Добре слово для кожного приємне, а часто ще й здатне подарувати відчуття, що у дитини виросли за спиною крила. Як хвалити своїх вихованців, щоб мотивувати їх і при цьому не перехвалити, розповідає EtCetera.
ХВАЛІТЬ ЗА ДІЇ ТА ЗУСИЛЛЯ Хвалити треба не лише за те, яка дитина розумна та кмітлива (адже це дано їй від природи), а за зусилля, яких вона докладає для виконання завдання. При цьому дуже важливо свою похвалу «розгорнути», пояснивши, чим саме школяр чи вихованець може пишатися («Молодець! Ти так старався, коли робив цю аплікацію – акуратно вирізав, гарно поєднав кольори. Чудова робота!», «Дуже гарно написав диктант! Мабуть, довго готувався та повторив усі правила»).
ХВАЛІТЬ В МІРУ
Ваша похвала має бути заслуженою та щирою. Якщо дітей хвалити щодня, та ще й одними і тими ж словами, ваші слова втратять свою цінність, а вихованці чекатимуть, що кожна їх дія має супроводжуватися схваленням. До того ж, це може призвести до зарозумілості та пихатості.
НЕ ПРОТИСТАВЛЯЙТЕ ОДНУ ДИТИНУ УСІМ ІНШИМ
Наприклад, лише один учень виконав домашнє завдання, усі інші – ні. Так, безперечно, педагогу це не подобається, і того, хто виявився найбільш слухняним, хочеться похвалити. Проте це буде ведмежа послуга – усі інші учні можуть затаїти образу на «вискочку» та відвернутися від відмінника. Краще зробити це наодинці, а не протиставляючи: «Ось, подивіться, який молодець, не те що всі інші».
ЗАВЖДИ АКЦЕНТУЙТЕ УВАГУ НА ХОРОШОМУ
Не варто хвалити за щось, і одразу ж переходити на недоліки. Наприклад: «Блискуче розв’язав задачу. А от з прикладами щось явно не так». Виходить, що ви спочатку підвищуєте дитині самооцінку, і одразу ж «підрізаєте їй крила». Адже яка різниця, що задача розв’язана правильно, якщо з прикладами біда.
НЕ ПОРІВНЮЙТЕ
Похвала має бути абсолютною, адресною та індивідуальною. Не варто, кажучи про успіхи дитини, порівнювати її результати з іншими, щоб не вийшло щось на кшталт: «Ти такий молодець, адже впорався із завданням краще, ніж твій сусід по парті».
- dsq_needs_sync:
- 1
