Український освітянин Григорій Громко розвінчав міфи про нову систему оцінювання школярів 5-9 класів, передбачену наказом МОН 1093, яку раніше розкритивували вчителі та батьки. Він зазначив, що основна проблема у тому, трактувати нові правила потрібно відповідно до щоденної практики вчителів у школах.
Крім того, рекомендації мають бути написані так, щоб давати відповіді на всі можливі запитання, а не викликати десятки нових, написав Громко у Facebook.
Зараз же наказ на перший погляд ускладнує життя педагогів, але насправді “все не так страшно і погано” і наказ 1093 “нічого нового не пропонує”.
У чому суть нової схеми оцінювання, яку запропропонували у МОН:
– семестрове оцінювання здійснюють за групами результатів із кожного навчального предмета. Далі ці оцінки потрібно трансформувати в одну підсумкову оцінку.
– Наприклад, під час оцінювання з історії України вчитель орієнтується на три групи результатів і наприкінці семестру виставляє чотири оцінки: три за кожну групу результатів і загальну на основі оцінювання груп результатів.
Групи результатів у математиці:
- учень досліджує ситуації та створює математичні моделі;
- розв’язує математичні задачі;
- інтерпретує та критично аналізує результати.
Приклад груп результатів у громадянсько-історичній освітній галузі:
- учень орієнтується в історичному часі та просторі, виявляє взаємозв’язки подій і явищ;
- працює з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту;
- виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію.
Українці вважать таку схему занадто складною, вони закликали відомство спитати, як краще у вчителів-практиків.
Громко пояснив, що світова педагогічна практика, і українська у тому числі, давно дійшла висновку, що насправді існує два види оцінювання – поточне формувальне (оцінка процесу), і підсумкове (оцінка результату, і саме це є ключовим у розумінні).
Результат є наслідком процесу, зокрема процесу формування навчальних компетентностей по кожній освітній галузі. Компетеність – це вміння використовувати набуті знання та навички. Вони поєднують базові знання, фактичні навички та вміння їх практично застосовувати.
“На уроках ми не формуємо “групи результатів” – ми вчимо працювати з інформацією, формуємо знання, розвиваємо уміння використовувати знання та навички для розв’язування практичних задач і проблем. Результати (групи результатів) – це підсумок освітнього процесу, який не є одномоментним і має достатню тривалість. Висновок – ми не можемо оцінювати “групи результатів” на кожному уроці, адже для їх формування потрібен більш або менш тривалий навчальний період, протягом якого будуть формуватися відповідні знаннєві, ціннісні та інші складові компетентностей”, – зазначив освітянин.
За його словами, під час підсумкового оцінювання можливі різні ситуації:
- можна проводити оцінювання в кінці семестру за всіма групами результатів;
- у кінці окремої теми(тематичне оцінювання за групами результатів);
- після вивчення кількох тем;
- під час вивчення теми/розділу, причому в останніх трьох випадках можуть оцінюватись окремі групи результатів.
Чи обов’язково проводити окремі письмові роботи для підсумкового оцінювання? Бажано, але це не є абсолютною догмою – для деяках шкільних предметів підсумкове оцінювання може бути проведено за результатами “Щоденника спостережень” вчителя. Інший випадок – підсумкове оцінювання виконаного учнем навчального проєкту.
Громко також наголосив, що ніхто не критикує загальні критерії оцінювання. Це всього лише відповідність результатів оцінкам 12-ої системи. Найбільше нарікань на невідповідність кількості груп результатів у Держстандарті, галузевих критеріях та Свідоцтві досягнень:
- у Держстандарті громадянська та історична освітня галузь має 6 груп результатів, у додатку до наказу 1093 та свідоцтві – 3 групи;
- у Держстандарті та галузевих критеріях з іноземної мови – 3 грпи результатів, у Свідоцтві – 4 групи;
- природнича та математична освітні галузі у Держстандарті мають по 4 групи результатів, у додатку до наказу 1093 та Свідоцтві – 3 групи.
Крім того, є нарікання щодо формулювання груп результатів у соціальній та здоров’язбережувальній галузі – має бути “виявляє”, “використовує”, “усвідомлює”, а не загальні терміни.
“Будь-які рекомендації мають бути написані так, щоб вони давали відповіді на всі можливі запитання, а не викликали десятки нових. Всіх вищеназваних проблем, у тому числі і з комунікацією, можна було б уникнути, якщо повернутися до практики громадського обговорення нормативних документів МОН. І насамкінець – по закінченню війни варто повернутися до ДПА та щорічних іспитів у кожному класі, починаючи з четвертого, за завданнями, підготовленими не вчителями, а УЦЯО – ми маємо знати більш об’єктивну ситуацію у нашій освіті”, – наголосив освітянин.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color: