У луцькій школі № 3 історію дітям викладає незрячий вчитель Степан Мойса.
Про це пише Конкурент.
Чоловік щодня на дорогу на роботу з дому витрачає 40 хвилин. «Мені до зупинки трошки йти, хвилин 10-15, і їхати хвилин 20. Але це ще не відстані, порівняно з великими містами», – каже він.
«Так склалося, що серед моїх ровесників у селі не вступив у вищу школу ніхто, а лише я – незрячий. Для моєї бабусі то була така радість і гордість за мене. Вона навіть говорила, що тепер до мене треба звертатися на «ви». Також величезна підтримка у моєму рішенні була й з боку батьків», – пригадав Степан Мойса.
Він переконує, що нині готуватися до уроків непроблематично, адже є багато літератури на флешках, на дисках, у комп’ютерах, шрифтом Брайля.
«Я то не бачу, але я постійно маю пам’ятати, що діти бачать і вони 90 % інформації отримують через зір. Я вам скажу так, що відсутність зору – то є дуже великий тягар…» – зазначив учитель.
Педагог поділився досвідом, як не дати дітям списувати.
«Треба просто поставити так питання, щоби інформацію на нього не так легко було знайти в телефоні. Наприклад, коротко охарактеризувати історичного діяча, пов’язавши з темою. Телефон на це відповіді не дасть, ти сам мусиш зметикувати. Тобто це питання поставлене таким чином, що дитина сама має подумати, і з її відповіді одразу буде вбачатися, чи розуміє тему, чи просто списала з інтернету», – розповів Степан Мойса.
- dsq_needs_sync:
- 1