І. Чернілевська: я вимагаю дій на захист учителів

Накипіло…Знову скажу правду. Тільки спокійно…Почну, як у задачці.

Дано: 

КОВІД…

Діти і підлітки хворіють, але часто в легкій формі і навіть іноді безсимптомно….

Учителі…хворіють…серед учителів третина – люди пенсійного віку…Пенсійний вік – зона ризику. Школи закрити не можна, якість дистанційної освіти низька.

Мета: максимально зберегти освітній процес…зберегти очну форму. Та і діти хворіють частіше у легкій формі. Учителі не мають ніяких преференцій в організації діагностування ковіду, про лікування, страхування і говорити немає сенсу… Така ситуація сьогодні, 25 листопада…

Таке відчуття, що навмисно на ці факти ніхто не зважає… Може, нас знищують? Чи ми такі жертовні, чи ми такий незначний пішак, якого і втратити не шкода?

І не звинувачуйте мене у надмірній істериці або пафосі. 22 вчителі з 98 хворі. Ковід діагностовано у 7 (учнів у гімназії 1470, хворіють на ковід теж 7). Усі вчителі заплатили за своє діагностування 900-990 гривень. Це вартість 15-20 уроків…. Не всі звертаються до приватного діагностування…

Приклад з життя: чудова вчителька початкової школи, ВЕЛИКИЙ ВЧИТЕЛЬ …захворіла. Їй 62 роки (навмисне не називаю ім’я!), запитую : «Колего! Як справи? Вас направили на аналіз?» А у неї сімейний лікар відкрив лікарняний… Лікує.. «Ні, на тест не направляли… Сказали пізніше» – ось така відповідь. Тиждень минув, нюх і смак зник… І далі не направляли… І не направили.. Уже виписали… Ковід у неї не діагностовано …Радію, що колега повернулась до роботи… Запитую, як справи. А вона каже: «Важко…Раніше на 4 поверх легко злітала…А зараз з відпочинком, віддишкою…така слабкість…».

Маю випадок повторного захворювання на ковід у медпрацівника гімназії. Системи повідомлення мене, як директора, про контактних, про хворих учнів – НЕМАЄ… Це я і є ця система.

Завдяки соціальній свідомості батьків я на свій вайбер отримую довідки від батьків, на підставі саме такої довідки я маю право й обов’язок перевести клас як контактних на 14 днів дистанційного навчання. І не один раз отримувала довідку про дитину, яка захворіла на Ковід. У довідці зазначено 11 днів отримання результату! Реагувати запізно. Я отримую довідку з таким терміном, що всі ці 14 днів вже пройшли… І цей контактний клас вже провчився…

Це ніякий рівень організації боротьби з поширенням хвороби. Згаяний час з березня 2020, який не використала влада для розгортання діагностичних лабораторій – це однозначний провал!

Не розумію: чому не тестують вчителів? Чому не тестують дітей? Якщо різні види карантину вбивають бізнес, не вистачає грошей і потужностей на всіх… Але ж діти – це така широка і зараз така небезпечна група…Тестують лікарів (Господи! Дай сили і здоров’я цим мужнім людям, які нас рятують!), поліцію і державних службовців…Чому нас, учителів, викинули і вперто не бачать? А ми тримаємо, як фронт, удар, бо не бачити, як швидко захоплює ланцюг хвороби вчителів, не можна!

Скажу ще більш крамольну річ: я (як установа) можу недовчити, але я не маю права не зберегти дітей…А це і вчителі на уроках, це вчителі на перевах, це вчителі на замінах…Я не маю права не зберегти…

І я категорично проти прохань, надій на якусь благодійність – ми працівники держави, які плекають майбутнє. Я не знаю, що є дорожчим за дітей… І я знаю, що школа без дітей – мертва, але школи без вчителів просто немає… Я вимагаю дій на захист учителів! Вимагаю від владних структур всіх рівнів…Зволікати не можна…

P.S: питання не в організації дистанційки..це крайня вимушена міра. У мене є власний досвід. Я готую уроки і в google класі і використовую цей матеріал на уроці в режимі реального інтернету.. Дуже зручно…Викладаю історію у двох 9-их класах. один клас був на дистанційці 2 тижні, а другий вчився очно. Дала тестову роботу. Клас , що був на дистанційці написав на 4,75 бали, а очний на 8… Дитині важко примусити себе, а гуртом у класі успіх більший…тому і чіпляюсь за очне навчання…

Оригінал