Переїхати з міста до села, щоб стати шкільним учителем, – занадто радикальна зміна декорацій для більшості містян. Але є й такі, що реалізовують цей сценарій уже другий семестр поспіль, беручи участь у програмі «Навчай для України».
Молоді учасники освітнього проекту розповіли нам про свої шкільні будні та пояснили, чому наважилися на освітній дауншифтинг: виявляється, педагогіка може бути натхненнішою, ніж здавалося на перший погляд.
Ілля Крамар
Бакалавр ДонНУЕТ ім. М. Туган-Барановського за спеціальністю «Міжнародний туризм»
Викладає географію та економіку в с. Кам’янське, Одеська область
Мене дуже надихає Нельсон Мандела, зокрема одна з його цитат: «Освіта – це наймогутніша зброя, яку ви можете використати, щоб змінити світ». Я дізнався про «Навчай для України», коли закінчував університет і думав, що ж робити далі. Вирішив тоді повірити у власну спроможність творити позитивні зміни й стати вчителем географії та економіки.
Я намагаюся робити заняття цікавими, тому впроваджую різні методики. На одному уроці ми можемо проходити квест, на іншому – практикувати скетчноутинг і розвивати креативне мислення. Це майже завжди командна робота, а ще ми навчаємося за допомогою мобільних програм, наприклад, Plickers або Kahoot, і навіть використовуємо Instagram для домашніх завдань.
Найбільшим викликом для мене був переїзд на 2 роки в невідому місцевість. Але страх був марним: мене надзвичайно тепло прийняли й допомогли адаптуватися, а від колективу школи я відчуваю потужну менторську підтримку. У нас виходить дуже продуктивний симбіоз досвіду та ідейності: колеги можуть підказати й надихнути.
Мені дуже подобається проводити час із дітьми поза уроками. Наприклад, щосуботи ми влаштовуємо клуб перегляду фільмів англійською мовою, обговорюємо теми стрічки, гру акторів. А ще ми разом здійснили нашу спільну мрію – поїхали з класом до Львова. Більшість учнів уперше виїхали за межі Одеської області, неможливо описати, як сильно це їх вразило.
Я хочу показати на власному прикладі, що світ великий та цікавий, у ньому безмежна купа можливостей і все залежить тільки від нашого вибору. У класі є плакат із моїм слоганом: «Dream big», або «Мрій про велике». Важливо мати мрію і йти до неї.
Для мене якісна освіта – це шлях до формування свідомого громадянського суспільства й фундаментальне вирішення всіх проблем, наявних в Україні. Працюючи над тим, щоб стати відповідальним та ініціативним суспільством зараз, ми інвестуємо в успішне майбутнє нашої країни завтра.
Інна Рахмістрюк
Магістр НаУКМА за спеціальністю «Журналістика»
Викладає зарубіжну літературу в м. Боярка, Київська область
Моя бабуся працювала в школі. Тому змалечку я вчилася писати й читати на уроках української мови та літератури в старшокласників, а вести світські бесіди – в учительській.
Коли почалася програма «Навчай для України», я вже 6 років навчалася за спеціальністю «Журналістика», волонтерила на фестивалях, подорожувала автостопом, знімала документальне кіно, розбиралася в гендерній проблематиці, допомагала дорослим і дітям зрозуміти сучасне мистецтво. Мені завжди було цікаво ділитися досвідом, тому розглядала вчителювання як один з варіантів майбутнього.
Якби я могла дати дітям одну пораду, це було б: «Продовжуй пошук!» Я хочу показати їм, що все може бути по-різному: вірші можна читати на стільці або під партою, Раскольнікова реально виправдати, вивчати Гомера можна за його уявним акаунтом у Twitter, а зрозуміти шекспірівських Ромео та Джульєтту легше за допомогою мемів. Мені цікаво заохочувати дітей звертатися до власного досвіду в процесі навчання.
По закінченні першого року програми хочеться проаналізувати все і визначити цілі на майбутнє, щоб виконана робота була максимально ефективною. Щоб зміни тривали і без моєї участі, відповідальність за розпочаті ініціативи мають частково взяти на себе учні. А я після програми планую далі працювати над питаннями освіти.
Ірина Паламарчук
Магістр ТНТУ iм. І. Пулюя за спеціальністю «Інженер-механік», спеціаліст Центру післядипломної освіти ТНПУ ім. В. Гнатюка за спеціальністю «Психолог»
Викладає математику в с. Приморське, Одеська область
Мене завжди цікавило вчителювання, але, закінчивши університет, я навіть не розглядала можливість працювати в освіті. Мабуть, через те, що змалку чула від оточення, ніби це професія «не для життя». Однак я почувалась не на своєму місці, тож, коли дізналася про програму «Навчай для України», без сумнівів зареєструвалася.
Учитель повинен бути не просто носієм інформації, а ментором, фасилітатором освітнього процесу. Важливо поважати думку та почуття учнів. У цьому допомагає знання психології: без неї було б нелегко зрозуміти дитину. Для мене віра в учнів є одним з основних компонентів успішного навчання. Якось учениця написала, що завдяки мені повірила в математику, – такі моменти дуже мотивують.
Математика повинна бути «живою» і мати практичне застосування. Чому ми визначаємо площу й периметр у зошитах, але не знаємо, як порахувати вартість шпалер для ремонту?
Ми з учнями листуємося, разом ставимо цілі та завдання, вони діляться своїми думками й настроєм. Діти ще не звикли працювати в парах, групах чи однією командою, проте їм це подобається. Ми використовуємо різні технології та онлайн-ресурси, а «Ротація станцій», «Перевернутий клас», «Змішане навчання» приходять на заміну класичному уроку, де всі сидять тихо, склавши руки на парті.
Учні надихають, їхня енергія дає сили навчатися й розвиватися. Вони відчувають щирість, потребують уваги та емпатії. Мені подобається фраза: «Не виховуй дитину: вона все одно буде такою, як ти». Учитель повинен бути прикладом, і я намагаюся бути ним.
- dsq_needs_sync:
- 1
