Фінансова грамотність у молодшій школі: як говорити з дітьми про гроші?

Фінансова грамотність – це одна з компетенцій, якою діти повинні оволодіти згідно з програмою Нової української школи. І мова йде не стільки про «грошову арифметику», скільки про розуміння різних економічних процесів і вміння брати участь в них. EtCetera з’ясовував, як на практиці виглядає фінансова грамотність дитини і як школа повинна розвивати цю компетентність.

НОВИЙ ПРЕДМЕТ? Фінансова грамотність – це не окремий предмет, а сукупність навичок і уявлень про економіку і фінанси, які дитина може отримати частково на уроках математики, частково – на заняттях з літератури, української або іноземної мови, історії або права. Ці навички учень здобуває впродовж усього навчання в школі. У молодших класах це елементарні знання про гроші і ціни, в старших – формування уявлення про податкову систему, бізнес-план, сімейні накопичення.

НАВІЩО ЦЕ ПОТРІБНО? Всі сучасні системи освіти прагнуть виховати людину в форматі «еко», тобто – розумного і раціонального споживача, який буде грамотно розпоряджатися ресурсами планети і суспільства. Тому програми будуються таким чином, щоб практично будь-яка розглянута тема знаходила своє практичне застосування в житті.

ЯК РОЗКАЗАТИ МАЛЮКАМ? Може здатися, що тема грошей, покупок і складання бюджету – це складне питання, до якого варто підійти лише в 4-5-х класах школи. Але це не так. Для прикладу можна згадати дитячі ігри в «Магазин» і перші кишенькові гроші, які батьки виділяють малюкам. Якраз з цього і можна почати навчання першокласників фінансової грамотності.

1 У ВСЬОГО Є ЦІНА. Рахувати гроші – це добре, але набагато важливіше – розуміти, за що ми отримуємо їх, на що витрачаємо, і чому речі й послуги коштують саме стільки. І це – тема праці і виробництва. Недостатньо просто поставити перед дитиною тарілку супу – потрібно розповісти, з яких інгредієнтів він складається, скільки вони коштують і де продаються, що потрібно для їх вирощування або виробництва. Такі «поживні бесіди» практикують у молодших класах японських шкіл. Там з дитинства привчають цінувати чужу працю. Обідній час може стати часом освіти і в українській школі.

2 ПОТРІБНО ВМІТИ ЕКОНОМИТИ. З розуміння того, що у будь-якого продукту або речі є своя ціна, за якою стоїть велика праця людей і чимало ресурсів, виходить необхідність економії. Наприклад, якщо правильно підготувати грядку для поливу, то води можна витратити менше. А якщо писати більш компактно, то зошита вистачить надовше. Такі приклади показують, що економія – це не завжди розмова про гроші. Більше того, не завжди можна заощадити, купивши дешеву річ. Чудовим прикладом цього стане демонстрація відпрацьованих пальчикових батарейок і акумулятора, який можна заряджати багато разів. Звичайні батарейки, хоч і набагато дешевші за акумулятор, але швидше «сідають». Викидати їх у сміття не можна, оскільки  вони дуже токсичні і забруднюють грунт – потрібно віддавати їх в пункти прийому вторсировини. Звідти їх повинні направити на утилізацію. Все це – додаткові витрати до тих грошей, які ми витрачаємо на те, щоб міняти батарейки, які сіли. У підсумку виходить, що дорогий акумулятор купити набагато вигідніше.

3 ПЛАН – ОСНОВА ЕКОНОМІЇ. Дуже просто показати дитині, що спонтанні рішення і покупки найчастіше найменш економні. Яскравим прикладом може стати картина столу з брудним обіднім посудом. Накладаючи собі їжу, діти зазвичай беруть більше, ніж можуть з’їсти. Це відбувається через почуття голоду, неуважності і наслідування іншим. Тому варто навчити малюків простих правил:

– Я їм, коли хочеться, а не коли їдять інші.

– Я беру менше, а потім додаю, щоб не залишати зайвого.

– Я вибираю страви заздалегідь, відповідно до свого смаку.

4 РІЗНИЦЯ МІЖ «ХОЧЕТЬСЯ» І «ПОТРІБНО». Фінансова грамотність – це ще й уміння робити правильний вибір. Навчити дитину робити такий вибір можна на прикладі сімейного бюджету. Для початку потрібно зрозуміти, скільки в ньому грошей і з яких джерел вони надійшли. Потім розібратися, з чого складаються щомісячні витрати сім’ї. Які з них – обов’язкові і прогнозовані (комунальні платежі, витрати на проїзд, оплата гуртків), які можна варіювати (витрати на продукти, одяг), які є факультативними (розваги). Наступний крок – відняти від суми доходів обов’язкові витрати, скласти план варійованих витрат і вирішити, куди пустити те, що залишиться. Крім того, важливо пам’ятати про сімейні заощадження (на щорічний відпочинок або дорогу покупку) і про фонд «про всяк випадок».

Такі проекти допоможуть дитині краще зрозуміти потреби власної сім’ї і усвідомити, чому неможливо витрачати гроші тільки на розваги і смакоту.

5 БІЗНЕС – ЦЕ РОЗУМІННЯ ЖИТТЯ. Не варто скептично ставитися до бізнес-проектів у молодшій школі. Іноді вони можуть краще за вчителя розповісти про те, як влаштоване життя. Простіше за все почати зі шкільних ярмарків. Дітям доведеться підготувати стіл або вітрину, виготовити товар на продаж, встановити ціну на нього, зробити рекламу, спрогнозувати обсяг виручки, розподілити ролі (хто продає, хто закликає гостей, хто підносить товар, якого не вистачає, хто стежить за чистотою). Крім того, потрібно вирішити, на що підуть зароблені гроші. У 4-5-х класах учні вже можуть організувати платний вечір танців з частуваннями або кіносеанс для батьків з продажем квитків.

ХТО ДОПОМОЖЕ? Поки що в українських вчителів мало досвіду у викладанні фінансової грамотності. Однак їх іноземним колегам, які працюють за аналогічними програмами вже давно, є що розповісти і чому навчити. Якщо ви знаєте англійську мову і хочете поповнити свій педагогічний арсенал креативними кейсами, зверніться до ресурсу My classroom economy.

Самому розібратися в питаннях економіки, фінансових інструментах і бюджетах допоможе посібник з фінансової грамотності від Нацбанку України.

Приклади занять та ігор з виховання фінансової грамотності можна знайти ТУТ.

EtCetera