Новий закон “Про освіту”: контракт для вчителя загроза чи підтримка?

Після прийняття нового закону “Про освіту” у працівників освітніх закладів виникло чимало питань щодо різних аспектів соціального забезпечення вчителів.

Одним з складних є питання правомірності застосування контрактної форми трудового договору для педагогічних працівників опорного закладу освіти.

Трудові відносини в системі загальної середньої, дошкільної, позашкільної освіти регулюються Кодексом законів про працю (КЗпПУ), законом “Про освіту”, законом “Про загальну середню освіту” та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 21 КЗпПУ “контракт є особливою формою трудового договору і сфера його застосування визначається законами України“.

Контракт, як форма прийому на роботу працівника у випадках, що не передбачені законами України, не допускається, оскільки це суттєво знижує рівень соціальної захищеності робітника.

Раніше сферу застосування контрактної форми трудового договору в галузі освіти визначав закон “Про освіту” від 23.05.1991 № 1060-ХІІ.

Згідно із статтею 20 цього закону “керівники навчальних закладів, що є загальнодержавною власністю і підпорядковані Міністерству освіти і науки України або іншим міністерствам і відомствам, обираються за конкурсом і призначаються на посаду шляхом укладання з нимиконтракту”.

А стаття 54 даного закону стверджувала, що “педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом”.

Новий закон “Про освіту” №  2145-VIII передбачає можливість укладання контракту тільки з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти.

Законом “Про загальну середню освіту” не передбачено обов’язкового запровадження для педагогічних працівників контрактної форми трудового договору.

Тобто законодавством про освіту (до 28.09.2017) була визначена сфера обов’язкового застосування контракту лише для керівників навчальних закладів, що є загальнодержавною власністю.

Укладення контракту з педагогічними працівниками загальноосвітніх навчальних закладів (станом до 28.09.2017) можливе було лише за їх згодою, відповідно до ст. 21 КЗпП та ст. 54 закону № 1060-ХІІ.

Новий закон “Про освіту” не містить положення щодо укладення контракту з педагогічними працівниками.

У рішенні Конституційного Суду від 9 липня 1998 року № 12-рп/98 сказано, що “сфери застосування контракту як особливої форми трудового договору, треба розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України“.

Тобто, навіть якщо у разі згоди вчителя, з ним укладається контракт, то його умови не повинні порушувати чинне законодавство.

В п.5 даного рішення вказано “контракт, як особлива форма трудового договору, повинен спрямовуватися на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, його правову і соціальну захищеність. Умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними“.

Михайло Ромась, заступник голови Вільної профспілки освіти і науки України, спеціально для УП.Життя