Працюючи вчителькою четвертих класів у школі із проблемно-орієнтованим навчанням, я зрозуміла, наскільки важливо планувати. Планування – це цінне і корисне вміння. Я планую кожен день і кожен тиждень. Учитель без плану не зможе показати учням їхню мету або навчальні цілі.
У особистісно-орієнтованому навчанні різниця між плануванням і гнучкістю дуже велика. Як і будь-який інший вчитель, я планую уроки відповідно до потреб своїх учнів і до того, як я збираюся оцінювати їхні знання та вміння. Різниця полягає у тому, як я пояснюю. Адже вчитель завжди повинен адаптуватися.
Чому важливо ставити правильні запитання
Можливо, ви скажете: як можна планувати урок, якщо його доводиться постійно перебудовувати на ходу. Я зрозуміла, що, якщо учні заводять урок у інший бік, ніж я планувала, то моє завдання – прокласти їм шлях туди, де наші інтереси збігаються.
Якщо їхня цікавість веде їх у зовсім протилежний бік, то я, швидше за все, не перешкоджатиму. Але я також допоможу їм знайти зв’язок між тим, що вони хочуть вчити, і тим, що їм потрібно вивчити.
Усе взаємопов’язано. Якщо ваші учні це зрозуміють, то вивчення, наприклад, права власності заграє для них новими барвами. У розділі про гроші ми вчилися ефективно управляти фінансами. Але учнів більше цікавило, як стати мільйонером. Я не хотіла стримувати їхню цікавість, тому ми розвинули цю тему. Отож, ми сконцентрувалися на мільйонерах, але домовилися, що під час роботи з розділом учні шукатимуть відповіді на 2 запитання:
- Які риси характеру допомагають мільйонерам досягти успіху?
- Як можна довести, що мільйонери ефективно управляють своїми фінансами?
Але ж діти є діти – завжди знайдеться хтось, кого не зупинити. Був учень, який не міг відірватися від дорогих машин одного мільйонера. Під час дискусії він розповідав, які машини, яхти і літаки були у цієї заможної людини. Це, звісно, зовсім не стосувалося теми. У цей момент мені потрібно було змінити фокус дискусії за допомогою правильних запитань. Наприклад:
- Які фінансові рішення дозволили мільйонеру придбати усі ці дорогі речі?
- Чому у мільйонерів так багато дорогих речей?
Це скерувало думки учнів до планування бюджету, обдуманих витрат та заощаджень, рис характеру та фінансових рішень “акул” цієї справи.
Отже, правильні запитання сприяють продуктивному навчанню.
Як поєднати ідеї і скористатися можливостями
Першочергове завдання вчителя – це “освітити” учням дорогу, допомогти знайти власний шлях пізнання. У наш час, якщо учень захоче щось дізнатися, то інформацію знайде сам. Справжнє мистецтво бути вчителем – поставити правильні запитання, допомогти у формуванні думок (даючи вказівки до роботи) і асистувати учням під час їхніх відкриттів.
Ідея проблемно-орієнтованого навчання полягає у тому, щоб розпалити в учнях цікавість – ту іскру, яка мотивує їх вчитися. Якщо я змогла розбудити у своїх учнях цікавість і любов до навчання, то я виконала свою роботу. Для усього іншого є Гугл.
Хороші вчителі віртуозно поєднують ідеї і знаходять спосіб “обіграти” будь-який матеріал. Я майже ніколи не сумніваюся у реакції учнів, бо я добре їх знаю і деколи можу передбачити, що їх зацікавить. Наприклад, минулого року я поєднала урок граматики із тим, що було цікаво моїм учням, – із останніми новинами про зірок. Я видрукувала кілька новин із зіркових профілів у Твіттері і попросила учнів знайти там граматичні помилки. Вони розважилися і вивчили з граматики більше, ніж я сама змогла б їх навчити.
Коли зупинитися, а коли не здаватися?
Усі наші розділи складаються з трьох напрямків дослідження. На один розділ у нас є приблизно п’ять тижнів, отож, на один напрямок припадає приблизно півтора тижня. Якщо учні дуже захоплюються якимось певним напрямком, то на нього ми витрачаємо два тижні, а на інший – один.
Як вчитель, ви відчуєте, коли учні вже достатньо над чимось попрацювали. Коли діти вже дізналися про тему, дослідили її і створили або виконали щось на доказ того, що вони її засвоїли, роботу зроблено. Я переконана, що учням потрібно давати право вибору і достатньо часу, щоб вони могли наочно продемонструвати набуті знання і власне розуміння. Учні самі вибирають, у який спосіб вони будуть це демонструвати. Як тільки вони це зробили, ми рухаємося далі.
Коли учням щось не вдається і вони хочуть “злити” один із напрямків дослідження, я заохочую їх не здаватися, а спробувати інший підхід. Усе, що потрібно, – це надати їм індивідуальну консультацію і допомогти спланувати наступні дії. Після цього вони майже завжди знаходять у собі нові сили і завершують розпочату роботу.
Перші кроки до особистісно-орієнтованого навчання
Якби я була учителем, не знайомим із особистісно-орієнтованим навчанням, я б почала з вправ, що базуються на дослідженні, щоб учні до цього звикали. Саме так я розпочинаю навчання, коли восени до мене приходять нові діти. Спочатку вони почуваються розгублено, тож я поступово привчаю їх до своєї методики за допомогою вправ із дослідженнями. Наприклад:
- Учні ставлять запитання про первинні матеріали та ресурси;
- Вправа “Що я бачу. Що я думаю. Що мене цікавить”;
- Протягом дня студенти діляться зі мною своїми роздумами та запитаннями на будь-яку тему.
Потрібно навчити учнів правильно ставити запитання, бо запитання – це основа дослідження. Спочатку учні можуть скласти запитання, що стосуватимуться теми розділу.
На початку кожного розділу мої учні за допомогою мозкового штурму створюють перелік запитань, що стосуються назви розділу. Вони записують їх у журнали дослідження або створюють онлайн-мапу думок. Коли всі учні склали запитання, на їх основі вони обговорюють та обирають шлях дослідження. Потім розробляють і створюють виріб або проект, а потім презентують його.
Наприкінці кожного розділу ми проводимо ярмарок досліджень, куди запрошуємо батьків, інших учнів та вчителів. Адже діти самі створюють проекти і вкладають у них стільки часу, що їх хочеться показати цілому світу!
Кожен учень сприймає кожен розділ по-своєму, адже вони унікальні особистості. Особистісно-орієнтоване навчання дозволяє учневі сприйняти персоналізований матеріал, і він стає для нього справді змістовним.
Автор статті Джорджія К. Метіс
Джерело: Просвіт
- dsq_thread_id:
- 6143290431
- snap_MYURL:
- snapEdIT:
- 1
- snapFB:
- s:1863:"a:9:{i:5;a:9:{s:2:"do";s:1:"1";s:8:"postType";s:1:"A";s:10:"AttachPost";s:1:"2";s:10:"SNAPformat";s:21:"(%TITLE%) %SITENAME%";s:9:"isAutoImg";s:1:"A";s:8:"imgToUse";s:0:"";s:9:"isAutoURL";s:1:"A";s:8:"urlToUse";s:0:"";s:4:"doFB";s:1:"1";}i:4;a:9:{s:2:"do";s:1:"1";s:8:"postType";s:1:"A";s:10:"AttachPost";s:1:"2";s:10:"SNAPformat";s:18:"%TITLE% %SITENAME%";s:9:"isAutoImg";s:1:"A";s:8:"imgToUse";s:0:"";s:9:"isAutoURL";s:1:"A";s:8:"urlToUse";s:0:"";s:4:"doFB";s:1:"1";}i:8;a:8:{s:2:"do";s:1:"1";s:8:"postType";s:1:"A";s:10:"AttachPost";s:1:"2";s:10:"SNAPformat";s:18:"%TITLE% %SITENAME%";s:9:"isAutoImg";s:1:"A";s:8:"imgToUse";s:0:"";s:9:"isAutoURL";s:1:"A";s:8:"urlToUse";s:0:"";}i:6;a:9:{s:2:"do";s:1:"1";s:8:"postType";s:1:"A";s:10:"AttachPost";s:1:"2";s:10:"SNAPformat";s:18:"%TITLE% %SITENAME%";s:9:"isAutoImg";s:1:"A";s:8:"imgToUse";s:0:"";s:9:"isAutoURL";s:1:"A";s:8:"urlToUse";s:0:"";s:4:"doFB";s:1:"1";}i:0;a:9:{s:2:"do";s:1:"1";s:8:"postType";s:1:"A";s:10:"AttachPost";s:1:"2";s:10:"SNAPformat";s:18:"%TITLE% %SITENAME%";s:9:"isAutoImg";s:1:"A";s:8:"imgToUse";s:0:"";s:9:"isAutoURL";s:1:"A";s:8:"urlToUse";s:0:"";s:4:"doFB";s:1:"1";}i:2;a:9:{s:2:"do";s:1:"1";s:8:"postType";s:1:"A";s:10:"AttachPost";s:1:"2";s:10:"SNAPformat";s:18:"%TITLE% %SITENAME%";s:9:"isAutoImg";s:1:"A";s:8:"imgToUse";s:0:"";s:9:"isAutoURL";s:1:"A";s:8:"urlToUse";s:0:"";s:4:"doFB";s:1:"1";}i:1;a:9:{s:2:"do";s:1:"1";s:8:"postType";s:1:"A";s:10:"AttachPost";s:1:"2";s:10:"SNAPformat";s:18:"%TITLE% %SITENAME%";s:9:"isAutoImg";s:1:"A";s:8:"imgToUse";s:0:"";s:9:"isAutoURL";s:1:"A";s:8:"urlToUse";s:0:"";s:4:"doFB";s:1:"1";}i:7;a:9:{s:2:"do";s:1:"1";s:8:"postType";s:1:"A";s:10:"AttachPost";s:1:"2";s:10:"SNAPformat";s:18:"%TITLE% %SITENAME%";s:9:"isAutoImg";s:1:"A";s:8:"imgToUse";s:0:"";s:9:"isAutoURL";s:1:"A";s:8:"urlToUse";s:0:"";s:4:"doFB";s:1:"1";}i:3;a:1:{s:4:"doFB";i:0;}}";
- dsq_needs_sync:
- 1