Як розробити власну систему оцінювання учнів у НУШ: поради

У Новій українській школі оцінювання результатів навчання учнів має формувальний характер та озвучується словесно, оцінки у початкових класах ставити не обов’язково. Окрім того, школа може розробити власну систему оцінювання учнів.

Джерело:“Нова українська школа”

Про це йдеться в онлайн-курсі про методики та нюанси оцінювання в НУШ “Оцінювання без знецінювання“. Нижче наведено кілька практичних порад від експертів щодо формування системи оцінювання в навчальному закладі.

Як оцінювати учнів в НУШ

Все важливішим стає формувальне оцінювання, спрямоване на виявлення успіхів, прогалин і помилок кожної дитини та відсутність порівняння дітей.

Успішність дитини тут визначається не балом, а зворотним зв’язком, у якому вчитель акцентує на успіхах, рекомендуючи, над чим та як ще варто попрацювати.

Так, формувальне оцінювання – невіддільне від навчального процесу. Натомість підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове та річне) проводиться, аби визначити, наскільки реальні результати навчання відповідають очікуваним.

Формувальне оцінювання здійснює вчитель разом із дитиною. Підсумкове – педагог, але може запропонувати учню оцінити себе та порівняти цю оцінку з оцінкою вчителя. До оцінювання наскрізних умінь може долучатися шкільний психолог.

Учитель має право добирати форми, методи та інструменти оцінювання, спираючись на нормативні рекомендації та освітні технології, що він використовує, а також зважаючи на індивідуальні особливості учнів.

Функції оцінювання в НУШ

Обираючи методику оцінювання, варто пам’ятати, що воно має кілька основних функцій:

• мотиваційна – активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання;
• діагностична – сприяє визначенню рівня компетентності учнів, усвідомленню ними прогалин у своїх знаннях;
• коригувальна – спрямовує зусилля учнів на подолання труднощів;
• прогностична – ставить цілі навчання на майбутнє;
• розвивальна – мотивує до рефлексії та самовдосконалення;
• навчальна – забезпечує зворотний зв’язок між учителем і учнем;
• виховна – налаштовує дитину на розвиток власної організованості;
• управлінська – надає необхідну інформацію для ухвалення рішень.

Наприклад, коли вчитель отримує зворотний зв’язок від учня, то розуміє, чи потребує той додаткової підтримки під час виконання завдання. Натомість дитина може зрозуміти, що потрібно їй вдосконалювати у своїх уміннях.

Особливості оцінювання учнів з ООП

Є деякі відмінності в критеріях оцінювання результатів навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Для оцінювання учнів з ООП вилучають або замінюють ті знання, вміння та різновиди діяльності, які учні не можуть опанувати або опанування утруднене. Обираючи форми поточного та підсумкового оцінювання, треба зважати на можливості дітей з ООП.

Наприклад, учитель може змінити умови, інструкції, час або місце для виконання завдання. Так, для дитини з порушеннями слуху традиційний диктант варто замінити на тестове завдання.

• Також у деяких випадках яскраві сторінки підручника з безліччю малюнків заважатимуть учню з ООП. Тоді вчитель чи його асистент прикриває сторінку підручника білим аркушем чи пропонує кожне завдання на окремому аркуші, уникаючи зайвого.
• Якщо дитині це необхідно, можемо адаптувати навчальний матеріал. Можемо полегшити в чомусь завдання. Або можемо й ускладнити, якщо дитина виконує вправу набагато швидше за інших, – каже вчителька пілотного класу НУШ Катерина Цапенко.
• Якщо дитині складно висловлювати свою думку письмово, можна робити так, щоби вона висловлювала її усно. Але поступово готувати до того, щоб і письмово вона могла ефективно працювати.

Як розробити власну систему оцінювання учнів

Обговорити це на педраді

Для початку вчителі мають ознайомитися з нормативними документами та державними вимогами щодо шкали та критеріїв оцінювання. Після цього на педагогічній раді обговорити та ухвалити рішення щодо:

• яку шкалу застосовувати – національну чи власну, розроблену в школі. У випадку застосування своєї шкали, її потрібно буде трансформувати в національну під час річного оцінювання;
• яку форму “Свідоцтва досягнень” використовувати. МОН пропонує форму, проте вона не є єдиною дозволеною. Школа має право вносити зміни на рівні предметів та результатів навчання;
• у якій формі вести документацію – електронній чи паперовій.

Затверджені правила оцінювання можуть бути вписані в освітню програму навчального закладу.

Сформувати цілі навчання для учнів

Також для кожного з предметів учитель формує конкретні цілі навчання. Їх можна розбити на менші, проміжні результати (наприклад, за темами). Також для кожного з предметів педагог має визначити кількість та формат підсумкового оцінювання.

Педагогам рекомендується на початку вивчення кожної теми донести очікувані результати до учнів, а також їхніх батьків.

Вирішити, як записувати результати

Вчитель разом із колегами вирішує, як фіксувати результати навчання учнів. Це може бути заповнення бланків діагностичних робіт, оцінювання в письмовій роботі, надання письмового зворотного зв’язку, збереження робіт у портфоліо тощо.

Також педагог обирає, де будуть виконуватися ці роботи – у зошитах, на окремих бланках, а також те, як мають бути підписані ці роботи та де їх зберігати.

Учитель або педколектив спільно з адміністрацією повинен вирішити, як оцінювати поточні письмові роботи та як надається зворотний зв’язок учню та його батькам.

Пояснити учням систему оцінювання

Після цього потрібно розробити та пояснити учням шкалу само- та взаємооцінювання. Наприклад, Я впорався добре / Мені вдалося / Мені ще варто попрацювати тощо.

Рекомендований пункт тут – спланувати індивідуальну роботу з учнями, аби допомогти їм ставити власні цілі на певні періоди навчання (варто робити це після діагностичних робіт).

І обов’язково сплануйте, як і коли проводити планові зустрічі з учнями та їхніми батьками та повідомити про них усім зацікавленим сторонам.