Чому контракти для вчителів-пенсіонерів не розв’яжуть кадрову проблему

Про кадрову кризу в педагогічних закладах та сьогоднішні шляхи їх розв’язання розмірковує народна депутатка Інна Совсун.

У своїй колонці для ZN.UA народна депутатка від фракції «Голос» #Інна_Совсун порушила болюче питання української освіти – кваліфікація педагогічних працівників.

Кваліфіковані та мотивовані вчителі – основна складова якісної середньої освіти. Так вважають і міжнародні експерти з освітньої політики з Організації економічного співробітництва та розвитку, яка проводить найбільше міжнародне освітнє вимірювання PISA, і українські громадяни – 83% з них визнали, що робота вчителя є важливою для суспільства, – зазначила Інна Совсун.

Саме вчителі мають стати рушіями змін школі, підкреслює депутатка. Доволі посередні результати українських учнів у PISA та велика нерівність в освітніх результатах тільки підтверджують, що Україні потрібно реформувати школу.

Причому зміни мають бути системними і глибокими, навіть революційними – адже нам треба зробити стрибок із ХІХ сторіччя у ХХІ, – додала Інна Совсун.

Одним з кроків, що мав би гарантувати підвищення рівня професійності серед педагогів, стало переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти. Та чи дійсно це гарантує належний фаховий рівень будь-кого, хто працює з дітьми?

Ця норма викликала обурення освітян та протест Всеукраїнської профспілки працівників освіти і науки, яка закликає вчителів подавати до суду через невідповідність цієї норми міжнародним договорам, Конституції та законодавству України – вони вбачають у ній дискримінацію за віком та порушення права на працю, – підкреслює депутатка.

За її словами, питання конституційності цієї норми також порушили 56 депутатів, що склали подання до Конституційного суду.

Якщо цю норму будуть виковувати, вчителі-пенсіонери стануть більш уразливими від молодших колег. А гарантій щодо належного фахового рівня педагогів в цілому так і не з’явиться, бо професіоналізм не залежить від віку, підкреслює Інна Совсун. Але й у разі скасування цієї норми українська освіта нічого не виграє.

Ми відкотимося до статус-кво, і проблему оцінки якості роботи вчителів і управлінських рішень, які мають з неї випливати, так і не буде вирішено, – наголошує депутатка.

Інна Совсун зазначає, що сьогодні в Україні система оцінювання роботи педагогів розмита та не зрозуміла самим вчителям, а батькам та дітям вона взагалі невідома. До того ж, кваліфікація вчителя майже не впливає на його заплату – всього +5% до окладу. Натомість стаж дає надбавку від 10 до 30%, підкреслює Совсун.

Тобто вчитель, який працює з учнями над творчими проєктами, потенційно буде отримувати менше, ніж той, хто задовольняється “класичним” підходом, де обов’язково має бути зошит, в якому є класні та домашні роботи. У підсумку – теперішня система не винагороджує тих, хто працює добре, і не звільняється від тих, хто працює погано.

Депутатка ж пропонує інший критерій визначення професіоналізму вчителів – іспит на допуск до професії.

Вчителювання має належати до регульованих професій через величезну суспільну важливість і високий рівень кваліфікацій, необхідних для виконання цієї роботи. Тому допуск до професії має відбуватися не просто на основі диплому про вищу освіту – потрібен незалежний кваліфікаційний іспит, як для лікарів чи пілотів, тобто сертифікація. Її складовими мають бути тест на предметні знання, методику та вікову психологію, а також оцінка професійної майстерності досвідченими вчителями за допомогою спостереження.

В одному з перших варіантів закону «Про освіту» такий іспит був – сертифікація. Проте пізніше вона стала добровільною, а головним завданням цього іспиту стало не відсіювання некваліфікованих працівників, а винагородження кращих, підкреслює депутатка.

Крім того, за словами депутатки, мають бути сформовані чіткі критерії якості роботи педагогів, а адміністрація має отримати набір інструментів для перевірки цієї якості. Для цього, додає Совсун, треба змінити систему оцінки професійних кваліфікацій вчителя – атестацію.

Депутатка також зазначає, що варто провести реформу вищої педагогічної освіти – додати часу на відпрацювання практичних навичок роботи з учнями, вікової психології, методик роботи з дітьми з різних соціальних груп.

Важливо переглянути організаційну структуру шкіл, функції директора та посадові обов’язки вчителів, чітко визначити відповідальність школи, місцевого управління освіти та методичної служби. Це дозволить звільнити вчителів від позапедагогічного навантаження та дасть їм час на професійне зростання і якісну роботу з учнями.

Крім того, за пропозицією депутатки, треба переглянути систему нарахування зарплат освітян – зарплата має залежати від кваліфікації.

Інна Совсун підкреслює, що навряд чи вийде побудувати школу майбутнього з незадоволеними та немотивованими педагогами.