Українська школа під час війни зберігає свій національний дух і слугує опорою для країни. Таку думку висловив доктор педагогічних наук, професор Ігор Лікарчук у своїй статті.
За словами експерта, справжня національна школа — це не святкові заходи, портрети на стінах чи «тижні патріотизму». Це щоденна робота, яка формує український дух, зберігає пам’ять, традиції та гідність учнів.
Лікарчук наводить приклад звичайної української школи, де більшість учнів єврейської національності, але при цьому школа поєднує навчання на рідній мові, державні символи та єврейські традиції. Це, за його словами, і є прикладом мудрого поєднання власного коріння та приналежності до країни.
Експерт підкреслює, що сьогодні українська школа часто втратила свою культурну ідентичність через надмірне копіювання іноземних практик та втрату пам’яті про власну історію. Водночас, у багатьох школах є вчителі та директори, які зберігають і передають український дух своїм учням.
«Українська школа у війні тримається під обстрілами, у холоді, у темряві. Там, де тримають школу — тримається країна», — зазначає Лікарчук.
Автор наголошує: бути українською школою — означає пам’ятати себе, свої традиції та культуру, а не копіювати чужі моделі.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
