Гра на користь: шість ідей для згуртування однокласників

Ігри для знайомства в дитячому колективі

Із початком нового навчального року хтось із дітей вперше потрапить до класного колективу, а хтось опиниться у вже знайомому оточенні. Але у будь-якому випадку всім доведеться шукати спільну мову з однолітками. Тож учителю необхідно зробити так, щоб діти раділи новим обличчям у колективі та швидко запам’ятали один одного. Як можна згуртувати учнів, щоб створити атмосферу довіри та невимушеності?

Звісно, у пригоді стануть ігри для знайомства! Вони ще називаються «криголами». Це прості, але ефективні прийоми, які допоможуть дізнатися про однокласників дещо нове та створити гарний настрій. 

Ігри для знайомства корисні не лише для першачків: їх можна застосовувати і в п’ятому класі, коли учнів після закінчення початкової школи наново об’єднали у класи, або коли до класу прийшов новенький.

Тож якщо ви бажаєте, щоб учні вашого класу швидше здружилися, використайте ігри, описані в цьому матеріалі!

Чарівні пензлі

Застосуємо трохи магії. Що треба зробити? Вчитель заздалегідь пише конкретні імена на чистих аркушах паперу кремом або безбарвним клеєм. Далі під час уроку він показує дітям такий аркуш – нібито нічого незвичайного – і кладе його на стіл. А ось далі починаються чари. Притрушуємо аркуш кольоровим порошком, який за кілька секунд змітаємо «чарівним» пензлем. Тепер, якщо подивитися на аркуш, можна прочитати чиєсь ім’я. Коли дитяче здивування вщухне, запропонуйте підвестися учням, яких звуть так само.

У чому секрет успіху? Імена, які були на аркушах, діти, ймовірно, запам’ятають, адже те, що викликало подив та захоплення, згадати легше. 

Снігова куля

Гра, яка дозволить дізнатися ім’я та вподобання дітей. У великих класах можна об’єднати учнів у групи. Перший учень називає своє ім’я та захоплення, назва якого починається з першої літери імені. Другий учень повторює ім’я та уподобання першого, і лише потім розповідає про себе. Наприклад, «Костя, книжки», «Тетянка, танці». Третій дитині потрібно повторити вже 2 імені та 2 хобі чи вподобання учасників. Останній учень повинен напружити пам’ять та назвати всі імена та улюблені справи дітей класу. Ведучий може поміняти гравців місцями, щоб учні запам’ятовували одне одного, а не послідовність імен.

Можна пожвавити гру, запропонувавши наприкінці відгадати, кого з однокласників називає вчитель. Наприклад, щоб відповісти на запитання «Хто обожнює вареники на вечерю» або «Хто любить крутити спінер», дітям потрібно згадати ім’я того, про кого йдеться. Або можна створити спільне «павутиння дружби», коли учні знов по черзі розповідають про своїх однокласників те, що тепер знають, перекидаючи один одному клубок ниток: «Я знаю про Машу, що вона ненавидить манну кашу», «Я знаю про Сашка, що він займався самбо». В результаті всі гравці об’єднані інформацією один про одного.

У чому секрет успіху? Така гра не тільки знайомить дітей, а й чудово розвиває в них пам’ять та увагу!

Знайди власне місце

Ця гра має декілька різновидів, обирайте той, який більше сподобається:

• учитель пропонує дітям об’єднатися в команди, знайшовши в класі своїх тезок, або, якщо їх немає, увійти до групи «Розмаїття». Далі діти повинні дати назву своїй команді та зробити коротку презентацію про те, які вони – Оленки, Михайлики, Софійки;
• учні сідають колом. Хто-небудь із дітей говорить: «Я люблю ось таку музику». Ті, хто розділяє ці інтереси, повинні підсісти до нього. Потім інший гравець каже: «Я люблю жуйки». Любителі жуйок підбігають до цього учня та формують команду. Групи можуть бути утворені за кольором одягу чи волосся, за смаками та захопленнями;
• діти сідають за парти. Вчитель говорить: «Нехай поміняються місцями ті, хто…». Щоразу він називає нову ознаку – «…ті, хто має вдома кошеня», «…ті, хто любить пиріжки», «…ті, хто любить грати у футбол більше, ніж у комп’ютерні ігри». Після слів учителя діти, про яких йдеться, повинні зайняти інше місце;
• учитель малює на підлозі лінію, розділяючи нею клас на дві частини. Далі він перелічує різні ознаки, наприклад: «Нехай праворуч стануть ті, хто любить малювати» або «Нехай ліворуч стануть ті, чиє ім’я починається на голосний». Діти, якщо їх стосується названа ознака, повинні швидко, не зіткнувшись, перебігти на потрібний бік кімнати. Інакше вони залишаються на протилежному боці. Учні, які зіштовхнуться, вибувають із гри.

У чому секрет успіху? Будь-який різновид цієї гри підходить молодшим школярам, які ще важко втримують увагу та не можуть довго сидіти на місці. Така гра вчить спілкуватися одночасно з великою кількістю людей, дозволяє учням дізнатися багато нового про друзів і виявити спільне з ними, не боятися висловлювати власні думки. А ще тренує дитячу уважність та швидкість мислення, і допомагає навчитися визначати лівий і правий бік.

Відправимо посилку

Усі гравці стають або сідають колом, щоб було видно кожного, і починають відбивати долонями та стопами ритм: «хлоп-топ-я-ти, хлоп-топ-я-ти». Далі замість «я» перший учень називає своє ім’я, а замість «ти» – посилку – ім’я будь-якого іншого гравця. Тобто виходить приблизно так: «Хлоп-топ-Коля-Оля, хлоп-топ-Маша-Саша, хлоп-топ-Юра-Галя». На якомусь етапі ритм прискорюється, і всі починають підказувати, що зараз треба сказати, а потім ще когось й обрати! Бо чим швидшим стає темп, тим важче вимовити навіть власне ім’я. 

У чому секрет успіху? Ця гра допоможе запам’ятати імена однокласників, а також тренуватиме відчуття ритму, швидкість реакції та уважність.

П’ять речей

Діти стають у пари та за п’ять хвилин жестами показують одне одному п’ять найважливіших для себе речей. Потім кожен із пари розповідає те, що зрозумів. Потрібно зробити це якомога цікавіше, можна не лише говорити, але й намалювати щось про партнера. Форму можна залишити на розсуд учасників.

Важливі речі можуть бути будь-якими: мої улюблені іграшки або смаколики, найстрашніші для мене жахіття. 

У чому секрет успіху? Гра не лише лише розкриває творчі нахили дітей, але й вчить бути уважними до однолітків.

Кельтське колесо

Гра для старшокласників. У давніх кельтів була легенда, згідно з якою всіх людей за психологічними рисами можна поділити відповідно до сторін світу. Люди справи та дії – з півночі; ті, хто любить теплі стосунки і комфорт в групі – з півдня; поціновувачі порядку, точності, дисципліни – із заходу; люди творчості, генератори ідей – зі сходу. Запропонуйте учням віднести себе до певного типу, презентувати свої сильні сторони та поміркувати про розвиток необхідних якостей. Час на підготовку завдання – не більше 10 хвилин.

Мета кожної групи – презентувати себе, розказати про чесноти і якості своєї сторони світу та пояснити, навіщо їй потрібні представники інших груп, інші сторони світу. Запропонувати власний варіант того, як найкраще поділити обов’язки, як вирішувати спільні завдання. Наприкінці такого знайомства вчитель питає у кожної сторони світу, яка ще сторона, крім вже визначеної, є в кожному з них. 

Що робити, якщо в класі не вистачає представників якоїсь групи (найчастіше це захід)? Зверніть увагу дітей на те, що грати неповним складом не вдасться – ми не зможемо отримати повну картину світу. Тоді пропонуємо учням, які помітили у собі риси відсутньої частини кельтського колеса,  утворити необхідну групу і виконати завдання.

У чому секрет успіху? Школярі вчаться і себе презентувати якнайкраще, і бачити позитивне в інших, і розуміти, чим вони можуть бути корисними для людей. Отже, гра вчить взаєморозумінню та пошуку переваг у розмаїтті.

А які прийоми застосовуєте ви, щоб згуртувати учнів у класі?

На Урок