Особливості управління навчально-виховним процесом у початковій школі з малою кількістю учнів

Внутрішньошкільне управління сільською школою, що здійснюється не завжди у сприятливих умовах, вимагає не тільки переосмислення, але й створення принципово нових, науково обґрунтованих форм та методів управління, застосування яких давало б змогу досягти бажаних кінцевих результатів.

Найважливіша функція керівника сільської школи полягає в забезпеченні належного рівня навчання і виховання дітей сільського населеного пункту. Здійснювати ефективне управління малокомплектними школами в сучасних умовах надто складно, адже соціально-економічні перетворення та перехід до ринкових відносин в аграрному секторі не врахували всіх освітніх проблем у сільській місцевості.

Проте зрозуміло, що створення національної школи вимагає формування нового типу керівника, який би відзначався високою професійною компетентністю, ініціативою, комунікативністю. Керівникові сільської малокомплектної школи доводиться не стільки розпоряджатися, скільки творчо співпрацювати на принципах взаємоповаги, позитивної мотивації, бути компетентним у різних питаннях людських взаємин. ого процесу.

Досліджуючи проблему управління школою, нерідко переконувалися, що, здійснюючи контроль, керівникові малокомплектної школи доводиться зустрічатися з певними труднощами.

Про що свідчать відповіді 130 опитаних керівників шкіл, серед яких “відчувають значні труднощі” відповіли 62%, зі стажем керівної роботи більше 10 років та 75,4% до 5 років стажу.

Такий стан, на наш погляд, пояснюється кількома факторами:

• по-перше, нестандартністю проведення навчального процесу (в умовах класу-комплекту), на що вказали 28 % опитаних;
• по-друге, відсутністю розроблених науково-методичних рекомендацій щодо здійснення контролю за навчальним процесом – 25%;
• по-третє, відсутністю постійно діючих курсів підвищення кваліфікації керівників малокомплектних шкіл – 75,5%;
• по-четверте, недосконалістю нормативно-правового забезпечення (визначення статусу керівника малокомплектної школи, відсутність положення про малокомплектну школу та ін.) – 62,5%;
• по-п’яте, відсутністю вивченого та узагальненого передового досвіду з проблем управління малокомплектними школами – 68%.

Більшість керівників вважають, що контроль є ефективним тільки тоді, коли він є системним, об’єктивним і своєчасним, на що вказали більше половини респондентів . Досліджуючи особливості контролю в системі управління навчальним процесом у малокомплектних школах, нами з’ясовано важливість та дійовість видів контролю.

Відповідаючи на запитання: “Яким видам контролю ви віддаєте перевагу?” – 78% керівників шкіл назвали поточний контроль; 75,5% – підсумковий, 58,5% – тематичний і 5,6% – періодичний.

Це свідчить про те, що в процесі контролю керівниками використовуються різні види залежно від мети та поставлених завдань. У значній частині сільських шкіл контроль за навчальним процесом здійснює директор, оскільки в штатному розписі відсутні посади заступників директора школи, що зумовлено нечисленним учнівським та педагогічним колективами.

Контроль як засіб управління навчально-виховним процесом, включає: спостереження, вивчення, аналіз і оцінку ефективності діяльності учасників навчального та виховного процесу, а також визначення рівня їхньої готовності до виконання поставлених завдань. Внутрішньошкільний контроль, що здійснюється в умовах малокомплектної школи, розглядаємо як систематичне отримання інформації про результати навчально-виховного процесу шляхом аналізу та самоаналізу, що вимагає функціональної готовності та управлінських здібностей керівника.

СТУДФАЙЛ