Нові права учнів та доплати вчителям. Які зміни передбачає наступний етап освітньої реформи

Вибір предметів учнями, нові доплати вчителям та обов’язкова домедична допомога — Верховна Рада зробила ще один крок до ухвалення закону про повну загальну середню освіту. Про це йдеться в сюжеті Радіо НВ.

Нові можливості для дітей

30 травня документ ухвалили у першому читанні. Масштабна реформа освіти вже розпочата, нагадала в ході засідання міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Законопроект про середню освіту має закріпити освітню реформу як стратегічний пріоритет держави. Документ дає реальні механізми для реалізації реформи.

Для дітей дуже важливою можливістю стане побудова індивідуальної траєкторії навчання. Якщо дитина ходить до музичної школи чи до спортивної школи, вона може зарахувати цей навчальний час і свої досягнення у шкільний навчальний план. Так само для нас важливо, що батьки можуть звернутися до керівника навчального закладу і гармонізувати ті заняття дитини з її безпосереднім освітнім процесом у школі», — сказала міністр.

Це стосуватиметься і домашнього навчання, додала Гриневич. Також законопроект розширює можливості впливу батьків на навчальний процес.

Законопроектом передбачається створення медіатек та ресурсних кімнат у школах. Діти на тривалому стаціонарному лікуванні зможуть отримати захищене законом право здобувати освіту у медзакладах.

Щоб у школі враховувалися освітні та психологічні потреби дітей, проект передбачає два адаптаційні цикли: перший — у першому-другому класах, другий — у п’ятому-шостому. Документ дозволяє створювати міжкласні групи для вивчення вибіркових предметів, коли дисципліну слухає не один клас, а збірна група учнів класів однієї паралелі та суміжних класів.

Що зміниться для вчителів та батьків

Для вчителів документ передбачає реальну педагогічну автономію у створенні програм, розробці власної системи оцінювання та заохочення учня, підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.

З’являється більше доплат для вчителів. Від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Вони зможуть отримувати додаткові доплати, які, завдяки закону, зможе встановлювати засновник закладу — область, місто чи район, де розташована школа. Документ пропонує запровадити педагогічну інтернатуру. Молодий вчитель, прийшовши у заклад після навчання, отримає наставника, який консультуватиме, скеровуватиме та опікуватиметься благополуччям та розвитком педагога. При цьому наставник буде отримувати 20% доплати до зарплати за таку супервізію та буде особисто зацікавлений в успіху молодого вчителя.

Також проектом передбачається, що всі вчителі пройдуть курси підготовки з домедичної допомоги. Батьки дітей з особливими освітніми потребами отримають можливість супроводжувати дітей на уроках. Батьки зможуть ініціювати проведення позапланового аудиту закладу освіти. Колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів нового керівника, але конкурс проводитиме незалежна комісія.

Батьки вже оцінили переваги закону. Донька киянки Людмили Андрєєвої професійно займається танцями і водночас повинна здавати заліки з хореографії, що є обов’язковим предметом у школі. Як розповіла жінка в коментарі Радіо НВ, рівень викладання там, нижче за той, що вже має її донька. Звісно, це не серйозна проблема, проте цей час можна було б використати іншим чином з користю, вважає Людмила. Наприклад, зробити домашнє завдання з математики чи якогось іншого предмету або просто відпочити.

«Це раз на тиждень для всіх абсолютно дітей як основи класичного танцю. Але в мене були труднощі з тим, щоб якось вмовити дитину туди ходити. Вона і так дуже багато танцює, і того ж класичного танцю у неї достатньо. Вона говорить: „Що я взагалі там роблю? Я дарма витрачаю час“. Вона вважає, що там елементарний абсолютно рівень, що логічно, тому що в інших дітей нема підготовки. І діти, які не просто ходять кудись на танці, а якимось чином підтверджують, у них є досягнення, можливо, це було б чудово, щоб це був фактор звільнення», — говорить Андрєєва.

Норми щодо мови навчання

Серед важливих положень законопроекту — норми щодо мови навчання, які деталізують підходи, визначені законом Про освіту. Після консультацій і переговорів у законопроекті пропонуються три моделі імплементації мовних норм для нацменшин.

Зокрема, перша — передусім для кримських татар — закладає навчання мовою корінного народу з першого по останній клас поряд із ґрунтовним вивченням української мови.

Друга — для шкіл з мовою навчання нацменшин, мови яких належать до мов ЄС, — передбачає навчання материнською мовою у початковій школі. У п’ятому класі не менше 20% річного обсягу навчального часу викладання має бути українською з поступовим збільшенням обсягу до не менше, ніж 40%, у дев’ятому класі. Зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах предмети повинні викладатися державною мовою.

Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також тих, що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з п’ятого класу — не менше 80% навчального часу викладання має бути державною мовою. Однак, вважає експерт з питань освіти Андрій Черних, з цього питання ще виникатимуть суперечки. Адже, принаймні для Угорщини, це залишається неприйнятним.

«Спеціалісти з Міністерства закордонних справ скажуть, що таке формулювання може вирішити проблему з нашими закордонними друзями. Але, судячи з риторики Угорщини, навряд чи це буде. Дискусія буде. Це єдине прохання від іншої країни — залиште так, як все було — навчання мовою національної меншини всім предметам. Їх тільки це влаштовує. Нам достатньо тільки претензій Угорщини, щоб заблокувати всі відносини з країнами НАТО», — заявив Черних.

Водночас перший заступник голови парламентського комітету з питань науки та освіти Олександр Співаковський заявив, що між першим і другим читаннями можна буде врегулювати всі дискусійні моменти.

«Для цього ми створимо робочу групу. Вона фактично вже створена під керівництвом колеги, народного депутата Тараса Кременя. Ми можемо за два-три тижні врегулювати всі питання і вийти на друге читання. Це всім нам надасть можливість побудувати нормальний освітній простір у повній загальній середній освіті. Це прогресивний закон, який фактично формує нову освітню парадигму», — заявив Співаковський.

Нагадаємо, випускники 2019 року отримають замість атестатів свідоцтва про отримання повної загальної середньої освіти, після закінчення четвертого класу школярі отримають свідоцтво про отримання початкової освіти, після дев’ятого класу — про отримання базової середньої освіти.

Радіо НВ