Як вчителю не збожеволіти та вберегти психічне здоров’я в умовах пандемії COVID-19

Залишайтесь врівноваженими незважаючи ні на що!, – йдеться у матеріалі ВСЕОСВІТА.

Життя педагогів постійно сповнене стресом. Власне, це факт – робота з людьми, а тим паче з дітьми та підлітками, саме така!

Останні ж 1,5 роки здається, що стрес вже перейшов в хронічну форму – то освоєння дистанційної освіти в умовах пандемії, то позачергові перевірки, то обов’язкова вакцинація із загрозою втрати роботи, то постійний інформаційний тиск та нагнітання ситуації з поширенням захворюваності.

Як в цих умовах залишатись врівноваженим та не збожеволіти? Пропонуємо кілька порад, які неодмінно стануть вам у пригоді.

Фільтруйте інформацію

Ставтесь усвідомлено до інформації навколо. З усіх боків ЗМІ тільки і говорять про COVID-19, а статистика, яку щодня транслюють звідусіль, із кожним днем ще жахливіша. Звісно, це викликає занепокоєння, адже ніхто не застрахований від хвороби, а вакцинація через ризик побічних ефектів у багатьох викликає страхи. А що буде з навчанням учнів? А як будуть застосовуватись санкції до невакцинованих педагогів? І ще багато запитань!

Задумайтесь, чи можете ви глобально вплинути на цю ситуацію? Намагайтесь для себе усвідомити, на що ви в силах вплинути, а на що ні. Абстрагуйтесь від неконструктивного негативу, та перш ніж реагувати та робити висновки, перевіряйте достовірність будь-яких відомостей. Не дозволяйте маніпулювати своїми емоціями! Це допоможе зберегти емоційну рівновагу.

Робіть те, що дійсно приносить радість!

Далеко не завжди можна повністю абстрагуватися від подій, які безпосередньо мають вплив на наше життя «тут і зараз». Тиск з вакцинацією, токсичні взаємини з керівництвом, конфліктні відносини з окремими учнями, непланові перевірки документації, сертифікація, хвороби чи ускладнення після щеплення… Перелік можна нескінченно продовжувати.

Якщо все ж таки стресу не можна уникнути, то найбільш дієвий спосіб з ним боротися  – дати собі час та знайти способи, як відновитися.

Плануйте конструктивний відпочинок. Знайдіть час на те, що вас мотивує та надихає. Це може бути малювання аквареллю, відточення навичок з кулінарії, вишивання хрестиком чи раллі на тракторі! Наповнюйте своє життя яскравими фарбами і позитивом, це є фундаментом емоційного здоров’я.

Не «зависайте» у соцмережах та контролюйте свій екранний час

Хоча світлини з милими котиками та кумедні відео у фейсбуці приносять радість та дозволяють переключити увагу з буденних проблем, в той час зловживання соціальними мережами несе шкоду не лише фізичному, а й психічному здоров’ю. Це викликає залежність від інтернету.

Як з’ясувати вчені з Університету Хьюстона, існує прямий зв’язок між використанням соцмереж та виникненням депресивних станів. І питання не в самих соцмережах, а в нашому сприйнятті інформації.

Так, щоразу гортаючи стрічку новин, ми підсвідомо порівнюємо себе з іншими, засмучуючись, що чиєсь життя є більш насичене і безтурботне; переймаємося коментарями інколи зовсім сторонніх людей, слідкуємо за кількістю лайків своїх світлин/постів та інше. Все це формує пригнічений стан та негативно впливає на самооцінку і врешті-решт позначається на психічному здоров’ї.

Спеціальні програми допоможуть контролювати час, проведений перед екраном, та у разі необхідності за вашими налаштуваннями заблокувати певні сайти, які є пожирачами вашого часу.

Не ігноруйте сон

У процесі сну організм відновлюється та опрацьовує отриману упродовж дня інформацію, тому щоб нормально функціонувати наступного дня, дорослому необхідно спати не менше 7-8 годин на добу.

У свою чергу хронічний недосип викликає пригнічений настрій, роздратованість, знижує загальний тонус, погіршує здатність до концентрації уваги та критичного сприйняття інформації. Усі ці фактори впливають на реакцію організму на емоційну напруженість.

Тож не варто нехтувати здоровим сном заради підготовки до творчого уроку чи перевірки учнівських робіт. Інакше ви ризикуєте бути явно не в формі наступного дня!

Знайдіть баланс між розумовим та фізичним навантаженням

А чи знаєте ви, що під час фізичних навантажень наш організм активно виробляє серотонін, він же відомий як «гормон щастя»? Саме тому у протоколах лікування пацієнтів з депресією лікарі обов’язково призначають помірні фізичні навантаження. Фізична активність позитивно впливає на роботу мозку, підвищуючи продуктивність розумової діяльності.

Під час чергової хвилі пандемії є ризик того, що знову не лише школярі підуть на дистанційку, а й припиняють роботу оздоровчі та спортивні заклади. Навіть якщо так, не можна нехтувати звичайними прогулянками на свіжому повітрі та найпростішими фізичними активностями.

Не стримуйте емоцій

Що ви відчуваєте? Страх, відчай, біль, тривогу? Не варто ігнорувати та пригнічувати власні емоції. Однак можна їх направляти у конструктивне русло – у творчість. Малюйте, співайте, ліпіть горщики чи створюйте непересічні освітні курси.

Говоріть про те, що вам болить, однак використовуйте для цього інші формати. Виражайте свої почуття у конструктивному руслі.

Бережіть себе! Піклуйтесь про своє фізичне здоров’я та не дозволяйте зовнішнім факторам вибити вас зі стану психічної рівноваги. Адже не настільки важливо що саме з нами відбувається, як те, як саме ми сприймаємо ці події.