Український вчитель по пунктах пояснив, що не так із новою схемою оцінювання в НУШ

Український освітянин Григорій Громко розвінчав міфи про нову систему оцінювання школярів 5-9 класів, передбачену наказом МОН 1093, яку раніше розкритивували вчителі та батьки. Він зазначив, що основна проблема у тому, трактувати нові правила потрібно відповідно до щоденної практики вчителів у школах.

Крім того, рекомендації мають бути написані так, щоб давати відповіді на всі можливі запитання, а не викликати десятки нових, написав Громко у Facebook.

Зараз же наказ на перший погляд ускладнує життя педагогів, але насправді “все не так страшно і погано” і наказ 1093 “нічого нового не пропонує”.

У чому суть нової схеми оцінювання, яку запропропонували у МОН:

– семестрове оцінювання здійснюють за групами результатів із кожного навчального предмета. Далі ці оцінки потрібно трансформувати в одну підсумкову оцінку.

– Наприклад, під час оцінювання з історії України вчитель орієнтується на три групи результатів і наприкінці семестру виставляє чотири оцінки: три за кожну групу результатів і загальну на основі оцінювання груп результатів.

Групи результатів у математиці:

• учень досліджує ситуації та створює математичні моделі;
• розв’язує математичні задачі;
• інтерпретує та критично аналізує результати.

Приклад груп результатів у громадянсько-історичній освітній галузі:

• учень орієнтується в історичному часі та просторі, виявляє взаємозв’язки подій і явищ;
• працює з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту;
• виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію.

Українці вважать таку схему занадто складною, вони закликали відомство спитати, як краще у вчителів-практиків.

Громко пояснив, що світова педагогічна практика, і українська у тому числі, давно дійшла висновку, що насправді існує два види оцінювання – поточне формувальне (оцінка процесу), і підсумкове (оцінка результату, і саме це є ключовим у розумінні).

Результат є наслідком процесу, зокрема процесу формування навчальних компетентностей по кожній освітній галузі. Компетеність – це вміння використовувати набуті знання та навички. Вони поєднують базові знання, фактичні навички та вміння їх практично застосовувати.

“На уроках ми не формуємо “групи результатів” – ми вчимо працювати з інформацією, формуємо знання, розвиваємо уміння використовувати знання та навички для розв’язування практичних задач і проблем. Результати (групи результатів) – це підсумок освітнього процесу, який не є одномоментним і має достатню тривалість. Висновок – ми не можемо оцінювати “групи результатів” на кожному уроці, адже для їх формування потрібен більш або менш тривалий навчальний період, протягом якого будуть формуватися відповідні знаннєві, ціннісні та інші складові компетентностей”, – зазначив освітянин.

За його словами, під час підсумкового оцінювання можливі різні ситуації:

• можна проводити оцінювання в кінці семестру за всіма групами результатів;
• у кінці окремої теми(тематичне оцінювання за групами результатів);
• після вивчення кількох тем;
• під час вивчення теми/розділу, причому в останніх трьох випадках можуть оцінюватись окремі групи результатів.

Чи обов’язково проводити окремі письмові роботи для підсумкового оцінювання? Бажано, але це не є абсолютною догмою – для деяках шкільних предметів підсумкове оцінювання може бути проведено за результатами “Щоденника спостережень” вчителя. Інший випадок – підсумкове оцінювання виконаного учнем навчального проєкту.

Громко також наголосив, що ніхто не критикує загальні критерії оцінювання. Це всього лише відповідність результатів оцінкам 12-ої системи. Найбільше нарікань на невідповідність кількості груп результатів у Держстандарті, галузевих критеріях та Свідоцтві досягнень:

• у Держстандарті громадянська та історична освітня галузь має 6 груп результатів, у додатку до наказу 1093 та свідоцтві – 3 групи;
• у Держстандарті та галузевих критеріях з іноземної мови – 3 грпи результатів, у Свідоцтві – 4 групи;
• природнича та математична освітні галузі у Держстандарті мають по 4 групи результатів, у додатку до наказу 1093 та Свідоцтві – 3 групи.

Крім того, є нарікання щодо формулювання груп результатів у соціальній та здоров’язбережувальній галузі – має бути “виявляє”, “використовує”, “усвідомлює”, а не загальні терміни.

“Будь-які рекомендації мають бути написані так, щоб вони давали відповіді на всі можливі запитання, а не викликали десятки нових. Всіх вищеназваних проблем, у тому числі і з комунікацією, можна було б уникнути, якщо повернутися до практики громадського обговорення нормативних документів МОН. І насамкінець – по закінченню війни варто повернутися до ДПА та щорічних іспитів у кожному класі, починаючи з четвертого, за завданнями, підготовленими не вчителями, а УЦЯО – ми маємо знати більш об’єктивну ситуацію у нашій освіті”, – наголосив освітянин.