Ховаються по кутках, але навчилися списувати: чому школярі та вчителі незадоволені “дистанційкою”. Реальні історії

Дистанційне навчання в школі через локдаун стало справжнім випробуванням як для самих учнів та їхніх батьків, так і для педагогів. Далеко не у всіх сім’ях є комп’ютерна техніка, до того ж виникають проблеми з інтернетом. А головне, якщо в сім’ях по два-три учні, та ще й батьки працюють з дому, то в квартирах просто не вистачає “робочих” місць.

Крім того, значна частина навчання дітей лягла на плечі мам і тат. Детальніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

З’явилися приводи для скандалів

Онлайн-уроки стали прекрасним приводом для батьків побачити, як викладачі ведуть заняття в класі.

Так, у Тростянецькій філії Щербанівського ліцею в Полтавській області зчинився скандал. Під час онлайн-уроку викладачка математики Наталія Хмелько почала кричати на дітей за те, що одна з учениць написала в спільному чаті, що вчителька спізнюється.

“Все почалося з того, що вчителька запізнилася на конференцію, і дівчинка Даша написала про це в спільному чаті: “вчительки немає”. І коли педагогиня з’явилася, то почала не зі слів “Добридень, тема уроку така-то”, а з крику на Дашу. Помітивши, що я знімаю на телефон усе, що відбувається, вона накинулася на мого сина”, – описала ситуацію мама школяра Ксенія Мащенко.

Мама виклала відео в соцмережі. За її словами, скарги на цю викладачку від сина надходили давно. А тепер вона особисто переконалася в тому, як учителька веде урок. Мама зверталася до адміністрації школи, показувала їм записи, але заходів не було вжито.

І тільки після того, як запис потрапив у мережу, вчительку усунули від ведення уроків у цьому класі. Щоправда, тепер математику дітям викладає вчитель фізики та інформатики. Мама хлопчика побоюється, що після того, як діти підуть в школу на навчання, ця вчителька знову повернеться в клас.

Ні комп’ютерів, ні місць

Але не тільки на це скаржаться батьки. Дистанційне навчання показало, наскільки школи й діти не готові до такої форми навчання.

“У мене четверо дітей. Троє з них – школярі. Уявіть, що в нашому сільському будинку потрібно знайти хороший інтернет і для кожної дитини тихе місце, щоб він міг слухати пояснення вчителя і брати участь у роботі. А також три комп’ютери або планшети. В результаті двоє вчаться з телефонів, тому що в будинку є тільки один старий комп’ютер”, – скаржиться Віра Онищенко з Київської області.

А тато 5-класника з Дніпра організував навчальний кабінет для сина у ванній кімнаті. “У нас двокімнатна квартира, двоє дітей. Молодший ще маленький, вдень спить. Коли він не спить, то кричить, ходить по квартирі, словом, при ньому створити тиху атмосферу неможливо. Батько придумав і обладнав робоче місце у ванній. Принаймні син може зачинити двері й ніхто його там не чіпає”, – розповідає мама хлопчика Вікторія Коваленко.Зв’язку немає навіть у селі, не те що в школі

Інтернет зв’язок – це взагалі болісна тема зокрема й для вчителів. Часто уроки скасовуються через те, що у вчителя немає можливості підключитися до інтернету. У багатьох школах замість уроків викладачі просто передають завдання через Viber.

Учитель історії зі школи села Порепи Рівненської області Микола Петрук каже, що через дистанційне навчання діти втрачають якість освіти. І всьому виною – технічні проблеми.

“У нас у селі навіть інтернет поганий, він постійно зникає. Ми, вчителі, в Zoom на нараду не можемо зайти. Що там казати про навчання. У нас тільки в кабінеті інформатики є інтернет. У школі жодного Wi-Fi немає. Усі намагаються якось вийти з дому, але це марно. У дітей теж немає зв’язку, а в деяких – і сучасних телефонів для такого навчання. Ми вже з весни бачимо, що втрачаємо учнів. З понеділка школа буде працювати офлайн, у нас є шість входів, усі будуть ізольовані, але вчитися треба в класах. Нам ніхто не допомагає, нічого не купують, школу не оснащують, тому виходу немає”, – говорить Петрук.

А там, де є зв’язок, турботу про навчання часто перекладають на плечі батьків.

“У мене дитина в 1-му класі. Нам просто всі завдання скидають у класрум, і ми повинні разом із дітьми їх робити. Я сама працюю віддалено з дому. Пів дня проводжу з дитиною, пояснюю замість учителя. Потім потрібно свою роботу встигнути зробити. У мене просто немає сил”, – скаржиться Людмила з Києва.

“Моя дитина в 4-му класі. І наш день має такий вигляд. Вчора було п’ять уроків. Початок о 10 годині ранку. Перший урок, 5 хвилин на оргпитання, 10 хвилин пояснювали новий матеріал. Потім учителька дала самостійне завдання на 30 хвилин. Потім почався другий урок. Знову 10 хвилин пояснення матеріалу і вчитель відключається на півгодини, щоб діти самостійно все виконували. Ясна річ, моє завдання – все контролювати і знову пояснювати. Словом, усі батьки в процесі навчання дітей”, – розповідає Вікторія Перепелиця з Кропивницького.

То кіт на екрані, то тато в трусах

А в багатьох школах Волинської, Хмельницької областей дітям просто продовжили канікули, щоб не організовувати онлайн-навчання.

“Уже багато разів просили батьків підключитися до нормального оператору. Під час уроку діти зникають з Zoom. Як результат – відстають. Організація робочого місця дитини – це окремий біль. Поки йде урок, за спиною учня то мама в нічній сорочці промайне, то тато в трусах. То хтось із дітей почне демонструвати всьому класу свого кота, папугу, хом’яка”, – розповідає вчитель однієї зі шкіл Києва Оксана.

За словами педагога, на дистанційці багато дітей навчилися списувати. “Вони домовляються в інтернеті з кимось, хто допомагає у вирішенні завдань тощо. Йде контрольна, вони швиденько перекидають завдання “помічнику”, а потім усі рішення переписують із телефону. Відстежити це складно. Я вже мрію, коли ми повернемося в школу, провести додаткову перевірку знань”, – каже Оксана.

Батьки скаржаться на уроки фізкультури. “Діти нам усю квартиру розносять. Їм потрібно стрибати, бігати, робити якісь вправи на підлозі або на дивані. Після такого уроку кімнату потрібно приводити до ладу”, – розповідає мама школяра з Дніпра Тетяна Денисенко.

Багато батьків і вчителів чекають не дочекаються, коли ж у країні все-таки дозволять відкрити школи, щоб продовжити навчання дітей. Як з’ясувалося, технічно найбільше до онлайн-навчання не готові школи в селах і районах. А в містах самі педагоги не завжди вміють працювати з дітьми на відстані. Тому з понеділка, 25 січня, швидше за все школярі знову сядуть за парти.