НУШ: корисні поради щодо заповнення журнала

Витрачати багато часу на заповнення класного журналу мало кому подобається.

Як заповнювати журнал швидко та легко? – про це пише24 канал.

Вчителька НУШ Наталія Флінт дала просту інструкцію для педагогів молодшої школи, як заповнити журнал швидко, без нервів та якісно.
Як заповнити класний журнал швидко і без нервів

Порада 1. Створіть план

Для того, щоб робочий день працював на вас, треба мати план. Без планування чи можете блукати в хаосі і не встигати зі всіма справами. Тому цей пункт у списку – найважливіший, і плану треба чітко дотримуватися.

“Виділіть час для внесення рутинних щоденних записів. Особисто для мене найзручніший час – уранці перед уроками. А під час занять зробити це складно, щоб не відривати свою увагу від роботи з учнями”, – каже вчителька.

Вона радить у вільний урок спланувати заповнення журналу. Або ж, якщо зранку чи протягом дня часу немає, заповніть журнал одразу після уроків.

Порада 2. Замовляйте зручні журнали

Є журнали з одним списком: у них ліва сторінка розгортається додатково, і вам не потрібно заповнювати все власноруч (видавництво «Терно-граф»). Це особливо зручно, якщо у класі 30 і більше учнів.

“Та особисто я вирішила не витрачати власні кошти на такий журнал. Тож якщо можете домовитися з дирекцією школи – не пошкодуєте, це значна економія часу”, – додала Наталія Флінт.

Порада 3. Записуйте всі проведені уроки

Винятків тут бути не може, адже це ваші гроші. Якщо ви через неуважність забудете записати проведений урок і документи перевірятиме КРУ, ці кошти у вас заберуть. Тож цінуйте свою працю.

Ті, хто проводив уроки для першачків дистанційно, погодяться зі мною: провести онлайн-урок значно стресовіше й важче, аніж заповнювати журнал. Якщо під час дистанційки ви працювали не зі школи, а з дому – прослідкуйте, щоб усі проведені уроки потрапили в журнал.

Порада 4. Рівні за кожен результат навчання

Школа може обирати – записувати рівні чи ні. У школі Наталії Флінт учнів 3 – 4 класів оцінюють за рівневою шкалою:

• П – початковий рівень
• С – середній рівень
• Д – достатній рівень
• В – високий рівень

У журнал та свідоцтво досягнень виставляйте рівень за кожен результат навчання, характеристики якого є у свідоцтві досягнень. Із навчальних предметів/інтегрованих курсів це має відбуватися наприкінці навчального року.

Наприклад, у програмі є 7 навичок з української мови, певна кількість математичних навичок, і вчителю треба зазначити, чи сформована кожна окремо взята навичка в конкретної дитини.

Якщо це 1 – 2 клас – пишемо лише, сформована навичка чи ні. Якщо 3 – 4 клас – вказуємо рівень: від початкового до високого. За рекомендацією МОН, узагальнений рівень із навчального предмета не визначається.

Порада 5. Щодня робіть записи в “Зошиті спостережень учителя”

Щоденні успіхи всього класу вчитель навряд чи запам’ятає. Тож важливий інструмент, що допоможе зорієнтуватися в кінці року для проведення рівневого оцінювання, це “Зошит спостережень учителя”.

Вчителька радить знаходити 15 хвилин на день для заповнення зошита – так усі дані у вас будуть під рукою.

“Наприклад, я поставила ціль спостерігати за успіхами учнів у мовно-літературній галузі. Як це відбувається? Спостерігаю за учнями під час уроку, аналізую результати діагностичних робіт і роблю відповідні записи напроти конкретного результату навчання”, – сказала Наталія.

У “Свідоцтві досягнень” є дані про особистісні надбання дитини та очікувані результати з кожної галузі знань. До особистісних надбань включають те, чи доброзичливий учень, як ставиться до однолітків, чи вміє керувати емоціями тощо.

Наприклад, можете спостерігати, чи позитивно ваші учні ставляться до школи. Для цього напишіть в зошиті цю навичку, і навпроти прізвища кожної дитини пропишіть, чи сформована вона. Це тривалий процес і займає близько місяця.

Порада 6. Ведіть “Портфоліо учня”

Це ще один важливий інструмент, який знадобиться вчителю для об’єктивного проведення оцінювання, у тому числі рівневого.

У портфоліо складіть творчі роботи, роботи з української мови та математики, з технологій. Адже навіть дивлячись на те, як дитина щось розфарбовує та клеїть, можна прослідкувати прогрес чи його відсутність.

Порада 7. Проводьте діагностичні роботи

Діагностичні роботи знадобляться вчителю для річного оцінювання та зворотного зв’язку щодо поступу дитини. Роботи можуть бути усними, письмовими, у формі тестових завдань, практичної роботи, усного опитування.

Діагностичні роботи потрібні вчителю для того, щоб зрозуміти, що дитина вже добре знає, а над чим їй ще потрібно попрацювати. Дивлячись на результат, вчитель може змінити щось у власній стратегії навчання та підходах.

Діагностичні роботи варто проводити через кожні 16 – 20 навчальних годин. Наприклад, якщо маєте 5 годин української мови з дітьми, то в кінці четвертого тижня проведіть діагностичну роботу.

Порада 8. Які домашні завдання прописувати в журналі

• У 1 класі домашніх завдань не задають, але Наталія Флінт рекомендує батькам першачків займатися з дитиною математикою чи читати книги.
• У 2 класі домашні завдання хоч і необов’язкові, але учні знудяться, якщо їх не зацікавлювати творчими та пошуково-дослідницькими завданнями. Тож створіть в класі творчі завдання і записуйте їх в журнал.
• У 3 – 4 класах домашні завдання також варто фіксувати в журналі в однойменній колонці. Оцінні судження в зошитах дитини можна прописувати раз на тиждень або за потреби.

Порада 9. Запишіть очікувані результати

У кінці навчального року на вчителя навалюється багато справ одночасно, тож варто подбати про спокій нервової системи заздалегідь. Для цього роздрукуйте “Свідоцтво досягнень” в лютому-березні й підписуйте, а в травні закінчіть розпочате.

Запис результатів має бути на сторінці розвороту журналу справа, а рівні виставляйте навпроти кожної дитини за кожен результат навчання – розворот журналу зліва.