Розповідаємо, завдяки чому учні перестають боятися шкіл, студенти менше скаржаться на життя, а українській освіті вдасться і відійти від «радянських стандартів», і перевищити «радянську якість».
1. З онлайн-освітою засвоюй знання у власному темпі
В Європі, США та й інших країнах світу навчання давно переводять в інтернет-формат. Дистанційна освіта краще, ніж просиджування за партою прописаних в плані годин, адже вона легко пристосовується до запитів ринку — нове відео записати легше, ніж переписати і перезатвердити курс університетських лекцій.
Тож онлайн-освіта дає більше шансів отримати не лише диплом, а й навички, які реально потрібні у роботі. Ще й час і місце прослуховування курсу визначає кожен сам для себе: хіба не прикольно слухати викладача о другій ночі, ставлячи його на паузу, поки йдеш випити чашку чаю.
Нечесно стверджувати, що Україна в цьому плані глобально відстає, але онлайн-лекції у нас не розповсюджені — факт. Студенти у вишах самі заглядають на освітні портали, де курси безкоштовні або за символічну плату: Prometheus, Coursera, Udacity, Khan Academy, Udemy, Duolingo. Такі платформи не лише призначені для отримання знань “з нуля” — вони є зручними для підвищення кваліфікації — особливо коли вже працюєш і не маєш часу для поїздок у корпус в найвіддаленішому районі, а то й взагалі в іншому місті.
Єдиний нюанс: для отримання онлайн-освіти у більшості випадків доведеться знати англійську, щоб зрозуміти матеріал.
2. Викладач-консультант підкаже майбутню професію ще у початковій школі
Така система існує в Нідерландах і США. Консультант допомагає учням обрати кар’єру та правильно спланувати навчальний час. В Україні також трапляються радники з профорієнтації, та вони заходять переважно до випускних класів, де діти вже хоча б приблизно вигадали куди вступати. А от за кордоном такі вчителі допомагають на всіх етапах навчання: у початкових, середніх та вищих школах.
3. Народні школи дають волю у виборі предметів
До таких закладів у Норвегії за бажанням йдуть уже після закінчення традиційної старшої школи. Тут учень проходить тільки ті предмети, з якими буде пов’язане його навчання в університеті і майбутня робота. А, окрім того, він обирає ще й спосіб життя на увесь рік, оскільки усі народні школи — це свого роду сім’я, у яких підлітки проводять 24 години на добу. Така норвезька практика допомагає у виборі професії, а не змушує навчатися усьому і побільше.
4. Домашка прямо на уроках збільшує знання і не забиває вільний час
Про це знають у Нідерландах, де домашнє завдання роблять в класі. За такого навчання 60–70% інформації точно відкладаються в пам”яті. Крім того, учні отримують інформацію від професіоналів, а не батьків-бабусь-дідусів, які вже давно забули різницю між “іксом” і “ігреком”, зате нервово хапаються за ремінь.
Та найголовніше в тому, що після школи діти спокійно займатимуться спортом, читатимуть книжки, а не знову засідатимуть за підручники, переживаючи за завтрашню оцінку.
5. Навчання одразу кількома мовами дає більший вибір для продовження освіти
У приватних школах Швейцарії саме так працюють з дітьми. Кожен учень після завершення школи повинен володіти англійською та мінімум двома державними мовами — всього їх чотири: німецька, французька, італійська та ретороманська. До того ж в школах впроваджено не тільки державну програму навчання, але й іноземні: французька, англо-американська, німецька. Тому після закінчення школи учні вільно вступають до ВНЗ країни, за програмою якої навчалися.
6. Самостійний вибір дисциплін допомагає зосередитися на дійсно важливих предметах
Така академічна свобода діє у вишах Німеччини, Данії, Бельгії та інших країн. А українські студенти лише час від часу скаржаться на свої нудні предмети — філософію у технарів, математику у лінгвістів — і мріють, щоб їм теж надали право вибору — вони хочуть вчити саме те, що знадобиться у подальшій кар”єрі, а не просто напихувати голову чим-небудь заради складання іспиту. Крім того, вибір предмету студентами підвищує їх успішність у навчанні.
Те саме зі школярами: навіщо сидіти ночами над підручником з хімії, якщо готуєшся вступати на економіста? От фінські учні, які також вчаться за вільною системою і показують найвищий у світі рівень знань, кажуть: “Або ми готуємо до життя, або — до іспитів. Ми обираємо перше”.
7. Практичні заняття дають більше знань, ніж заучування теорії
75% навчального процесу в Австрії займає практика, у той час, як в Україні переважає теорія. Так само практика є основною і в фінській системі освіти. Співставляємо це із тим фактом, що найвищі бали на міжнародних іспитах отримують фінські підлітки, обганяючи навіть вимуштрованих школярів із багатьох азіатських країн — і відкриваємо секрет успішного навчання.
8. Менше уроків — більше продуктивності
У Фінляндії учитель в середньому викладає 600 годин на рік — тобто 4 або менше уроків на день. І це не завадило фінським школярам зайняти 2-е місце в світі зі знання природничих наук і 5-е — з математики. До того ж вони серед усіх дітей на планеті читають найбільше.
Мозок людини має природні обмеження, тому за один день є сенс проводити лише 4 уроки, а між ними обов”язково дати час на обід. Наша оперативна пам’ять — та, що тимчасово зберігає й обробляє інформацію — здатна утримувати лише від 5 до 9 об’єктів одночасно.
Ефект від того, що 7-річний учень просиджуватиме в школі 6–7 уроків на день буде мізерним.
9. Безкоштовні муніципальні ясельні школи допоможуть навчати дітей із бідних сімей
Такі заклади поширені в країнах Європи та Японії. Муніципальні денні ясла відкривають місцеві органи влади для дітей віком від кількох місяців до 4–5 років. Працюють вони протягом усього року з 8 до 18 години. Тут виховують дітей із сімей з низьким рівнем доходів.
За даними ООН, українська освіта випереджає французьку, швейцарську та британську. Але проблема у тому, що її система застаріла. Треба оновлювати — застосовувати особливий підхід до дошкільнят, школярів та студентів. І в цьому закордонні методики так і просять: дивись на нас, оцінюй нас, впроваджуй у своїй країні.
- dsq_needs_sync:
- 1
