АВТОР ГУМОРЕСКИ Г. Удовиченко
Про новий закон в освіті десь пронюхав таки кум
І прийшла йому ідея ось така на ум:
-Нащо тяжко працювати цілий день у полi,
Коли легко можна вчити діточок у школі?
Я кажу: – Та в нас з тобою й освіти немає.
Він на те: -А хто про неї у тебе питає?
Ну навіщо нам дипломи? Це ж така морока.
Зараз будуть всіх нас вчити у короткі строки.
Я ж не кличу рубать дрова чи мішки тягати,
В школі легко ,без напрягу,можна працювати.
Там цікаво,любий друже,день за днем спливає,
Ще й відпустку довжелезну завжди влітку маєш.
І зарплата,-кажуть люди,- теж у них добряча,
Так що йдемо оформлятись швидше вже,козаче.
Ми потрапили до школи саме на перерві.
Та тут треба,- шепчу куму,- мати стальні нерви.
Глянь, як діти ці гасають,швидше,аніж бджоли,
Та й до шуму до такого не звикнеш ніколи.
Кум говорить: – Закрий вуха й ходи під стіною,
І не трапиться ніколи лиха із тобою.
Тільки це сказав,як хлопчик схожий на Карузо
Із розгону як вліпився прямо йому в пузо.
З переляку чи від болю кум з лиця змінився,
А той шмаркач побіг далі,навіть не спинився.
А за ним метнулись швидко теж якісь малята
І давай його гамселить та ще й реготати.
Покотились по підлозі,наче ті клубочки,
А за ними вчитель біга,як та мама-квочка.
Зліва хлопці по перилах їдуть аж донизу.
Один здерся на вікно вже й лізе до карнизу.
Його вчителька вмовляє,просить,ледь не плаче:
-Злізь,Василечку,будь ласка,бо впадеш,одначе.
Саме в цю хвилину мама того екстремала
По якійсь своїй причині в школу завітала.
Як узріла ту картину,то немов здуріла,
На ту вчительку сердешну вихром налетіла.
І судом їй пригрозила,й звільненням лякала,
Бо уваги та синочку приділяє мало.
Поки ми спостерігали за її дитятком,
Хтось поцілив мені в лоба,мабуть,із рогатки.
Тут такий здійнявся регіт,чую я вже глохну.
Раптом хтось по голові м’ячем як торохне.
Наче струмом пронизало мої бідні очі.
Я кажу до кума:- Ні,в школу я не хочу!
Ти ж казав,що вчителі тут всі живуть,як у раю,
Але я чомусь такого тут не помічаю.
Прибіжить така мамаша,ще й притягне татка,
І порвуть кого завгодно за своє дитятко.
Краще вже мішки тягати чи асфальт стелити,
Аніж так по лезу бритви кожен день ходити.
ДЖЕРЕЛО: ФЕЙСБУК
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
