Автор: Володимир Онацький, заступник директора школи з навчально-виховної роботи.
«Динаміка змін, що відбуваються в сучасному світі, вимагає змін у підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів. Визначення рівня навчального прогресу учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому результаті повинна не просто дати людині суму знань, умінь чи навичок, а сформувати рівень компетенції», – так писав пан Кремень, міністр освіти, у 2000 році, запроваджуючи 12-бальну систему оцінювання.
Минуло якихось 20 років, і тільки ледачий не каже про крах шкільної освіти. 30 відсотків вступників до закладів вищої освіти не відрізняють діаметр від радіуса, стільки ж не в силах підрахувати, яку кількість конвертів можна купити за 12 грн, якщо за 3 грн купили 6 штук. Завдання, які з легкістю розв’язували випускники початкової школи кінця минулого тисячоліття, тепер шокують вступників до закладів вищої освіти.
І знову розмови про необхідність змін системи оцінювання. У нещодавно оприлюднених методичних рекомендаціях МОН (як варіант) пропонує взагалі відмовитися від бального оцінювання. Воно і не дивно, що ж оцінювати, якщо табличку множення тепер знати не потрібно, читати можна ледь-ледь, а в зошитах жодного натяку на каліграфію та охайність, і як результат – учень не може прочитати, що ж він написав.
Отже, два варіанти оцінювання навчальних досягнень учнів від Міністерства освіти і науки: перший варіант – вербальне оцінювання учнів усі чотири роки навчання. При цьому дитині можна говорити виключно позитивні речі, а в зошитах вишукуємо і підкреслюємо хоча б щось правильно, красиво та охайно написане. Чотири роки працюємо над тим, щоб доставити дитині радість. Ми ж сфера послуг, і наше завдання – доставляти клієнтові радість, а раніше працювали над тим, щоб навчити дитину вчитися.
Навчання учнів початкових класів все більше нагадує дитячу кімнату в торгово-розважальному центрі: привели туди батьки дитину на певний час, і там її розважають… При такому варіанті навчання вербальне оцінювання, звісно, максимально дозволить уникнути конфліктів з батьками, адже вони будуть чути виключно про те, які діти чудові, і лише іноді щось менш приємне. У 5-6 класах також почнеться адаптаційний період до навчання в основній школі, мабуть, з вербального оцінювання…
Другий варіант оцінювання молодших школярів від МОН: вербально оцінюємо перші два роки навчання, а потім визначаємо рівні, позначені буквами: П, С, Д, В. Уявляю, скільки радості у дитини та батьків викличе рівень досягнень «Д» чи «П».
Цікаво, що ж нам МОН пропонує приховати за ними буквами? На багатьох сторінках методичних рекомендацій працівники міністерства намагаються вкласти в ці букви якийсь новий зміст, але все зводиться до того, що ми повертаємось до чотирибальної системи оцінювання: «П» – 2, «С» – 3, «Д» – 4, «В» – 5. Старше покоління пам’ятає і таку радянську систему оцінювання: «незадовільно», «задовільно», «добре», «відмінно».
Отже, МОН фактично пропонує повернутись до радянської системи оцінювання. Виходить, що 12-бальна шкала пана Кременя – це помилка, яку МОН виправляє?
Можна по-різному оцінювати 12-бальну, вербальну чи 4-бальну системи оцінювання навчальних досягнень учнів. Але головні проблеми початкової школи, які МОН намагається приховати, змінюючи систему оцінювання, полягають в тому, що:
- значна частина учнів починає навчання, ще будучи фізично, психологічно та інтелектуально не підготовленими. Чинне законодавство надає виключне право батькам визначати початок навчання дітей в школі. Тому можна зустріти серед учнів діток, яким тільки-но виповнилося 5 років, або яким хоч і є 6 років, але до навчання вони ще не готові. Їм би ще рік походити до садочку, і вони б легше входили у шкільне життя і мали б кращі успіхи у навчанні;
- проблема з навчанням у загальноосвітніх закладах дітей, що мають вади інтелектуального, психічного характеру. Такі діти повинні мати асистента, адже потребують постійного догляду та допомоги. Однак це все перекладається на вчителів та асистента вчителя. У результаті – страждає освітній процес. Можливо, саме тому МОН забороняє вчителям оголошувати оцінки назагал.
Зрозуміло, що маючи такі проблеми, найлегше та найпростіше оцінювати навчальні досягнення учнів вербально чи за допомогою чотирьох букв. Утім, може, краще не витрачати час на експерименти з буквеним оцінюванням та повернутися до 4-бальної цифрової оцінки навчальних досягнень учнів (2,3,4,5), якщо вже МОН так хоче відмовитись від 12-бальної шкали?
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
