ. Закон дає більше можливостей для варіативної складової. Закон дасть можливість створювати так звані міжкласні групи: певний предмет зможуть проходити учні не одного класу, а кількох – з однієї паралелі. В МОН зазначають, що цей підхід особливо актуальний у старшій школі, коли учні будуть здобувати профільну освіту.

НАВЧАННЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ. Новий закон передбачає створення педагогічної інтернатури. Коли молодий вчитель прийде у навчальний заклад після вишу, йому дадуть наставника, який буде консультувати новачка.

За таке наставництво мають доплачувати 20% до окладу. Доплати у розмірі 10-20% також передбачені за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортзалами.

Також учителям обіцяють широку автономію, яка передбачає навіть власну систему оцінювання.

До того ж, педагоги будуть зобов’язані пройти курси з домедичної допомоги. За словами міністра Лілії Гриневич, одна з головних цілей нового закону – створення безпечного середовища для дітей.

ЗМІНИ ДЛЯ ШКІЛЬНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ. Закон встановлює крайній термін для посади директора– не більше двох «каденцій» по шість років в одному навчальному закладі.

Обирати директора будуть представники власника школи та експерти, а ось педагогічний колектив та батьки матимуть лише дорадчий голос.

ЩО ВЛАШТОВУЄ ТА ЩО ОБУРЮЄ ПЕДАГОГІВ? До більшості новацій педагоги ставляться позитивно (зокрема того, що стосується питання доплат). Тепер доплачувати будуть не лише за перевірку зошитів, але й за проведення лабораторних робіт.

Проте окремі норми викликали шквал критики. Приміром, те, що педагогічний колектив буде відсторонений від виборів директора школи.

Окрім того, у  МОН зазначили: якщо дозволяють санітарні норми, то учнів у класі може бути більше 30. Проте пояснень щодо вимог та відповідей на питання про те, як при такому підході забезпечити індивідуальний підхід до кожного учня, – не дали.

ЯКІ Є РИЗИКИ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ ПЕНСІЙНОГО ВІКУ?Мабуть, це новація, яка викликала у педагогічній спільноті найбільший резонанс.

У законопроекті йдеться про те,  що після виходу на пенсію усіх педагогів переведуть на роботу за трудовою угодою терміном від одного до трьох років. Таким чином виходить, що закон ігнорує Конвенцію Міжнародної організації праці, яка була ратифікована Україною ще у 1994 році. Згідно з нею, законними підставами для припинення трудових відносин можуть бути лише здібності працівника та виробничі потреби, але аж ніяк не досягнення певного віку.

Принцип українського Закону про освіту – є дискримінаційним та порушує принцип рівності прав. На переконання педагогів, потрібно оцінювати вміння та навички фахівця, а не його вік.

Також експерти зазначають: з одного боку – МОН закликає досвідчених педагогів ставати наставниками для молодих колег, а з другого – досвідченим педагогам пропонують дуже сумнівні умови роботи. У профспілці працівників освіти та науки повідомили: якщо ця стаття не буде вилучена із законопроекту, і нардепи не прислухаютьcя до думки педагогів, то освітяни пікетуватимуть ВР.

Крім того, на думку фахівців, намір відомства «омолодити кадри» приречений на провал через низькі заробітні плати. Молодим педагогам сьогодні пропонують 4100 гривень заробітної плати.

Незадоволення також викликає розмите формулювання щодо доплат. Адже «до 20%» на практиці може означати 1-2%, а не 15-20%. До того ж, МОН не передбачив  доплату за розробку індивідуальних планів навчання, хоча вони вважаються однією з найбільш прогресивних новацій законопроекту.

EtCetera