З 1 січня 2019 року в Україні має з’явитися інститут освітнього омбудсмена. Він покликаний захищати права здобувачів освіти (школярів, студентів, аспірантів та інших учнів), педагогів, а також науково-педагогічних і наукових працівників. Кабмін прийняв відповідну постанову 6 червня. EtCetera розбирався, чому Україні потрібна така людина.
ХТО ЦЕ БУДЕ? У Міністерстві освіти і науки пояснили, що майбутній освітній омбудсмен повинен бути громадянином України, проживати на території держави не менше 5 років, мати вищу освіту і відповідний досвід роботи, а також вільно володіти державною мовою. Він також не зможе суміщати свою роботу з іншою діяльністю, крім творчої і викладацької, не може займатися політикою і бути членом політичної партії. А в допомогу йому буде створена спеціальна служба, що складається з 15 чоловік.
ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ? Інститут освітнього омбудсмена буде отримувати і обробляти скарги на порушення прав у сфері освіти. Кожне звернення буде розглядатися службою терміном не більше 1 місяця.
Далі омбудсмен приймає рішення про його обгрунтованість або необгрунтованість і надає письмову відповідь заявнику. Якщо скарга була обгрунтована, то омбудсмен протягом п’яти робочих днів повинен вжити заходів з відновлення та захисту порушених прав. Це можуть бути роз’яснення і рекомендації для установ та органів місцевого самоврядування, звернення в правоохоронні органи, надання консультації заявнику і навіть представлення його інтересів у суді.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО? Сьогодні ті, чиї освітні права порушуються, часто стикаються з ситуацією, коли ті інстанції, які повинні їх у цей момент захищати, не зацікавлені в цьому. Наприклад, адміністрація школи не хоче вживати заходів щодо вчителя, який пропрацював на своїй посаді більше 20 років, а районний відділ освіти не бере до уваги скарги на адміністрацію школи. Ну а звернення до Міністерства освіти часто закінчуються тим, що вирішення питання спускається на ті ж незацікавлені інстанції.
У той же час омбудсмен – це незаангажована особа, безпосередньо не пов’язана ні з чиновниками, ні з установами освіти. Головне її завдання – захист прав та інтересів учасників освітнього процесу.
За словами Міністра освіти і науки Лілії Гриневич, омбудсмен стане одним з інструментів боротьби зі зловживаннями в процесі автономізації навчальних закладів та розподілу бюджету. У ході засідання Кабміну вона також зазначила, що майбутній омбудсмен буде займатися питаннями забезпечення належних умов для освіти дітей з особливими потребами.
Крім того, інститут омбудсмена дає можливість виявляти системні проблеми в сфері освіти і, виходячи з отриманих даних, формувати і коригувати освітню політику.
КРИТИКА. Противники заснування нової посади, а разом з тим і цілої служби, що фінансується державою, говорять про те, що це дублювання роботи органів влади в сфері освіти, а також Уповноваженого ВР з прав людини та Уповноваженого Президента з прав дітей. Крім того, багатьох бентежить, що в світі не практикується діяльність омбудсменів у різних сферах життя. Зазвичай це один Уповноважений з прав людини на всю країну або в разі США – штат. Однак зазначимо, що це прийнятно для тих держав, де місцеві органи влади ефективні і рівень трудової культури знаходиться на високому рівні. Тобто там, де людина може отримати захист і домогтися справедливості вже на першій інстанції свого звернення. Якщо ж говорити про ситуацію, схожу на нашу, то варто згадати Росію, де крім двох вищезгаданих омбудсменів (з прав людини і з прав дітей) є також Уповноважений з прав студентів.
Проблем у сфері освіти в Україні накопичилося багато, а система влаштована так, що всі інстанції пов’язані між собою не тільки тісними особистими відносинами, але часто і фінансовими зобов’язаннями. Не маючи в цьому ланцюжку жодної незалежної ланки, вкрай складно боротися з порушенням прав учасників освітнього процесу.
- dsq_needs_sync:
- 1
