Хто сильніший, того і правда. Саме за таким принципом живуть сучасні діти. Рівень їхньої агресії просто зашкалює, і проблема уже має загрозливі масштаби.
Усі ми звикли говорити про щасливе і безтурботне дитинство, коли головним обов’язком було навчання в школі, а найстрашнішою проблемою – “двійка” за контрольну. Та насправді це не зовсім так. Просто ми вже забули, що дитинство – це ще й період, коли потрібно заявити про себе, здобути авторитет серед однолітків, аби не провести шкільні роки у статусі “лоха” чи “слабака”.
Комусь цей авторитет дістається у спадок – тати й мами “забронювали” місце під сонцем, хтось досягає поваги завдяки інтелектуальним здібностям чи таланту, ну а хтось вибиває його кулаками. Найгірше, що кількість останніх стрімко збільшується.
Скажете, що світ став жорстокішим, війна, бідність?.. Але ж війни і голод завжди були. Неблагополучні сім’ї? Теж були у всі роки. Тоді що змінилося? Що перетворило “маминих котиків” і “таткових принцес” на справжніх малолітніх хуліганів, які не просто завойовують авторитет, а отримують задоволення від болю, якого завдають слабшим?
Жорстокості і злочинів завжди вистачало. Проте раніше діти не бачили цього аж у такій кількості. Тепер, завдяки ЗМІ, вони щодня чують про бійки, грабежі, знущання, вбивства… Мало не кожен випуск новин стає покроковою інструкцією до злочину – що і яким способом зробити. Мозок дитини просто не встигає сприймати і фільтрувати таку кількість негативу.
А комп’ютерні “стрилялки”? Тут взагалі no comments… Сучасна графіка створює такі зображення, що не кожен дорослий витримає: мізки на стінах, вибиті очі, відірвані частини тіла, з яких юшить кров… Бр-р-р. Ще й звуковий супровід зовсім не дитячий.
Інтернет – окрема тема. Відео бійок, учасниками яких є підлітки, набирають сотні тисяч переглядів. Їх поширюють, коментують, ними захоплюються. Хіба це нормально???
Ось і результат науково-технічного прогресу. З присмаком моральної деградації.
- dsq_needs_sync:
- 1
