Радянська “уравніловка” повертається: українські вчителі будуть зобов’язані носити форму

Не тільки на лінійки — щодня. Вони зібралися, помізкували і вирішили, що форма — це цікаво, зручно, естетично і правильно. Вибрали собі в Інтернеті однакові сіро-червоні сукні і закупили. Вийшло майже гарно, адже сукні прямого крою трохи нижче коліна личать не всім. Втім, для вчительок головне — бути в формі.

Одна з них розповіла, що їхня форма позбавляє від додаткової ранкової мороки:

Коли я зранку встаю і думаю, щоб мені одягти, з’ясовується, що на одному платті пляма, на інше дивлюся – неглажено. Тому форма мені подобається.

Дівчата, а це вихід! Вічна проблема “нема у чому ходити” вирішується формою. Одна сукня – і шафа не забита, і нерви в порядку, і гроші економляться. Правда, під настрій Тарасівським вчителькам тепер можна буде хіба що сережки підбирати.

У новині, на жаль, нічого не сказано про фізрука та трудовика — як вони, бідні, у сукнях будуть стрибати через козла і пиляти табуретки?

Отже, перша українська школа ввела дрес-код для вчителів. Може, буде хвиля? І це в час, коли інші школи відмовляються від “уравніловки” — з 1 грудня 2017 року у Києві, приміром, шкільна форма більше не обов’язкова. І я впевнена, що багато київських дітей та їхніх батьків зітхнули з полегшенням від цієї новини.

Адже, що таке по суті форма? Приналежність до певної соціальної групи. І ця приналежність, на мою думку, має бути вибрана свідомо, вже в дорослому віці. Військова, поліцейська, медична форма — це честь, статус, відповідальність. Гордість. А чого хочеться школярам? Бути статусними та відповідальними? Можливо.

Та все ж більше їм хочеться бавитися, бігати, розвиватися. І мене завжди дивувало, навіщо все це робити у піджаках, які репають. Коли репнули — батьки сварять. А якщо не репнули — все одно наступного року купувати нові. Бо діти ростуть і не варто їхній ріст та розвиток обмежувати однаковою і незручною формою.

У Києві це зрозуміли. А у Жмеринському районі вирішили ще у дорослих забрати право на індивідуальність. Одна користувачка Фейсбука написала про це коротко і лаконічно: “Інкубатор”. Але ж мають серед нас бути ті, кому хочеться бути як всі.