Звичка заощаджувати кошти та планувати великі покупки вже у дитинстві стане важливою навичкою у дорослому житті, адже навчить правильно розподіляти бюджет.
Про це повідомляє ВСЕОСВІТА.
Розповідаємо, як краще до цього привчити дитину.
Крок 1. Поясніть різницю між «хочу» та «потрібно»
Ось, наприклад: ваша дочка дуже хоче нову гарну ляльку — це примха. Проте, їй потрібен новий спортивний костюм до школи — це необхідність. Як це пояснити дитині?
Насправді легше, ніж здається. Спочатку поясніть дитині, що їжа, ліки, підручники, одяг — це базові потреби, які потрібно задовольнити у першу чергу. А от ляльки та іграшки — це бажання, які теж важливі, проте другорядні. Також працює власний приклад: розкажіть, що у вас є мрія поїхати у відпустку, але відкладені гроші підуть на оплату квартири, адже це базова потреба.
Крок 2. Плануємо купівлю бажаної ляльки
Разом з дитиною порахуйте гроші, які у вас є в наявності. Розкажіть докладно, куди вони будуть витрачені та скільки залишається у вас для купівлі ляльки. Далі запропонуйте варіант: ми можемо почекати наступної зарплати, тоді мама додасть суму, якої не вистачає й омріяна іграшка нарешті оселиться у дитячій кімнаті.
Або ж обговоріть, що можна заощадити на солодощах чи кілька разів пропустити атракціони, тоді лялька зʼявиться швидше.
Таким чином мозок дитини сформує звʼязок: покупки треба планувати.
Крок 2. Не сваріть дітей за «нерозумні витрати»
Дорослі завжди кудись поспішають. «Давай швидше йти з садочка» — сердиться мама, доки її син розглядає хмарки в небі. «Я ж вже сказала — грошей немає, а тобі лише ляльку подавай!» — сваряться на дівчинку.
Так на фундамент фінансової грамотності ми закладаємо майбутню психічну травму, яка у дорослому житті обернеться імпульсивним шопінгом чи синдромом Плюшкіна.
Все робиться набагато простіше методом проб та помилок.
Дозвольте дитині витратити власні кошти, не сваріть та не вимагайте повернення. Коли їй забракне коштів на наступну покупку — вона відчує усі наслідки марних трат та зробить все, щоб уберегтися від них.
Крок 3. Ведення доходів та витрат
Заведіть зошит, у якому разом з дитиною записуйте витрати в один стовпчик, а в інший — доходи (кишенькові гроші, подарунки чи заощадження). Щоб підвищити інтерес до того, що відбувається, можна використовувати кольорові маркери. Ведення обліку дозволить розвинути усвідомлене ставлення до ресурсів та фінансову грамотність школярів.
Крок 4. Чому краще працює готівка?
Ще кілька років тому «бум» на підліткові банківські картки звернув увагу на цю послугу багатьох родин. Звичайно, це зручніше: не треба рахувати гроші, записувати витрати, а ви бачите усі звіти по витратах.
Однак, зараз дитячі психологи зійшлися на думці, що банківські картки «юніорів» не працюють так дієво, як готівка. Перша причина: дитина не бачить гроші фізично і тому не сприймає їх повноцінно, як реальні кошти. Друга причина: ви не рахуєте гроші разом з дитиною, тому вона швидко втрачає розуміння, що кошти на картці — це така ж частина сімейного бюджету. І третя причина: юний користувач картки може бути легкою здобиччю для шахраїв.
Крок 5. Не забуваємо про власний приклад
Батьки — це головний орієнтир у житті дитини. Тому, якщо ви хочете навчити її заощаджувати, варто показувати це на власному прикладі. Почніть планувати бюджет, розподіляти витрати та заощаджувати — тоді дитина стане ще одним гравцем у цій фінансовій грі.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
