Для України такий термін новий і незвичний. Які партнери, з ким спілкуватися? Даний термін з’явився у формулі Нової української школи, де зазначається, що “в основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками”.
Однодумці батьки, вчителі та учні, котрі об’єднані спільними цілями та прагненнями.
У сусідній Польщі рух активного батьківства розвивався ще у 90-х роках і важливу роль у співпраці відігравали директори шкіл. Саме вони організовували спільні зустрічі, батьки могли вільно прийти на прийом, поспілкуватися. Це саме стосувалося і учнів, котрі спочатку боялися перебувати у кабінеті директора, але згодом могли прийти і говорити про свої задуми.
Зокрема польські освітяни додають, що директор має бути лідером та адміністратором спілкування, а батьки в свою чергу окрім прав мають і обов’язки.
Найважливіші, котрі були затверджені на законодавчому рівні Польщі:
– батьки мають право давати свої висновки і консультації органам влади; – батьківська рада ухвалює профілактичну програму для школи. У цій програмі є опис того, які заходи мають бути проведені для профілактики алкоголю, паління, наркотиків, загроз від соцмереж; – також батьки ухвалюють принципи психологічної допомоги учням та з якими установами співпрацюватиме школа.
Школа у свою чергу це реалізовує. Батьки ж можуть об’єднуватися у шкільну раду, в котру входили по одному представнику з класу.
Вплив батьків на навчальний процес
Батьки не можуть забороняти будь що – вони повинні спілкуватися та вносити свої пропозиції. Якщо батьки не схвалюють наприклад той чи інший підручник – вони повинні запропонувати заміну, обговорити разом аналог, а не категорично “впиратися рогом”. Проте: рішення, яким має бути підручник приймає виключно вчитель.
Можлива також індивідуальна програма для дитини, якщо є проблеми з поведінкою чи роботою в класі. Але знову ж: спільним рішенням.
І знову ж варто підкреслити: всі новації були прописані на законодавчому рівні.
- dsq_needs_sync:
- 1
