Як вчителям пообіцяли нові зарплати, та не сказали, де їх взяти

Підняти зарплати освітянам із січня нового року обіцяв ще попередній уряд, причому одразу на 20-70%. Але, схоже, пощастить лише деяким

Підвищення зарплат для вчителів у нашій країні, здається, стало однією з тих “вічних” тем і проблем, які ніяк не вдається закрити. Ця тема стала активно обговорюватися саме напередодні Дня вчителя, який відзначають у першу неділю жовтня. А все через те, що новий уряд саме зараз працює над підготовкою бюджету на наступний рік, і в ідеалі має знайти шляхи, як втілити в життя напрацювання попереднього уряду. А згідно з ними з січня 2020 року освітянам мали підвищити зарплати на 20-70%. Цифри високі, тож Укрінформ дізнавався, чи вдасться втілити ці амбітні плани в реальність.

Про що йшлося в ухваленій постанові?

Нагадаємо, що за два тижні до парламентських виборів було видано постанову Кабміну, яка передбачає збільшення оплати праці для всіх освітян від 20 до 70% вже наступного року, а також поетапне продовження підвищення зарплати для них упродовж наступних чотирьох років. За словами екс-міністра Лілії Гриневич, у постанові особливий акцент зроблено на підвищення оплати праці саме молодих вчителів, які поки що, як писав Укрінформ, зарплату отримують на рівні “мінімалки”. Постанова доповнює Закон «Про освіту», де зазначено, що до 2023 року найменший посадовий оклад освітян має зрости до 4-х прожиткових мінімумів. Цього року мінімальний посадовий оклад складає 1,73 від прожиткового мінімуму. А за новими нормами, 2020 року цей оклад мав би становити 2,5 прожиткових мінімуми, 2021-го – 3 прожиткових мінімуми, 2022-го – 3,5, а з січня 2023 року – 4. (Раніше розмір зарплати залежав від тарифного розряду, яких було 25, а тепер він прив’язуватиметься до прожиткового мінімуму. Освітяни та науковці поділятимуться на категорії та підгрупи і залежно від цього для них визначатиметься коефіцієнт прожиткового мінімуму).

Для прикладу, за новою системою нарахування місячна зарплата молодого вчителя, який має надбавку у 10% за престижність, а також 20% за перевірку зошитів, у 2020 році має становити 7 тисяч 643 грн, що на 41,3% більше, ніж зараз. Досвідчений учитель, який, для прикладу, має 30% надбавки за стаж, 10 % за престижність та 20% за перевірку зошитів, отримав би 10 тисяч 500 грн, що на 28,3% більше, ніж зараз.

Без сумніву, зростання зарплат для вчителів – необхідний крок, але щоправда тут маємо одне “Але”. Незрозуміло, де взяти джерела фінансування, аби це підвищення зарплат освітянам відбулося, адже у постанові цього не передбачено. Судячи з недавнього інтерв’ю екс-міністра освіти і науки Лілії Гриневич “Українській правді”, пошук відповідних джерел ляже на плечі нових урядовців:

“Це невелике зростання. Так, воно потребує 19,5 мільярдів гривень і треба думати, як його виконати. Уряд буде сам розглядати цю тему, але тут ситуація така, яка не може далі тривати. Тому якщо кажуть, що це популізм… Ну, це точно не про 4 тисячі доларів зарплати для вчителів. Це притомні цифри. Нова влада сама має визначити для себе пріоритети, але шлях, яким можна піти, окреслений”, – сказала Гриневич.

Новий уряд не відмовлятиметься від реалізації “Закону про освіту”

За словами нинішньої очільниці міністерства Ганни Новосад, уряд уже почав працювати над пошуком шляхів, як підняти зарплати вчителям, проте схоже, що таке підвищення все ж таки не вдасться втілити у розмірі, передбаченому постановою.

“У тих граничних видатках, які були доведені МОН в кінці серпні, коштів на підвищення заробітної плати, яке передбачено наразі чинною постановою, фактично немає. Потрібно розуміти, що проєкт бюджету формувався ще попереднім урядом, яким приймалася дана постанова і яка була підписана лише в кінці серпня, після того як був сформований проєкт бюджету. Тому там цих цифр, в граничних видатках, немає. Але зараз спільно з міністерством фінансів, а також із двома комітетами (освітнім та бюджетним) ми пропрацьовуємо варіанти, як зробити так, аби підвищення зарплат відбулося, і я сподіваюся що до другого читання вийдемо з рішенням”, – сказала Ганна Новосад у спілкуванні з журналістами.

Вона додала, що вочевидь, реалізувати постанову повністю буде дуже складно, оскільки йдеться про 20 додаткових мільярдів грн до бюджету 2020 року. “Їх (20 млрд – Ред.) потрібно забрати з якоїсь іншої сфери. Це складно, але я як міністр наполягаю на тому, що ми маємо знайти рішення, принаймні на цей рік. Наше завдання – виконати положення “Закону про освіту” і до 2023 року запровадити ті умови оплати праці, які передбачені законом, а саме – оклад на рівні не нижчому чотирьох прожиткових мінімумів”, – наголосила Новосад.

А кому і за що платити будемо?

Депутатка від “Голосу”, членкиня Комітету з питань освіти, науки та інновацій Інна Совсун, в коментарі Укрінформу стрімке підвищення зарплат, запропоноване колишнім урядом, без наявності відповідних фінансових джерел для реалізації, називає популістським.

“Найбільша проблема цієї постанови в тому, що вона не змінює підходи у нарахуванні заробітної плати. Вона зберігає систему, коли зарплата більшою мірою залежить від стажу, а не від рівня кваліфікації, і не змінює відсоток надбавок тощо. Тобто не змінює принципово філософії оплати праці вчителів. Нинішня система є дуже заплутаною і незрозумілою – є надбавки за перевірку зошитів, стаж, керування класною кімнатою тощо. І вчителям важко зрозуміти, як їм працювати для того, щоб досягнути певного рівня заробітку. Тому нова постанова – це консервація незрозумілого і несправедливого підходу до заробітної плати серед вчителів.

Ми пропонуємо поміняти цю систему оплати – зробити її залежною від рівня кваліфікації вчителя. Якщо вчитель має вищу категорію – то має відповідний рівень оплати, і тоді вже не рахується доплата за перевірку зошитів, керівництво класною кімнатою тощо. Це зрозуміліший і прозоріший підхід і, на моє переконання, до цього треба йти”, – відмічає Інна Совсун.

Вона додає, що для цього потрібно міняти систему атестації вчителів, щоб їхня сертифікація стала обов’язковою. Це дозволило б відсіяти зі школи слабких педагогів: “На моє переконання, механізм сертифікації потрібен на рівні допуску до професії, але при цьому систему сертифікації потрібно зробити прозорою та зрозумілою”, – вважає Совсун.

Старша економістка Світового банку Анастасія Головач у коментарі “Економічній правді” відзначала іншу проблему: оголошене підвищення зарплат вчителів одразу на 20-70% з одного боку стане додатковим навантаженням на бюджет і відволікатиме ресурси від інших важливих проектів, від яких виграло б більше українців, а з іншого – стимулюватиме попит, що призведе до росту інфляції.

То де взяти гроші на підвищення зарплат?

Цю проблему днями обговорювали на засідання парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій. За словами Інни Совсун, була пропозиція Міністерства підвищити заробітну плату двом категоріям: вихователям дошкільних закладів та молодим вчителям. “Це найбільш вразливі категорії у нинішній системі оплати праці. Комітет готовий підтримувати таку пропозицію Міністерства, але треба розуміти, що це точкове рішення, яке не дає відповідей на ключові виклики в системі оплати праці вчителів”, – розповіла пані Совсун і додала, що йдеться про суму в 4,5 млрд грн. Але депутатка відмічає, що оскільки більшість цих коштів будуть надходити з місцевих бюджетів (дитсадочки фінансуються саме з місцевих бюджетів), тому, можливо, місцевим бюджетам для цього доведеться доплачувати з державного.

На запитання про те, як вирішити цю проблему, освітній омбудсмен Сергій Горбачов наводить один із можливих варіантів: “У багатьох регіонах освітня субвенція залишається не використаною. Загалом, на це може бути дві можливі причини. Перша – після децентралізації до місцевих бюджетів дійсно стали спрямовуватися великі гроші, але місцеве керівництво досі не навчилося працювати в нових умовах, щоб цими грошима скористатися (адже для цього треба добре розбиратися у певних процедурах). Друга – подекуди кошти використовуються, м’яко кажучи, дивно. Є випадки, коли місцеві чиновники освітню субвенцію просто клали на банківський депозит і з цих грошей, які мали б іти на освіту на місцях, просто отримували відсотки. Тому одним із вирішень цієї проблеми могло б стати внесення змін до бюджетного процесу, які б дозволили перерозподіляти або компенсувати ці невикористані кошти”.

Отже, поки що маємо таку ситуацію: новий уряд має усвідомлення того, що залишати зарплати освітян на нинішньому рівні вже не можливо (за даними Держстату, станом за період січень-серпень, середня зарплата у сфері освіти залишається однією з найнижчих – 7909 грн), але схоже, що цього року реалізувати підвищення зарплат для всіх категорій одразу не вдасться. Залишається сподіватися, що хоча б кошти для найвразливіших таки будуть знайдені, інакше про яке оновлення кадрів у школах можна говорити?

Юлія Горбань, Київ

УКРІНФОРМ