Наступного року у приватних шкіл з’явиться можливість отримувати державне фінансування. EtCetera з’ясував, чи можна вважати це рішення справедливим і наскільки воно життєздатне.
ФАКТ. Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час Міжнародної конференції Європейської ради незалежних шкіл розповіла, що з 2019 року приватні школи зможуть отримувати гроші з держбюджету за умови, що будуть прийняті необхідні зміни в бюджетному законодавстві.
НОВИЙ ПРИНЦИП. Закон «Про освіту» передбачає принцип «гроші ходять за дитиною». Тобто, фактично, фінансування має виділятися не на школу, а на кожного учня (цей же принцип зараз вводиться в системі охорони здоров’я). Це означає, що яку б школу не вибрала дитина (державну чи приватну), держава зробить «свій внесок» на її навчання.
Цей принцип вже діє в Грузії, Польщі та в Естонії і, на думку освітніх експертів, повністю виправдовує себе. По-перше, він забезпечує рівні права для навчальних закладів та учнів, а по-друге, створює здорову конкуренцію між школами. Таким чином, навчальні заклади, які раніше мали низьку наповнюваність, були змушені створити кращі умови для учнів і додаткові стимули для батьків, щоб ті робили вибір на користь такої школи.
НЕРІВНІСТЬ. Противники цього принципу говорять про те, що він, навпаки, ставить школи в нерівне становище. Державні отримуватимуть лише кошти з бюджету (офіційно) і не зможуть вкладати у свій розвиток, а приватні – матимуть і держфінансування, і плату від батьків, що ще більше зміцнить їх позиції на ринку освіти.
Утім, в країнах, де вже дотримуються принципу «гроші йдуть за учнем», знайшли спосіб врегулювати питання нерівності. Наприклад, в Болгарії було обумовлено, що за ту діяльність, яку держфінансування буде покривати, школи не стягуватимуть плату.
СУМНІВ. Відзначимо, що поки введення нового принципу фінансування навчальних закладів під сумнівом. У Міносвіти ще чекають зважених пропозицій щодо розподілу субвенції від професійного співтовариства. Міністр Лілія Гриневич також заявила, що парламент навряд чи підтримає виділення приватним школам близько 1000 доларів на місяць.
Крім того, простежується очевидний конфлікт між принципом фінансування і принципом територіальності. Тобто, в разі, якщо «гроші йдуть за школярем», то самому школяреві навряд чи можуть вказувати, куди саме йти (мається на увазі – закріплення шкіл за певними ділянками). Але ми бачимо, що перші класи вже набираються виходячи з жорстких вимог територіальності.
- dsq_needs_sync:
- 1
