Освіта за кордоном: чому і як навчають у країні кельтських тигрів, Ірландії

Пишаються робочими руками, шанують курси і пробують нове

Ірландію називають країною “кельтських тигрів” – через те, що вона розвивається семимильними кроками. Девіз її жителів – пізнання нового і безстрашність перед кардинальними змінами. При цьому починають прищеплювати ці якості і виховувати свідомість ще в глибокому дитинстві, суворо караючи за непослух.

У школі великий упор йде на точні науки і здоров’я, а в інституті – на любов до професії. Наші співвітчизники, які проживали деякий час в Ірландії, розповіли, чим освіта цієї країни відрізняється від української.

Прогули і куріння чреваті “вильотом”

Більшість шкіл в країні – приватні. Для місцевих вони безкоштовні, так як фінансуються релігійними громадами, піклувальниками і державою. А ось іноземцям доведеться за рік викласти 15-20 тис. євро. Близько 20% шкіл – пансіонатного типу, причому всі вважаються католицькими, але це пов’язано більше не з релігією, а скоріше з дисциплінарними вимогами (форма, відрахування за куріння, прогули і т. д.).

“Дитина може залишитися вдома через хворобу і “записку” батьків. Прогули – це скандал на рівні школи з ймовірністю відрахування, а також якщо школяра застукали за курінням”, – пояснює українка, яка проживає в Ірландії, Ірина Головіна.

За її словами, місцеві хлопці строго дотримуються правил, а ось з приїжджими нерідко трапляються казуси.

З ПРИЦІЛОМ НА ВНЗ. Ті, хто збираються вступати до університету (для місцевих вони безкоштовні), додатково поглиблено вивчають предмети за профілем будь-якими доступними способами.

“У фаворі – віртуальна підготовка і навчання на підготовчих відділеннях для надходження (1 рік). На таких заняттях розвивають мовні навички, вчать комп’ютерним “премудростям”, бізнес-навичкам і основам спеціальності. Успішне закінчення таких курсів – це автоматичне зарахування до університетів Ірландії, а також деякі вузи США, Австралії та ін. При цьому репетиторство – не надто поширене явище. Але ті, кому це необхідно, можуть займатися з викладачем в соцмережах (від 10 євро/год), або групою наживо (від 20 євро/год). Репетитори зареєстровані як підприємці, сплачують податки і дають чеки за надані послуги”, – пояснила дівчина.

Упор: читання, освоєння спеціальності та ВНЗ

Ірландські батьки з нетерпінням чекають, коли їх дитина скаже перше слово. Ледве це трапляється, дитину приймаються вчити: їй багато читають, розмовляють з нею на різні теми, намагаються привчити її говорити красиво. Можуть також найняти для цього фахівця (зазвичай няню).

“Коштує приватний вихователь за місцевими мірками недорого – приблизно 200 євро (дитсадки взагалі безкоштовні). Але за ці гроші батьки намагаються зібрати кілька дітей. Виходить щось на зразок приватних дитсадків в квартирі, – пояснює Лілія Войт, яка проживає в Ірландії по роботі в IT-сфері. – При цьому батьки переживають, що дитина назве мамою няньку. Для них це ганьба, “натяк”, що вони погано справляються зі своїми обов’язками. Тому навіть при наявності няні проводити з дитиною багато часу для батьків – справа честі”.

На “ринку нянечок” котируються тільки ті, хто був відмінником у навчанні і хто чітко вимовляє всі звуки. Якщо няня не справляється, у неї можуть бути проблеми аж до судового позову. Правда, батьки повинні будуть довести мовні проблеми няні або представити підтвердження того, що няня сюсюкала або розмовляла з дитиною, спеціально вимовляючи слова неправильно.

ШКОЛА. У школу дитину віддають в 5 років. У початковій школі навчаються 8 років: діти вчаться читати, вивчають мову, математику, музику, спорт і пишуть тести для перевірки загального розвитку. Потім вступають до середньої школи, яка включає в себе два цикли по три роки кожен. У першому школяр розширює вивчене і вибирає спеціалізацію до душі: банківська справа, медицина, інженерні технології і т. д. До 15 років кожен має розуміння, чи піде він у внз або зупиниться на робітничій професії. Тому на другий цикл йдуть в основному ті, хто збирається продовжувати навчання у внз.

Тренінги, екскурсії, бібліотеки і робота двірником

Ірландські студенти прагнуть отримати максимум за роки навчання: хапаються за практику, черпають знання поза внз і намагаються знайти підробіток.

“Вважається плюсом, якщо студент проходить якесь навчання, крім основного. Це може бути практика за фахом (від 1 дня до 1 місяця) або курси якогось коуч-тренера, на які спеціально бере відкріплення студент. Правда, практикум повинен бути або з пройденої теми, щоб зрозуміти/вивчити її більш глибоко, або ж за запланованою на найближчий час. Отриманими знаннями студент обов’язково повинен поділитися на парі або практичному занятті. За рахунок цього він підвищує свою успішність і заробляє імідж”, – пояснює Лілія Войт.

ПІДГОТОВКА. Ті, у кого з курсами і практикою не складається, намагаються відвідувати бібліотеки в своїх корпусах і спеціально їдуть бібліотеку Трініті Коледжу: вона входить до п’ятірки найбагатших бібліотек світу і включає в себе п’ять великих будівель, в яких зберігаються найдавніші книги, які почали збирати з 1801 року.

ПІДРОБІТОК. Багато студентів підробляють (згідно із законом, така робота може становити до 20 годин на тиждень). Зароблене вони витрачають на свої потреби або відкладають. Вважається, що першу повноцінну зарплату і частину накопиченого потрібно віддати батькам – як подяку за їх внесок в дитину.

“Студенти працюють на зборі вторинної сировини, вигулі собак, в притулках, доглядальницями, посудомийками, йдуть прибирати вулиці і т. д. Вони з гордістю розповідають, що мели двори, навіть коли дослужують до високої посади”, – говорить Лілія. До речі, роботу свою ірландці люблять: профдінастія – привід для гордості сім’ї.

“Чужу” роботу кидають терміново

Ірландці не бояться змінити сферу діяльності. При цьому вони не витрачають час на отримання “корочки”, як в Україні, а переучуються відразу – як тільки розуміють, що помилилися з вибором спеціальності.

“Вважається нормою все кинути і перевчитися. Але робити це потрібно, добре обміркувавши: повернення до колишньої спеціальності обов’язково повинно бути відображене в резюме і розцінюється роботодавцем, як легковажність співробітника”, – говорить Ірина.

Багато навчальних закладів мають тісний контакт з роботодавцями та швидко реагують на запити ринку. Кадри з технічних або гуманітарних спеціальностей швидко “кують” за допомогою розробки програм і термінового впровадження курсу. У державних навчальних закладах це додатковий курс (за бажанням), а в приватних переписують саму програму, прибираючи те, що не затребуване.

“Хто найбільш гнучкий в плані освоєння знань, потрібних ринку, знаходять роботу швидше за інших. А ще вона часто оплачується приблизно на 2-3 тис. євро вище, ніж стартова середня зарплата (18-20 тис. євро в рік)”, – розповіла Ірина Головіна.

Джерело: Сегодня