Емоційне вигорання педагога – стан фізичного і психічного виснаження, що виникає у відповідь на емоційне перенапруження. Його можуть спричиняти: висока емоційна завантаженість, величезна кількість емоціогенних факторів, відповідальність за життя та здоров’я дітей і багато іншого. Як учителю впоратися з полізадачністю і при цьому зберегти своє здоров’я? Про це розповіла Вікторія Богданова в межах інтернет-конференції «Професійний розвиток учителів хімії та біології: досвід і поради».
Лекторка переконана в тому, що для профілактики професійного вигорання потрібно знаходити час для відпочинку, шукати джерела натхнення та ресурсного стану.
Що таке здоров’я? Це стан фізичного, соціального, психічного і духовного благополуччя. Короткі відомості про кожну із цих складових:
- Фізичне здоров’я – індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, досконале (за нормою) фізіологічне функціонування організму в різних умовах (спокою, руху та генетичної спадщини), а також рівень фізичного розвитку органів і систем організму.
- Психічне здоров’я – індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад, збудженість, емоційність та чутливість. Психічне життя індивіда складається з цілей, потреб, інтересів, мотивів, стимулів, настанов, уяви, почуттів тощо.
- Духовне здоров’я – духовний світ особистості, сприйняття духовної культури людства, освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі й етики.
- Соціальне здоров’я пов’язане з економічними чинниками, стосунками індивіда зі структурними одиницями соціуму (сім’єю, організаціями), з якими створюються соціальні зв’язки: праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров’я, безпека існування абощо.
На уроках основ безпеки життєдіяльності можна запропонувати учням виконувати вправу, яка допомагає збалансувати всі складові здоров’я. Суть проста: потрібно накреслити систему координат із нулем у центрі та оцінити кожну складову за 5-бальною шкалою, де 1 – усе погано, а 5 – усе влаштовує. В ідеалі має вийти коло життя – коли всі сфери здоров’я мають непогані й однакові показники. Наприклад, 4 або 5.
Звісно, балансувати між різними сферами здоров’я досить непросто, але існують практичні прийоми й поради, які допомагають бодай трохи наблизитися до формування кола життя.
Наприклад, якщо ви тривалий час працюєте за комп’ютером, потренуйте еспандером кисті. Далі поверніть голову ліворуч-праворуч та вгору-вниз. Наступний крок – заведіть руки за спинку стільця та зчепіть їх у замок, потягніться і подивіться вгору. Вправи з гімнастичною палицею допоможуть вирівняти кістки верхньої частини скелету, а вправи для очей – чудова профілактика погіршення зору.
Як можна зберегти власну енергію та бути в ресурсному стані?
- Допоможе фізична активність, практики дихання, водний баланс, здоровий сон і правильне харчування.
- Правило 10 000 годин посприяє виробленню та вдосконаленню нової навички. Саморозвиток теж рятує від вигорання.
- Постійна підтримка та компліменти від рідних та близьких.
- Людина має припинити «зливати енергію»: скаржитися, говорити іншим про свої проблеми й невдачі.
Особливості психології людини у процесі досягнення мети
- І етап «Оптимізм». Спершу ми визначаємо та конкретизуємо мету. Далі пишемо поетапний план «на зустріч меті». Потім розраховуємо час на кожен із цих кроків.
- II етап «Песимізм». У людини закрадаються сумніви стосовно того, що не все з плану можна реалізувати, тож не вийде й досягти поставленої мети.
- III етап «Яма відчаю». Людина змінює пріоритети, відкладаючи досягнення мети на безвік. На цьому етапі люди часто зовсім зневірюються у досягненні конкретної цілі.
- IV етап «Інформований оптимізм». Людина отримує досвід проходження «ями відчаю». Що частіше особистість переборюватиме страхи на 3 етапі, то більше шансів, що вона сформує навичку досягнення власної мети.
- V етап «Успіх та самореалізація». Людина аналізує свою поведінку, коли намагалася досягти мети та зупинялася на півшляху до успіху. Ці інсайти допомагають їй не повторювати помилок та шукати кращі шляхи для реалізації планів.
Варто завжди прописувати алгоритм дій досягнення мети. Адже якщо не візуалізувати етапи, то мета залишиться на рівні бажань. Це не просто забаганка людини, так побудований мозок! Отож мозок складається із декількох частин:
- Найстаріша частина – стовбур або рептильний мозок (інстинкти). Він «спить», доки людина планує щось робити.
- Лімбічна система (тваринний мозок) – частина мозку, яка відповідає за емоції. Отож коли у житті людини все спокійно та стабільно, вона має позитивні емоції.
- Наймолодша частина мозку – неокортекс. Вона відповідає за дії та мисленнєві зусилля людини.
Що відбувається, коли людина втомлюється? Лімбічна система «прокидається», у зв’язку з чим зникає мотивація щось робити. А коли «прокидається» рептильний мозок, то особа відчуває, що її ресурси вичерпано, тож починає лінуватися. У цей момент важливо вийти із зони комфорту, не зачіпаючи найстарішу частину мозку. Людина одразу заспокоюється, коли починає планувати або робити щось ритмічне. Саме неокортексом ми можемо налаштувати себе на позитивне мислення.
джерело: “НА УРОК“
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
