Інна Совсун: “Бюджет-2020 не передбачає суттєвого підвищення зарплат вчителям”

Що очікує вчителів та дітей: депутати проаналізували ухвалений закон «Про загальну середню освіту».

У січні Верховна Рада України схвалила законопроект № 0901 «Про повну загальну середню освіту». Він регламентує діяльність нової української школи (НУШ), розширює автономію шкіл, гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, закріплює принцип «інклюзивності» – тобто надає можливість дітям з особливими освітніми потребами навчатися в звичайних школах, а також розширює викладання української мови у школах (у тому числі для національних меншин).

Законопроект проаналізували народні депутати України Сергій Колебошин та Інна Совсун, які є членами Комітету освіти, науки та інновацій.

За словами Сергія Колебошина, наша система освіти має змінюватися. Покращенню знань має сприяти введення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з математики для усіх випускників шкіл у формі державної підсумкової атестації (ДПА). Якщо дитина планує навчатися у гуманітарному виші, то ніщо не заважає взяти ті три предмети для складання, які необхідні для вступу. І вчитися, навіть якщо по ДПА з математики у нього не той бал, який йому потрібен.

Це необхідно державі в якості маркеру: ми повинні розуміти, де ми знаходимося, бо мешкаємо в ілюзії, що у нас все гарно, – зауважив Сергій Колебошин. –  Ми ще й досі живемо за пострадянською системою, коли була класна фізично-математична школа. Насправді у нас все не так добре. Погані показник  — це вирок нашому майбутньому, бо прошарок природничої освіти: інженерів, айтішників формує додану вартість в економіці. Ні в якому разі ЗНО з математики не є дискримінацією для гуманітаріїв, адже технарі теж можуть сказати, що ЗНО з української мови є дискримінацією для них.

Інна Совсун додала, що школа однозначно потребує реформи — про необхідність змін говорять і батьки, і учні, освітяни. Минулого року ми отримали підтвердження дуже серйозних проблем у нашій освіті: за результатами найбільшого міжнародного освітнього вимірювання PISA, українські підлітки відстають не лише від освітніх лідерів світу з Азії чи від Фінляндії, але й від центральноєвропейських сусідів, які починали в однакових з нами умовах 30 років тому. PISA показала, що 36% 15-річних учнів не знають математику навіть на базовому рівні, чверть — не досягли цього рівня з читання та природничих наук.

В Україні у кілька разів менша частка дітей, які показали високі результати з усіх предметів. Крім того, є безліч системних інфраструктурних та управлінських проблем: відсутність навчального обладнання у школах, старі непривабливі та некомфортні приміщення, нездорове харчування в їдальнях, не кажучи вже про катастрофічну ситуацію з вчителями — їхня зарплатня перестала навіть нагадувати пристойну, знайти педагога для викладання англійської, інформатики та математики, а також вчителя початкової школи, все складніше, а це значить, що школи не можуть собі дозволити відбирати найкращих вчителів, натомість працюють просто над тим, щоб зберегти.

На запитання, чи дійсно законопроект врегульовує питання цькуваннь у школі, Сергій Колебошин відповів, що закон закладає можливість, аби були розроблені необхідні підзаконні акти. Він несе декларативні норми, що дає можливість працювати далі на підзаконні акти: про це нам кажуть міжнародні експерти, партнери в країнах Європи, які вже пройшли цей шлях.

А от Інна Совсун зазначила, що законопроект не вносить практично нічого нового у питання боротьби з булінгом порівняно із рамковим законом “Про освіту”. Останній оновили минулого року, ввівши власне визначення булінгу (цькування) у закладах освіти, а також вимоги реагувати на випадки цькування і вживати профілактичних заходів щодо нього. Загалом законодавче нормування боротьби з булінгом зараз досить непогане, однак ми розуміємо, що основною ареною боротьби у цьому питанні є не парламент чи МОН, а клас, школа.

Ефективність боротьби зі цькуванням залежить від того, наскільки зміниться комунікація школи з батьками, наскільки гідність дітей, батьків та вчителів буде пріоритетом, і наскільки ми, як суспільство, просунемося у питання просвіти щодо виховання дітей і надання підтримки батькам, особливо у складних життєвих обставинах, –  зазначила народна депутатка.

Також Інна Совсун сказала, що бюджет-2020 не передбачає суттєвого підвищення зарплат учителям, окрім одноразової додаткової виплати молодим педагогам. Тобто, у бюджеті грошей вистачить, аби зарплата лишалася на тому ж рівні, про підвищення не йдеться. Що стосується надбавки наставникам за підтримку молодих вчителів — вона передбачена, але в межах фонду заробітної плати. Тобто якщо грошей не вистачає — платити її не будуть. Утім, це не єдина проблема з моделлю інтернатури, закладеною в законі. На жаль, не усі школи в країні однаково спроможні, і якщо молодий вчитель потрапляє на роботу у заклад, не немає інших педагогів з його чи її спеціальності або навіть галузі, постає велике питання, який саме досвід там можна перейняти. Те саме стосується інноваційних технік навчання, використання на уроках обладнання і технік не в кожній школі, на жаль, є ті, хто може цьому навчити.