В Україні пропонують повернути російську мову в школи: чого чекати від скандального законопроєкту

У Верховній Раді знову порушили тему російської мови та її вивчення в школах і вишах України. Два народні депутати, які вже відзначилися ідеєю дозволити парламентарям виступати в ВР російською, хочуть повернути право на здобування освіти мовами нацменшин.

Відповідний проєкт закону зареєстрували нардепи від “Слуги народу” Максим Бужанський та “Опозиційної платформи – За життя” Олег Волошин. Детальніше про ймовірність повернення російської мови в українські школи – в матеріалі OBOZREVATEL.

Повернути мову країни-окупанта

У пояснювальній записці до законопроєкту про внесення змін до Закону України “Про освіту” депутати посилаються на ст. 10 Конституції України, якою, окрім іншого, гарантується вільне використання і захист російської та інших мов національних меншин України, а також сприяння вивченню мов міжнародного спілкування.

А тому Бужанський і Волошин вважають, що ВРУ повинна повернути право здобувати освіту рідною мовою національним меншинам, яке раніше було змінено чинною редакцією законопроєкту про освіту.

Крім того, в тексті документа пропонується, щоб держава сприяла вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської та російської. А приватним школам і технікумах надати право самостійно вибирати мову навчання.

У законопроєкті пропонується закріпити такі норми:

• мова навчання визначається на підставі положень ст. 10 Конституції України.
• держава гарантує кожному громадянину України право на навчання мовами корінних народів або національних меншин.
• корінні народи й національні меншини мають право навчатися своєю рідною мовою поряд із державною.
• у школах та університетах можуть викладатися одна або кілька дисциплін мовами національних меншин або іншими мовами.
• Приватні освітні установи можуть самі вибирати мову навчання, але повинні забезпечити знання української відповідно до державних стандартів.

Законопроєкт був зареєстрований 18 лютого 2020 року, а 24 лютого переданий на розгляд у комітети.

Закон про освіту

Дискусії щодо російської спалахнули після ухвалення закону “Про повну загальну середню освіту” 16 січня. Документом передбачено, що представники нацменшин, мови яких не є офіційними мовами ЄС, здобувають базову та профільну середню освіту державною мовою в обсязі щонайменше 80% річного обсягу навчального часу.

Якщо ж мова нацменшин є офіційною мовою ЄС, вони можуть навчатися своєю мовою, але не менш ніж 20% річного обсягу навчального часу повинно проводитися українською. З п’ятого класу цей показник збільшується, і в 9-му класі має становити щонайменше 40%.

Профільну середню освіту такі учні здобувають державною мовою в обсязі не менше, ніж 60% річного обсягу навчального часу.

Повернення російської мови не буде

Народна депутатка фракції “Голос” і членкиня Комітету з питань освіти ВР, науки та інновацій Інна Совсун у коментарі OBOZREVATEL зазначила, що всього тиждень тому на засіданні комітету вже розглядався схожий законопроєкт нардепа Бужанського про мову в освіті.

“На щастя, ніхто з депутатів за нього не висловився. Але коли я наполягала, що ми повинні чітко показати свою позицію і відхилити законопроєкт, колеги з монобільшості мене не підтримали, вирішили відправити на доопрацювання”, – каже вона.

За її словами, спроби переписати мовну політику у сфері освіти призведуть до нового витка конфронтації: “Тому наша позиція чітка: ми не дозволимо змінювати закон і не відступимо під тиском апологетів “русского міра”.

Підтримуючи чинний закон, народна обраниця зазначає, що російська в Україні зовсім не обмежується та не потребує державної підтримки. Зовсім інша ситуація з корінними народами, мову яких ніхто не прийде захищати з-за кордону – ні культурними, ні дипломатичними засобами, ні зі зброєю в руках – як це відбувається з російською.

“Зараз ми маємо рідкісну ситуацію, коли після кількох років консультацій вдалося знайти баланс між реалізацією цього права й наданням якісної освіти українською, яка, завдяки володінню державною мовою, дасть шанс всім учням і студентам знайти нормальну роботу та й взагалі інтегруватися в суспільство”, – заявила Совсун.

На додаток до її слів, народний депутат 8-го скликання, перший ексзаступник Комітету з питань освіти та чинний ректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський пояснив, що ухвалений “Закон про загальну середню освіту” написаний у такий спосіб, що на виході особа знатиме три мови: українську, англійську та мову нацменшини, до якої вона належить.

“Тобто тут ідеться не про те, що через обмеження російської чи будь-якої іншої мови ми вивчаємо українську. Ми говоримо про те, що ухвалений закон забезпечує збалансоване вивчення трьох мов”, – сказав екснардеп у коментарі OBOZREVATEL.

Крім того, поступове впровадження навчання українською для представників нацменшин (з 5-го класу) допоможе учням поступово розуміти предмет двома мовами.

“У старшій школі вже превалює державна мова, тому що треба готувати дітей до вищих навчальних закладів. Як вони туди поступатимуть, якщо не знатимуть української? Навіть більше, зі знанням державної мови, здобувши диплом, людина зможе працювати на державній службі. А без такого знання – це неможливо”, – зазначив Співаковський.

Він підкреслив, що в Україні ніхто не забороняв ні російської, ні жодної іншої мови: “Всі розмови навколо їхнього повернення – це спекуляції, тому що мови нацменшин залишаються, у нас немає заборонених мов в Україні. Як на мене, це просто політика”.