Дозвіл на джинси, день у піжамі і сортування сміття – як школа у Кропивницькому співпрацює з дітьми і батьками

НВО №6 у Кропивницькому – показова з погляду різноманітності заходів для батьків і учнів. І найактивніше тут – учнівське самоврядування.

Директорка Надія Кравченко розповіла “Новій українській школі”, як у її школі на зборах визначають цінності, чому пасивність учнів – це стереотип, що таке Рада школи і хто голосує проти джинсів.

Директорка школи Надія Кравченко

КОМУНІКАЦІЯ

У школи є як традиційні інформаційні стенди для батьків, так і сайт. Але найбільшим попитом користується сторінка у фейсбуці. Її веде педагог-організатор, але доступ має вся адміністрація і керівники методоб’єднання. Інколи ми стрімимо там відео з подій.

Крім цього, учнівське самоврядування має свої сторінки у фейсбуці та інстаграмі.

Також ми використовуємо gmail пошту. Найбільш активно нею користуються батьки учнів молодших класів. Там ми надсилаємо інформацію, яка потребує більше пояснень і яка завелика для Viber (у Viber кожен клас має свою групу).

У холі з диванами і телевізором ми показуємо фільми, рекламні ролики чи презентації, зняті нашими учнями чи вчителями. Це теж джерело інформації для батьків.

ЗБОРИ І ЗУСТРІЧІ

Ми рекомендуємо класним керівникам проводити збори з батьками тричі на рік. Ці три рази адміністрація дає питання, які потрібно висвітлити.

Щодо інших зборів, то класний керівник сам обирає формат зустрічі: індивідуальні (коли інформацію краще надати віч-на-віч) чи групами. Часто збори тематичні. Наприклад, були про булінг.

Наші батьки можуть зібратися й самі. Я вважаю це батьківськими зборами в чистому вигляді. Вони можуть зробити це будь-коли у школі, але мають повідомити адміністрації. На збори можуть запросити (або ні) будь-якого працівника школи.

Директорка з учнями

Ми з вчителями вирішили, що батьки можуть телефонувати класному керівнику в узгоджений час, який визначають на зборах. Тому в кожного класу це по-своєму.

Так само через класних керівників батьки можуть узгоджувати зустрічі з вчителями-предметниками (чи з персоналом), щоб це не було хапання за руку на перерві, коли у вчителя інші плани.

Щодо адміністрації, то тут є визначені дні прийому, але їх зазвичай не дотримуються. Тому якщо в мене є час, ми спілкуємося з батьками незалежно від визначених годин.

Загальношкільні збори можуть бути тематичними. Останні були для батьків учнів 9-х класів. Ми говорили про те, як діти складатимуть ДПА і обговорювали профілі для 10-х класів, які ми можемо реалізувати. Запитали, які цікаві батькам. Дали тиждень подумати і будемо опитувати дітей про рішення.

Учні обирають цінності школи

Так само ми збирали батьків 1-х і 5-х класів, щоб обговорити правила школи і можливі труднощі, як їх долати. Хочемо наприкінці року провести ще раз.

У цьому ж році а нас був захід, присвячений визначенню цінностей школи. У ньому брали участь і вчителі, і учні (5-11 класів), і технічний персонал, і батьки. Кожна група грала в гру і презентувала свої п’ять цінностей. Згодом Рада школи визначила п’ятріку, яку всі називали найчастіше.

РАДА ШКОЛИ

До Ради школи входять 11 представників учнів, 11 батьків і 11 вчителів. Рада збирається чотири рази на рік, за необхідності – частіше. Інколи засідання може бути відкрите для всіх охочих.

Рада затверджує річний план роботи школи (наприклад, коли будуть канікули або чи потрібна шкільна форма). До речі, одна з найяскравіших ініціатив полягала в дозволі носити у школі джинси.

Цю пропозицію внесли на розгляд Ради школи учні. І тільки батьки голосували проти! Для мене це було велике відкриття.

ПРОБЛЕМИ

Серед батьків не завжди є консенсус, тому потрібно проводити обговорення чи голосування. Кілька років тому Рада школи вирішила заборонити батькам вільно пересуватися школою, тому вони мають чекати дітей у холі. Для цього було кілька причин: у нас вузькі коридори, коли багато людей – шумно, і ми не можемо проконтролювати всіх, хто заходить. Класні керівники пояснювали рішення на зборах, але частина батьків або не прийшла, або не зрозуміла причин. Були й просто незгодні. Ми намагалися переконати, що це рішення більшості.

ВЧИТЕЛІ

Для вчителів у нас є віртуальна учительська, де ми публікуємо документи, які потрібні вчителям у довготривалій перспективі. Там є і розклад. Також вчителі мають робочі групи у Viber чи месенджері. Ми не відстежуємо, чи всі вчителі зареєстровані, бо це право кожного. І паралельно оголошення чи розклад вивішуємо в учительській.

учителі на День вчителя

Серед стандартних речей у нас є педради, серед нестандартних – безкоштовні тренінги і семінари. Їх ведуть або спеціалісти з ГО, або наші вчителі, які були учасниками конференцій і готові ділитися почутим.

УЧНІ

Мені довелося подолати вчительські стереотипи про учнівське самоврядування, про те, що учні безініціативні. Бо все навпаки. Просто потрібно їх чути.

До самоврядування входять учні з 7 до 11 класу, по 4 представники від кожного.

Однією з їхніх найцікавіших ідей був Spirit Week. Самоврядування запропонувало зробити кожен день останнього тижня навчального року тематичним: піжамний понеділок, геройський вівторок, мультфільмова середа… Це все стосувалося одягу. Цією можливістю скористалися приблизно третина учнів, до піжамного понеділка долучилися навіть деякі вчителі.

Spiritweek, день кіно та мультфільмів

Оскільки наша школа з поглибленим вивченням англійської, то самоврядування також проводило день кіно англійською: учні обирали фільми, переглядали і обговорювали їх у нашому холі.

А якось діти зробили рубрику “шість запитань”: ставили вчителям і адміністрації запитання, які їх найбільше турбували чи цікавили. Відповіді показували в холі. Ці ж шість запитань вони поставили Олександру Елькіну (натхненник ГО “ЕдКемп Україна”) під час ЕдКемпу в нашій школі. Олександру так сподобалася така активність дітей, що він запросив їх на всеукраїнську (не)конференцію.

Наше учнівське самоврядування нестандартно підходить навіть до обговорення проблем та ідей з адміністрацією. Наприклад, минулого травня вони запросили нас не в кабінет, а на природу. І не смажити шашлик, а зефір в шоколаді.

Нещодавно школа подавала проект про сортування сміття на громадський бюджет. Ми хотіли не просто встановити контейнери, а й провести тренінги для учнів, педагогів і батьків – щоб мотивувати людей сортувати і розповісти, як це робити. Голосувати могли тільки повнолітні, тому завдяки підтримці батьків ми перемогли. Але учні робили рекламу в школі і залучали громаду міста. Зараз ми вже сортуємо сміття.

Щороку батьки разом з учнями проводять ярмарку “Непотрібна річ – в потрібні руки” (за межами школи). Вони продають речі, які їм уже не потрібні, але, можливо, ще стануть комусь у пригоді. Але головна цінність ярмарки – не продати щось, а всім разом поспілкуватися. Настрій, який це все супроводжує, – найважливіший. Зібрані кошти самоврядування може витратити на свої ідеї.

Ще в нас є день мейкера. До нього долучаються і батьки, і вчителі, і учні. Упродовж одного дня на канікулах усі охочі пропонують ідеї майстер-класів. Ми надаємо клас і допомагаємо все організувати.

У цьому році ми створили шкільну службу медіації. Діти, які хотіли долучитися, заповнили анкети. Були вікові обмеження і вимоги, щоб дитина сама не брала участь у конфліктних ситуаціях і мала час на роботу. Обрані учні пройшли тренінг від ГО і отримали сертифікати, прорекламували службу в класах, прописали етичні правила медіаторів і випадки, в яких можна до них звернутися.

Школа презентує себе на Наукових пікніках

ГРОШІ

До цього року, якщо школі потрібні були додаткові кошти, їх збором займався батьківський комітет. І на потреби школи, і класів.

У цьому році ми (адміністрація, – авт.) не цікавимося, що відбувається. Деякі класи збирають, інші – ні.

У разі потреби в додатковому фінансуванні батьки вирішили збирати гроші на спільнокошті. Наприклад, у нас є відеоспостереження, але не всюди, де б хотілося. Тому якщо в кінці навчального року бюджетних коштів не вистачить – будемо долучати батьків. Також є ідея облаштувати шкільне подвір’я. Але спершу спробуємо зробити це з допомогою організацій і проектів.

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

Усі фото надані школою