Комунікація між батьками і вчителями дуже важлива. Що ж допоможе її налагодити?
1. Дайте новому вчителю шанс. Так вже влаштована людська психіка, що будь-яке нововведення спочатку сприймається в багнети. Постарайтеся все-таки зрозуміти і прийняти нового вчителя, тоді й дитині це буде зробити легше.
2. Учитель – звичайна людина. Вчителі зізнаються: «Складність нашої роботи не стільки в тому, щоб вчити дитину, скільки в тому, щоб батьки були задоволені цим процесом». Але вчителі – такі ж люди, як всі, у них бувають вдалі і невдалі дні, поганий і хороший настрій. Ніхто не може бути супергероєм 24 години на добу.
3. Прийміть нові методи навчання. Сучасні діти дуже відрізняються від того, якими ви були у своєму дитинстві. Навчальні програми та педагогічні методи постійно підлаштовуються під новий час, а тому не можуть залишатися колишніми. Просто прийміть це і довіртеся професіоналам.
4. Нічого страшного, якщо дитина стала гірше вчитися. Більшість учнів, особливо в середній школі, схильні вступати в періоди «американських гірок», коли навчання то дається легко, то викликає неприйняття і труднощі. Важливо поставитися до цього з розумінням і не тиснути на дитину. Досвід «провалів» навчить школяра долати труднощі і знову підніматися на вершину.
5. Навчіться слухати. Для кожного батька його дитина найкраща, і деколи буває нелегко вислуховувати критику на її адресу. Але ви повинні розуміти, що батьківські збори – це не «поле битви», а обговорення з метою росту і розвитку дитини. Спробуйте не просто слухати, а саме почути те, що хоче донести до вас вчитель, не засліплений батьківською любов’ю до вашого чаду. Може, в його критиці все-таки є частка правди?
6. Домашнє завдання для дітей, а не для батьків. Можна допомагати дитині, але не можна робити завдання замість неї. Також вчителі не радять виправдовувати невиконання «домашки» обставинами типу «у дитини до пізна музична школа» або «на носі спортивні змагання». Такі виправдання відучать від відповідальності, в майбутньому дитина завжди буде знаходити «відмазку», чому не зміг зробити те, що від нього вимагалося.
7. Цікавтеся навчанням дитини, навіть якщо вона в старших класах. Батьки першачків набагато частіше бачаться і спілкуються з вчителями, ніж ті у кого син чи дочка – старшокласники, і даремно! Рівень напруги і стресу в старших класах найвищий. Цікавтеся справами своєї дитини, навіть якщо вона виглядає цілком дорослою і самостійною.
8. Вчителі теж мають право хворіти. Це начебто очевидно, однак, не завжди нормально сприймається батьками, які звикли обурюватися, якщо вчитель перебуває на лікарняному довше тижня. На жаль, проблеми зі здоров’ям бувають у всіх, і до цього необхідно ставитися з розумінням.
9. Не дозволяйте дітям обговорювати вчителів. Якщо ви зібралися з чоловіком або подругами обговорити навчальний процес, не дозволяйте бути присутніми при цьому дітям. Також не дозволяйте дитині нешанобливо відгукуватися про педагога навіть якщо самі вважаєте, що він не правий. Школяреві буде ще важче чогось навчитися у людини, яка дискредитований в його очах.
10. Оцінки важливі, але вони не мета. Ні до чого в житті не слід ставитися надто серйозно. Так, оцінки важливі, але вони лише відображають успіхи дитини в кожен конкретний момент часу. Не варто робити трагедію з двійки з математики. Краще подумайте як це можна виправити.
- dsq_needs_sync:
- 1
