Інша школа: чого чекати учням і педагогам у новому навчальному році

Ольга Смирнова

спеціально для РБК-Україна

Через два тижні стартує новий навчальний рік. З вересня принцип “Нової української школи” (НУШ) почнуть впроваджувати у третіх класах навчальних закладів, в яких реформу тестували ще у 2017 році. А також у других класах усіх українських шкіл, де за принципами НУШ навчалися першокласники минулого року. Докладніше про те, як педагоги і батьки відгукуються про НУШ, а також, що зміниться для учнів у новому навчальному році – у матеріалі РБК-Україна.

Новий навчальний рік стане другим за рахунком, як в Україні стартувала шкільна реформа. У минулому році зміни почалися у перших класах всіх без винятку українських шкіл, які перевели на навчання за принципами “Нової української школи”.

Але у тестовому режимі реформу випробували ще у 2017 році, відібравши сто шкіл, де перші класи навчалися у форматі НУШ. У минулому році нові підходи в освіті поширили на інші класи навчальних закладів, відібраних для “пілотного” проекту. А у цьому році експеримент з НУШ очікує треті класи “тестових” шкіл.

Перші “ластівки”

У школі №5 на Печерську у Києві кілька початкових класів “пілотної” програми. Атмосфера НУШ відчувається тут вже в холі. Як пояснює директор школи Світлана Олексюк, вся справа у тому, що простір не тільки яскравий за колірною гамою і функціональний. Він не тільки працює, а й значною мірою створюється самими дітьми.

У коридорах і класах, на стінах, підлозі і навіть стелі розташовано безліч елементів-трансформерів, які можна використовувати так, як потрібно і зручно вчителю і дітям.

Одномісні парти, ноу-хау НУШ, “ростуть” до дорослої висоти – 72 см, рівно як і стільці. Мобільні столи-трапеції збираються в геометричні форми різного розміру, які можна розташувати в холі, класі, коридорі, бібліотеці. “Все залежить від завдання”, – пояснює директор, яка працює з проектом НУШ вже третій рік.

Ця школа запускала реформу як “пілот” два роки тому. Тому тут добре розуміють, що в основі реформи лежить прагнення навчити дитину орієнтуватися в дійсності, робити вибір і відповідати за нього. Все навколо відповідає цим пріоритетам, запевняють освітяни.

Школа і виглядає по-іншому. М’які панелі на стінах являють собою демонстраційні площини для учнівських досягнень. Але які з них тут розміщувати – вибирає сама дитина. Кольорові наклейки на шкільній підлозі допомагають учням освоїти смисли у русі. Наприклад, вивчити кольорову гаму, граючи у класики.

Для більшої рухливості дітей у процесі навчання, що полегшує його, тут же передбачені кольорові мати, пуфи і м’які килимки. У класах і коридорах для цього інвентарю спеціально організовані окремі зони. Здоров’ю дітей, їх фізичного та психо-емоційного стану в НУШ приділяють особливу увагу. Для цього є спеціальний термін – “екологічність дитинства”.

Нова українська школа націлена на виховання індивідуальності, самостійної і повноцінної. Кожна дитина має свою парту, набір розвивального інструментарію і шафку у класному органайзері.

Світлана Олексюк підкреслює, що видима, матеріально-технічна сторона НУШ, помітно відрізняється від відомої класичної системи освіти. Але, за її словами, це – слідство, тоді як основний сенс полягає у тому, що з уроку дитина повинна винести не тільки академічні знання, але й досвід самостійного виживання у складному навколишньому світі.

Це досягається, головним чином, двома шляхами. Перший – інтегроване навчання, при якому мета – не тільки вивчення предмета, але й надбання навичок, суміжних з ним. Наприклад, якщо ви вмієте тільки читати або писати, ви не будете компетентні вести ділову переписку, тому що у вас немає навичок користувача ПК і етики ділового спілкування. А знання іноземного алфавіту ще не дає можливості спілкуватися.

Компетентність у світі – це не рівень кваліфікації вузького спеціаліста, а широке розуміння досвіду як результату, пояснюють ідеологи НУШ. Ключові і наскрізні компетентності становлять ідейну основу “Нової української школи”, створену в рамках кращих і, як стверджують у МОН, давно існуючих українських педагогічних традицій.

У першому класі НУШ 7 предметів і 11 компетентностей. Вчитель, згідно розробленої методички і щотижневого планування, пропонує дітям тему. Вивчаючи її, часто з використанням ігрових елементів та групової взаємодії, дитина освоює кілька навичок. Наприклад, щоб опанувати математичну, інформаційно-комунікаційну та культурну компетентності в ході ключового предмета “Я пізнаю світ” опрацьовується тема туризму.

Діти вирішують завдання, пов’язані з вибором напрямку подорожі, вивченням країни, базових знань її культури та розмовної мови, віртуальним замовленням та придбанням квитків, розробкою туристичного маршруту. Крім знань, отриманих у ході гри кожна дитина виносить досвід, повторивши який, вона зможе швидше і простіше зорієнтуватися в реальній життєвій ситуації.

Фото: прес-служба Міносвіти

Другий інструмент реалізації такої інтерактивної навчальної системи – технічні засоби. З кожним навчальним роком учні і педагоги-“першопрохідці” в рамках реформи стикаються з новими завданнями і отримують додатковий інвентар для їх реалізації.

Але, крім досягнень, є і труднощі. На думку директора гімназії №5, першочерговими є труднощі з кадрами та нерозуміння серед батьків. Але багато батьків, за словами керівника школи, навпаки, довіряють педагогам, як тільки бачать хороші результати своїх дітей.

Непросто було і на ідейних теренах, зізнається педагог. На момент старту “пілота” у школі йшов капітальний ремонт. Непросто було все продумати концептуально, придумати простір таким, щоб були не просто “дорогі меблі” напоказ, але, насамперед, щоб вони була функціональними, підпорядкованими вимогам і завданням навчального процесу, каже Світлана Олексюк.

“Ми розуміли, що все в буквальному сенсі має працювати на дитячі інтереси, якщо хочете. Нам це вдалося. І сьогодні школа – це новий світ. Діти прагнуть сюди повернутися. Їм тут цікаво і комфортно. Переконана, що ці зміни в якості освіти, завдяки праці маси педагогів та експертів, на щастя, незворотні”, – говорить директор гімназії.

Занепокоєні батьки

НУШ передбачає більш глибоку роботу вчителів з батьками. На думку директора школи №179 в Голосіївському районі Києва Ірини Чернілевської, зворотній зв’язок з батьками як ніколи важливий для успішності дітей у НУШ.

Діти, що закінчили у гімназії перший клас, показали ті ж результати, що і першокласники в минулі роки, до реформи. Але змінилася мотивація учнів – вона зросла.

“За даними анкетування, яке ми провели у кінці навчального року, на запитання, чи відчувають батьки, що їх дитина навчається і рівень її самоосвіти і самоорганізації зростає, 81,12% відповіли ствердно. 87% дітей розповідають удома про проведений у школі часі з великим інтересом, а 64,48% дітей відвідують гімназію із задоволенням, і це, безсумнівно, – перемога”, – говорить директор київської гімназії.

І, тим не менш, на запитання про ставлення до реформи освіти та її перспективи в цілому 78% батьків висловили невпевненість в оцінці.

“У мене друга дитина пішла до школи. Адріані 6 років, Андрію – 10. Син тепер каже, мовляв, теж хоче в НУШ, зараз він вчиться по “класиці”. Можу сказати, що з дочкою менше часу йде на домашнє завдання. У НУШ його взагалі немає, але рівень знань у дитини той же. А ще там немає оцінок і цих страшних “дошок ганьби”. Дітей не порівнюють, не змушують червоніти батьків на зборах. Може, тому і ходити туди стало приємніше і простіше”, – каже мама учениці №179 гімназії Сніжана Гніденко.

Тоді як мама майбутнього другокласника цієї ж гімназії Олена Можарська, незважаючи на задоволення рівнем освіти у першому класі, висловлює деякі побоювання з приводу переходу учнів НУШ на базову освіту у п’ятий клас. “Я за особистісний розвиток. НУШ як раз про це. Але поки складно судити, що буде далі. Важливо, щоб рівень знань не знижувався при переході до старшої школи”, – турбується мама учня.

Фото: прес-служба Міносвіти

Ще один факт про НУШ: у перших класах навчаються різновікові діти – 6 і 7 років. Освітяни запевняють, що вікова різниця на процес навчання і комунікації не впливає. Але підкреслюють, що у шестирічному віці дівчинки краще сприймають нові знання. Першого вчителя в НУШ не змінюють до 4 класу. Але деякі “пілотні” школи все ж замінили педагога після другого класу.

Учитель молодших класів гімназії №179 Таїсія Сівак вважає, що реформі на користь пішло б зменшення дітей у класах і зміна ставлення батьків до нововведень. “Батьки повинні пояснити дитині, що треба бути відкритим”, – каже вчитель. Крім того, вона впевнена, що з першокласниками потрібно більше проробляти таку важливу компетентність, як фінансова грамотність.

Що чекає НУШ у новому навчальному році

Реформа на основі принципів НУШ стартувала з молодших класів. Але вже у цьому році очікується завершення розробки державних стандартів навчання для старшокласників: базової школи – 5-9 класи, і старшої школи – 10-12 класи. Над цим вже рік працює група при Міносвіти.

“Стандарти для основної школи, зрозуміло, будуть містити ті ж впроваджені в них прикладні механізми навчання, тільки вже з урахуванням інтелектуальних і психологічних особливостей не учнів початкової школи, але підлітків. Історична роль НУШ – навчити дитину розуміти, що вона живе у світі не одна”, – коментує екс-директор СШ №148 Києва, освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

Він переконаний, що експерти впораються з поставленим завданням на всіх вікових рівнях. Адже, за словами співрозмовника, “Нова українська школа” – не така вже й нова, оскільки включає в себе “методично оброблений кращий досвід традиційної української педагогіки Сухомлинського, Корчака і Виготського”. З принципово нового в ній те, що кращий досвід педагогів-попередників творчо осмислений, організований відповідно до умов, що змінилися у сучасному житті, і спрямований на формування життєвих компетентностей дітей.

Про те, що НУШ дає можливість учням легше адаптуватися до процесу навчання і встановлює більш очевидний для дітей зв’язок шкільної освіти і повсякденному житті, говорить і радник міністра освіти і науки Іванна Коберник. При цьому діти не втрачають у академічному рівні знань, впевнена вона.

За її словами, один з найважливіших результатів першого року НУШ, зазначений вчителями і батьками, – це безболісна адаптація першокласників до школи. Діти стали спокійнішими, вчаться працювати у команді, конструктивно виражати свої емоції і розуміти емоції інших, швидше перезнайомилися і здружилися, завдяки чому в класах більш здорова атмосфера, при цьому не втрачається мотивація вчитися. І все це без тиску і нагнітання, на яке в минулі роки було багато скарг, вважає Іванна Коберник.

Головна ж особливість нового навчального року за НУШ полягає у тому, що це вже другий рік реформи, і він пройде легше як для вчителів так і для учнів. Адже першачки підуть шляхом, який вже пройшли 400 тисяч учнів та 24 тисячі вчителів.

РБК-Україна.