- Насамперед треба переконатися, що вас уважно слухають
Помічали, як маленькі діти привертають увагу дорослих? Вони буквально руками беруть за обличчя дорослого і повертають голову до себе. І відпускають руки, коли зоровий контакт встановлено. Цьому варто повчитися у них. Не обов’язково вдаватися до такої важкої артилерії, буде достатньо привернути до себе увагу доторком або просто встановити зоровий контакт. Також допомагає звернення за іменем. - Переконайтесь, що дитина дійсно вас слухає
Слухати і чути – це геть різні поняття. Можливо дитина і повернулась до вас, і дивилась в очі і навіть кивала та казала “так-так”. Але могла зовсім не слухати. Перепитайте: “Ти мене почув(ла)? Про що я тебе попросив(ла)?”. - Домовтесь про наслідки
Щоб навчити слухати з першого разу, треба казати один раз. Вказуйте на наслідки. Наприклад, якщо ви перете і попросили дитину принести брудні речі,а вона вас не “почула”, то буде прати речі самостійно і т.ін.
УВАГА! Важливі доповнення до цього алгоритму:
! Треба насамперед вчити дитину власним прикладом. Тобто треба обов’язково чути дитину з першого разу.
! Вимоги до дитини мають співставлятися з її віком. Наприклад, нечесно вимагати “щоб через 10 хвилин було все прибрано”, якщо дитина ще не вміє визначати час і його плинність.
! Ні в якому разі не застосовувати третій пункт без перших двох. Це негуманно.
! Наслідки мають бути саме наслідками, а не шантажем. Тобто тим, що природнім чином настане після – “якщо ти не прийдеш за стіл, то залишишся голодним”. А от “якщо ти не прийдеш за стіл, то я виллю суп тобі на голову” – шантаж і навіть погроза.
Текст на основі книги психолога Анни Бикової “Самостійна дитина або як стати “лінивою мамою”.
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
