В. Онацький: знов дистанційка, а може, краще канікули?

Автор: Володимир Онацький, заступник директора школи з навчально-виховної роботи.

Спочатку інтернет повідомив, що вже 12 жовтня МОН офіційно ініціює перехід усіх шкіл на двотижневе дистанційне навчання. Звісно, що таке рішення мають ухвалювати органи місцевої влади, враховуючи стан захворюваності в конкретних населених пунктах.

Не встигли ще звикнути до думки про дистанційку, як нове повідомлення: в усій країні школярі йдуть на продовжені канікули.

На превеликий жаль, школи дійсно не є безпечним місцем ні для учнів, ні для вчителів. Шість тижнів роботи показали, що педагоги хворіють на Ковід і вмирають. Хворіють і діти. Усе це страшно. Держава не створила безпечні умови для них.

Єдиним можливим місцем, де могли заразитися педагоги, за їхніми словами, є навчальні заклади. Діти можуть відвідувати школи в абсолютно довільному режимі: то відвідують школу, то ні; то поїхали під час навчання до Єгипту чи Туреччини, то одразу після мандрів на навчання. З кожного класу щодня 5-7 учнів не приходять до школи, бо то голова болить, то нежить, то кашель, то температура. Звісно, ніхто класи не відправляє на самоізоляцію. От і мігрують учні з ознаками хвороб, наражаючи на смертельну небезпеку педагогів, а юристи весь час наголошують, що діти мають право відвідувати навчальні заклади незалежно від стану здоров’я.

Скажу відверто, я втратив віру в те, що якісь нормативні акти можуть забезпечити безпеку учасників освітнього процесу, коли на Ковід захворіла працівник їдальні, яка мала пряме відношення до харчування всієї школи, а школа не була закрита на карантин. Закрили лише їдальню. Про випадки захворювань відповідні служби школи не повідомляють. Інформація надходить від батьків через 10-12 днів після того, як дитина перестала відвідувати заклад.

Зараз до шкіл вже заїхали дільничні комісії, які готуються до виборів. Вони зайняли навчальні кабінети, які займали впродовж багатьох років. Ніяких документів про стан здоров’я ці люди не мають, єдине, що від них вимагається, це проходити термоскринінг…

Я пам’ятаю, як ми всі хотіли повернутися до очного навчання. Однак таке повернення вимагало відповідального ставлення до навчання. Про яке ж відповідальне ставлення мова, коли влаштовуються мандри та подорожі, батьки займаються самолікуванням дітей, а маски потрібні лише вчителям на перервах.

Готуючись до початку навчального року, ми максимально подбали про те, щоб діти навчались очно, у школі. Виконали всі приписи, розробили всі стратегії. Однак сьогодні навчальні заклади є більш небезпечними для учасників освітнього процесу, ніж це було у березні чи в квітні, тому я підтримую позицію пана Сергія Шкарлета і сподіваюсь, що влада мого міста ухвалить відповідальне рішення і переведе на час, що залишився до осінніх канікул, навчальний процес у школах на дистанційний режим, бо більш корисним є навчання (хай навіть дистанційне), ніж нескінченні канікули.

Оригінал