У 6-му чи 7-му класі моя дочка якось прийшла зі школи і розповіла, що вони почали вивчати деревних восьминогів. Я дуже здивувалася і сказала, що, мабуть, вона помиляється, адже деревних восьминогів не існує, цього просто не може бути. Дочка почала сперечатися і доводити свою правоту, посилаючись, зокрема, на те, що вони частину уроку вивчали матеріали з сайту, дивилися відео, і тепер будуть готувати презентацію на цю тему.
Наступного дня вчитель почав урок з питання про те, хто з учнів повірив в те, що такі тварини існують? Повірило багато, бо сайт був досить переконливий, і підкріплений вірою в те, що вчитель (як і інші дорослі) не став би говорити неправду і розповідати якісь небилиці.
А далі була велика дискусія про те, чому не можна вірити всьому, що ти дізнаєшся з ТБ або інших джерел; або як треба перевіряти різними способами інформацію, щоб упевнитися в її надійності.
Окремо обговорювалося, що іноді інформацію “повертають” тим чи іншим боком спеціально для того, щоб справити на читача/слухача певне враження або донести якесь повідомлення (тобто за тим, як ця інформація може стояти “мета”, і в ряді випадків це – маніпуляція). Особисто мене цей хід і урок дуже вразили.
На жаль, мені здається, що так вчитися аналізувати і сумніватися, перевіряти деяку інформацію буває необхідно всім – і дітям, і дорослим.
- dsq_needs_sync:
- 1
