Яка вона – робота вчителя? Цікава, легка та шанована чи низькооплачувана, нервова та невдячна? Як повідомляє EtCetera, все залежить від того, хто дає відповідь на це запитання.
ГРАФІК РОБОТИ
ПЛЮС. Для отримання повної ставки педагога – потрібно працювати 18 годин на тиждень. А якщо поділити на 6 робочих днів, то це всього 3-4 уроки на день. То це ж виходить, що офіційно робочий день завершується тоді, коли всі інші йдуть на обід. Ну хіба це робота? Це мрія (особливо офісному працівникові, якому, поки він додому доїде, вечерю приготує, вже час спати лягати).
МІНУС. Так, звичайно, вийти зі школи можна годині десь о 15.00. Проте вчитель – не лише вчитель, а ще й мама, батько, дружина чи чоловік, у яких купа домашніх справ. А якщо ви думали, що усі вечори педагоги проводять біля телевізора, то ви помиляєтесь. А як же підготовка до уроків, конспекти, презентації, перевірки зошитів? В результаті вільний час, як і в офісного працівника, з’являється лише пізно увечері.
ТРИВАЛІСТЬ ВІДПУСТКИ
ПЛЮС. 56 днів відпустки, і щороку можна відпочивати саме влітку. Покажіть, кому ще так щастить?
МІНУС. Кому ще? Наприклад, шахтарям. І недарма. Тому що це важка праця, тому й на відновлення більше часу виділяють. Чомусь мало хто із «заздрісників» прагне шкільним вчителем попрацювати, чи не так?
ОФІЦІЙНЕ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ
ПЛЮС. Офіційне працевлаштування – це «біла» зарплата, а не у конверті. А отже – соціальний пакет, лікарняні як годиться, та ще й відпускні дадуть.
МІНУС. А ви нашу зарплату після відрахування податків бачили? Вже б краще у конверті, але більше.
СВОБОДА І ВЛАДА
ПЛЮС. Учитель у своєму класі – як цар і бог. Обирає собі програму, вирішує, як і що викладати, захоче – контрольну проведе. Жодного тобі тиску і вказівок зверху.
МІНУС. Ви, мабуть, жодного дня у школі не працювали, якщо так вважаєте. Не знаю, де ще стільки контролюючих органів є, як у галузі освіти. Адміністрація, департаменти, міністерства, та ще й батьки до всього. Зайвого слова не скажи…
СПІЛКУВАННЯ ТА ПОЗИТИВНІ ЕМОЦІЇ
ПЛЮС. Працювати учителем – дуже цікаво. Це щоденне спілкування, досвід, пізнання чогось нового. А екскурсії, театри, музеї. Та й спілкування з дітьми – справжнє задоволення. Вони веселі, активні, запальні – поряд з ними відчуваєш себе на десять років молодшим. Та й відчуття, що ти є для когось авторитетом, неабияк підіймає самооцінку та відчуття важливості справи, якою займаєшся. Учителя поважають і прислухаються до його порад, цінують та усвідомлюють його значущість.
МІНУС. Усе, що ви щойно перерахували, більше нагадує маніфест, а не реалії нашого життя. Звичайно, робота учителя – це спілкування та досвід, проте спілкуватися доводиться не лише з чемними й вихованими дітьми, а й бешкетниками та грубіянами. Не кажучи про таких же дорослих. І при цьому залишатися спокійними, ввічливими та розважливими. Музеї, театри та виставки – це, швидше, напруження, адже на твоїй відповідальності – кілька десятків дітей. Коли там мистецтвом насолоджуватися, коли за кожним наглядати треба?
А щодо шани та поваги – буває по-різному, і ви це знаєте. Часи, коли авторитет учителя був беззаперечним – позаду, зараз його слід відстоювати мало не щодня. А ось відчуття важливості справи, якою займаєшся, – це правда. Тут жодних контраргументів.
ВЧИТЕЛЮВАТИ ЧИ НІ? Що ж, у професії педагога, як і в будь-якій іншій, свої недоліки та переваги. Не варто робити висновків, поки ви самі не отримали того чи іншого досвіду. А от вчителювати чи ні – кожен має вирішити сам. У цій справі найголовніше – любити дітей і, що б там хто не казав, мати «залізні нерви».
- dsq_needs_sync:
- 1
