Примусове новаторство – це новий біч української школи, – думка

Сьогодні я відвідала реформаторський урок.

У мене є потреба почути думку інших, тому буду вдячна за коментарі і роздуми всіх, хто долучиться.

Існюють дві системи освіти: класична і новаторська. Детальніше хочу зупинитися на новаторстві.

1. Новаторство залежить від педагога, а не від системи! Примусове новаторство – це новий біч української школи!Говорячи, що не можна примушувати дитину до вивчення матеріалу, примус перенесли на вчителя!

2. Нічого нового в побудові уроку не побачила, окрім великого засилля використання технічних засобів: аудиозапис, презентація, мультимедійна дошка… 

3. Ігрова форма завжди була присутня на уроках початкової школи, але її перенасиченість призвела до того, що через 15 хвилин діти втратили інтерес до матеріалу.

4. Фізична зарядка раніше носила назву п’ятихвилинка, тому до новаторства відношення немає.

5. Два хлопчики, які за новою системою не зацікавилися, відволікли вчителя, учнів і присутніх на психологічні потуги педагога повернути їх до вивчення матеріалу, так і не повернулись до вивчення матеріалу.., продовжили грати в морський бій.

6. Результат: дітям цікаво, але не всім, а от рівень засвоєння матеріалу дуже низький.

7. Окреме слово про дитину із особливими потребами. Якщо мета її перебування в школі – засвоїти матеріал, то це зовсім невиконано! Їй потрібен більш повільний темп! Незнання лише накопичуються. Якщо мета її перебування в школі – дати іншим дітям можливість зрозуміти, що такі люди є – діти це розуміють. Тоді, чому ми не почали цю інтеграцію із рівня гурткової роботи?

Отже, на мою думку, форми, методи роботи, використання технічних засобів на уроках – це перенесення примусу із учнів на викладачів, що не дає результату, і ми лише поглибимо низький рівень освідченності наших дітей! 

Саме тому вважаю:

1. Реформа має полягати виключно у перегляді занадто переобтяжених програм (це нонсен, коли всі, хто має фінансові можливості поставлені перед фактом найняти дитині репетитора); профільній орієнтації (ну немає потреби гуманітаріям вивчати графіки функцій); запровадженню спадкоємності у вивченні предметів (не потрібно вивчати тему частини мови 5 разів за період 11-річного навчання; а тему Present Simple – тричі); розвитку форм позашкільної діяльності тощо! 

2. На рівні із новаторськими школами, мають залишитися школи класичні! Віддаю перевагу класичній школі, звертаючи увагу на рівень результативності педагогічного колективу! Потребую лише перегляд змісту навчальних програм, зменшення кількості навчальних дисциплін, запровадження профорієнтації! 

А як у Вас із реформою?

Наталя ФЕДОРЧУК