В Україні шкільний атестат вирішили замінити свідоцтвом, щоб відповідати європейським стандартам освіти і відійти від застарілої радянської практики. У МОН підносять нововведення як прогресивне, але українці говорять про профанації реформ освіти. EtCetera з’ясовував, чому це відбувається.
ФАКТ. Тепер українським школярам після 4-го класу вручатимуть свідоцтво про отримання початкової освіти, після 9-го – свідоцтво про здобуття базової середньої освіти, а після закінчення школи – свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти. Відповідну постанову на початку березня 2019 року прийняв Кабмін. На руки вчорашнім четверокласникам документ видавати поки не будуть – просто занесуть інформацію в електронну базу даних. Зате для всіх інших написи в документі будуть продубльовані шрифтом Брайля.
Лілія ГРИНЕВИЧ, міністр освіти і науки України:
Ще з радянських часів ми маємо атестат про повну загальну середню освіту, такого ж зразка документ діє в РФ, але в усіх цивілізованих країнах світу ця практика не поширена. Також документи мають бути доступними. У нас щороку зростає кількість дітей з особливими освітніми потребами у школах. Отримуючи свій документ про освіту, вони мають право розуміти, що там написано. Відтепер така можливість з’явиться.
ЧОМУ ПРОТИ? Українці, у тому числі педагоги, називають відмову від атестатів профанацією реформи. Оскільки, з одного боку, МОН говорить про підвищення якості освіти, а з іншого – замінює документ про досягнення певного рівня знань і навичок документом, який лише підтверджує, що дитина відучилася в школі певну кількість років.
Віктор ГРОМОВИЙ, керівник Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти:
Термін «здобувач освіти» підкреслює активну роль того, хто вчиться. Якщо ж у реальності не було «здобувача», а був у кращому випадку пасивний «споживач» (у гіршому – диверсант), нелогічно видавати «свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти», яку не здобуто. Треба видавати довідку про те, що людина з горем пополам відсиділа певний час у школі, але не скористалась наданою їй можливістю здобути повну загальну середню освіту.
До того ж, ніякої практичної функції свідоцтво про отримання початкової освіти не несе. Адже дитина після цього не може, наприклад, піти в училище або вийти на роботу. Вона в будь-якому випадку продовжить навчання в школі, оскільки альтернатив у нашій країні немає – школи фізично не розділені на початкові, середні і старші, і при переході від одного рівня до іншого механізм відсіву поки не передбачений.
У МОН парирують, кажучи, що всі свідчення, зокрема про отримання початкової освіти, будуть заноситися в єдину державну базу. Це полегшить відновлення документів, а також перехід дітей з одного закладу до іншого.
ЦЕ ЯК ЗНО. У той же час важливо розуміти, що не всі зміни в системі освіти повинні безпосередньо впливати на якість знань учнів. Є і технічні сторони системи, наприклад, вибудовування оптимального освітнього шляху і створення зручних і коректних механізмів оцінки знань і навичок.
Олена ФРОЛОВА, освітній консультант:
Така ж реакція в суспільстві була на введення ЗНО. Всі говорили, що заміна іспитів тестами – це шлях до деградації системи освіти. Для цих людей було неважливо, що оцінки за іспити були предметом купівлі-продажу, а ЗНО виключило цей момент і поставило всіх учнів – і улюбленців, і неулюбленців – в однакові умови.
За словами Олени Фролової, свідоцтва допоможуть «логістиці в системі освіти» і документально розмежують абсолютно різні шкільні етапи. Робити це за допомогою контрольних робіт і оцінок, які передбачає атестат, на думку експерта, немає сенсу.
Однак захисники свідоцтв поки у меншості.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
